- •Зм 1. Теоретичні основи валютних відносин та міжнародних розрахунків
- •Тема 1. Загальні основи організації міжнародних розрахунків
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тести для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 2. Роль банків в організації міжнародних розрахунків Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тести для самоконтролю:
- •9. У міжнародному торговому контракті додатково відбито:
- •10. В якому році в Брюселі було створено акціонерне товариство – Всесвітня міжбанківська фінансова телекомунікаційна мережа (swift):
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 3. Умови поставок і документи в міжнародній торгівлі Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тести для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 4. Недокументарні форми розрахунків Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 5. Документарні форми розрахунків Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тести для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Тема 6. Кредитування учасників міжнародних розрахунків Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 7. Банківська гарантія як інструмент забезпечення виконання зобов’язань в міжнародних розрахунках Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тести для самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 8. Система валютного регулювання та валютного контролю в Україні Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Тести для самоконтролю:
- •1. Під валютним регулюванням розуміють:
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Тема 9. Контроль державних органів за дотриманням правил здійснення зовнішньоекономічних розрахунків в іноземній валюті Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 10. Контрольні функції банків щодо режиму функціонування банківських рахунків в іноземній валюті Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 11. Валютний контроль та відповідальність за порушення валютного законодавства Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
Тема 7. Банківська гарантія як інструмент забезпечення виконання зобов’язань в міжнародних розрахунках Методичні вказівки
У практиці проведення міжнародних розрахунків ефективно використовується такий інструмент, як банківська гарантія. Вона кваліфікується як зобов’язання банку сплатити відповідну грошову суму у разі невиконання або порушення контрагентами умов контракту.
Міжнародна торговельна палата у Парижі видала основні правила для гарантій, які називаються “Уніфіковані правила за договірними гарантіями”. Вперше це видання вийшло в серпні 1978 р. Однак ці правила не вдалося реалізувати. Отже, уніфікації у сфері банківських гарантій не досягнуто.
Метою проведення семінарського заняття є ознайомлення студентів із основними видами банківських гарантій, практичними аспектами банківських гарантій з точки зору технології їх проведення, освоєння порядку видачі банківських гарантій, механізму використання банківських гарантій.
Банківська гарантія діє як забезпечення виконання робіт потрійним чином:
Легітимація. Банківська гарантія є свідоцтвом здатності принципала по гарантії виконувати роботу. Оскільки банк бере на себе безвідкличне зобов’язання здійснити платіж, він повинен ретельно перевірить репутацію свого клієнта з технічної та економічної сторін, його спроможність виконати ті проекти (роботи, заходи), з якими пов’язані ті зобов’язання, що забезпечені банківською гарантією.
Мотивація. Принципалу(продавцю) загрожує втрата гарантійної суми, якщо він не виконує договір (не постачає товар, не виконує роботу або не надає зазначені послуги). Це є для нього сильним стимулом виконати зафіксоване в договорі зобов'’зання самостійно, навіть якщо інтерес його до цієї угоди послаблюється.
Компенсація. Якщо принципал по гарантії порушує свої зобов’язання, покупець має право вимагати сплати гарантійної суми. Тим самим він повністю або частково (якщо був наданий аванс на здійснення певних робіт) компенсує фінансові наслідки порушення договору.
Банківські гарантії поділяються на два типи – відкличні і безвідкличні.
Відклична банківська гарантія представляє собою таку гарантію, яка може бути відкликана або її умови можуть бути змінені без попереднього повідомлення бенефіціара. Така гарантія не містить твердого зобов’язання банка перед бенефіціаром і, отже, не є достатнім забезпеченням для бенефіціара. В практиці міжнародних розрахунків відклична банківська гарантія практично не використовується.
Бенефіціару, який хоче отримати тверде зобов’язання банка, більш доцільно використовувати безвідкличну банківську гарантію, яка не може бути відкликана, а її умови не можуть змінюватись без згоди бенефіціара.
Відкличні і безвідкличні банківські гарантії поділяються на умовні і безумовні гарантії.
При виставленні безумовної гарантії мається на увазі, що банк-гарант віконує свої зобов’язання перед бенефіціаром (здійснює йому платіж) проти його простої першої вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена і не підтверджена представленням яких-небудь інших додаткових документів. Такий тип гарантії більш за все вигідний бенефіціару, оскільки максимально захищає його інтереси, і зовсім невигідний принципалу. Реалізація безумовної гарантії відбувається в результаті однобічного прийняття рішення бенефіціаром, тобто виключається можливість виникнення будь-яких суперечок. Вимога бенефіціара повинна бути тільки заявлена в межаіх суми і строку гарантії. При виставленні безумовних гарантій банком-гарантом, як правило, використовується формулювання “Безумовно гарантуємо”, “Гарантуємо безумовний платіж за першою вимогою бенефіціара”, “Гарантуємо безумовний платіж за першою простою вимогою бенефіціара незалежно від можливих заперечень з боку принципала” і т.п. Як правило, безумовні гарантії виставляються за дорученням великих клієнтів банку і вони потребують грошового покриття.
Умовні гарантії представляють собою такі гарантії, при реалізації яких необхідно виконувати певні умови. Вони менш вигідні бенефіціару. Як правило, до таких умов належать:
– бенефіціар повинен вказати причину заявлення своєї вимоги за гарантією, наприклад, додавши сертифікат про те, що він виконав свої зобов’язання за контрактом, а його контрагент не здійснив платіж у встановлені строки;
– до вимоги бенефіціара на платіж в рахунок гарантії повинні бути додані документи, які підтверрджують виконання їм своїх зобов’язань за контрактом (комерційні і/або інші документи); такі гарантії, що передбачають представлення комплекту документів на відвантаження, називаються документарними;
– вимога бенефіціара в рахунок гарантії повинна бути підтверджена спеціальним документом – свідоцтвом повноважного представника третьої особи (наприклад, торгової або торгово-промислової палати, органу сертифікації товара, арбітражу) про те, що контрагент (принципал) не виконав свої зобов’язання;
– згода принципала на здійснення платежа в рахунок гарантії – така умовна гарантія найменше вигідна для бенефіціара.
Ключові слова і терміни: банківська гарантія; поручительство; принципал; гарант; бенефіціар; відклична та безвідклична банківська гарантія; умовні і безумовні гарантії; платіжні та договірні (контрактні) гарантії; гарантії повернення аванса; гарантії належного виконання контракту; тендерні гарантії; гарантія коносамента; митна гарантія; гарантія якості; гарантія поставки; гарантія обслуговування; судова гарантія; гарантія забезпечення ризику
