Список використаних джерел

1. Указ Президента України № 5/2015 від 12.01.2015 р. «Про стратегію сталого розвитку «Україна – 2020».

2. Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4496-VI. [Електронний ресурс].- Режим доступу : http : // zakon. rada. gov. ua

3. Кузьмін О.Є. Митна справа [О.Є Кузьмін, О.Г. Мельник, О.Ю. Григорьєв та ін.]: Львів : Видавництво Львівської політехніки», 2015.– 232 с.

4. Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. № 364 [Електронний ресурс].- Режим доступу : http : // zakon. rada. gov. ua

УДК 336.58

Жадько О.А.,

магістр спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» спеціалізація «Товарознавство та експертиза в митній справі»,

Речун О.Ю.,

к.е.н., доцент кафедри товарознавства

та експертизи в митній справі

Луцький національний технічний університет

Особливості обліку транзитних вантажів в україні

Прагнучи до розвитку взаємовигідного економічного співробітництва з країнами Європи і Азії, в державі розробляється комплекс заходів, спрямованих на гармонізацію національної економіки в сфері транзитних перевезень відповідно до вимог Європейського Союзу. З метою створення в Україні умов, привабливих для іноземного перевізника, шляхом реформування нормативно-законодавчої бази і максимального їх наближення до вимог і умов європейських країн, була розроблена і винесена на розгляд Кабінету Міністрів України “Комплексна програма утвердження Україні як транзитної держави”. У процесі її підготовки було проведено аналіз міжнародних конвенцій, що регламентують умови здійснення міжнародного транзиту в країнах Європи, приєднання до яких є необхідним для адаптації національного законодавства.

Так, на митних територіях економічно розвинених країн, в тому числі країн Європейського Союзу, діють положення наступних нормативних документів [1, с.40]: Генеральної угоди з тарифів і торгівлі Світової організації торгівлі; Міжнародної конвенції по спрощенню і гармонізації митних процедур (Кіото, 1973 р.), прийнятою Радою митного співробітництва в новій редакції у 2000 р.; Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах (1982 р.); Конвенції про спільну транзитну процедуру (Женева, 1987 р.); рекомендацій Центру по прощенню процедур в міжнародній торгівлі і електронному бізнесі; Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням; Угоди про огляд до відвантаження та ін.

Принципи і норми, покладені в основу цих документів, зумовлюють простий і ефективний порядок контролю за проходженням транзитних вантажів (товарів) і транспортних засобів, внаслідок чого під безпосередній огляд при транзиті попадають лише до 10 відсотків вантажів. При цьому загальний час, необхідний для здійснення митного контролю транзитних автотранспортних засобів на території Європейського Союзу, становить не більше 1 хвилини.

Розвиток інформаційних потоків знаходиться на півдорозі між використанням паперових документів, які все ще передбачають часто обтяжливі операції по їх заповненню вручну. ЕОД є вкрай важливим елементом в обліку вантажів (товарів). Він забезпечує передачу інформації в стандартизованому вигляді, який дозволяє однозначно інтерпретувати цю інформацію усім учасникам обміну інформацією. І, головне, ця інформація надходить раніше ніж сам вантаж, а, отже, може бути заздалегідь оброблена, що надає можливість, наприклад, скоротити час проходження митного огляду транспорту [2, с. 328]. Оскільки матеріальні, пов’язані з ними інформаційні та фінансові потоки, є об’єктом вивчення логістики, то, в свою чергу, логістизація, як інструмент управління матеріальними, фінансовими і інформаційними потоками, з метою мінімізації сукупних витрат, може бути використана в процесі модернізації прикордонно-митних процедур. Для цього необхідно оцінити правові умови здійснення прикордонно-митного контролю в частині використання інструмента логістизації.

Обґрунтуємо необхідність логістизації процесів прикордонно-митного контролю транзитних вантажів (товарів) із застосуванням інструментаріїв EAN•UСС в Україні. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які використовують стандарти EAN•UCC в транспортно-постачальницькій діяльності, фактично мають сформовану інформацію про кожну одиницю постачання в стандартизованому, придатному для автоматизованої обробки вигляді та використовують стандартні формати передачі електронної інформації – такі, як EANCOM^. Використання митними органами України інформації такого роду може бути організоване на різних стадіях митного контролю [2, с. 238]. Так, для українських підприємств, які застосовують у своїй діяльності ЕОД стандарту EANCOM^®, може бути визначений порядок надання необхідних даних у форматі повідомлень EANCOM^®. Зі свого боку, митниці зможуть використовувати повідомлення EANCOM^® для спілкування з підприємствами – суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. При цьому виникає об’єктивна потреба присвоєння митним відділенням, транзитним складам, терміналам GLN системи EAN•UCC [59, с.330].

Отже, до основних технологічних принципів логістизації митних процедур в Україні можна віднести: стандартизацію і спрощення процедур; використання безпаперової технології прикордонно-митного контролю; максимальне використання інформаційних технологій і автоматизованих систем обробки інформації; використання заздалегідь отриманої інформації про прибуття вантажів для її передачі в центральну базу з подальшим проведенням оцінки і аналізу ризиків (включаючи ризики сплати податків); використання вказаної інформації для цілей митної статистики, подальшого контролю нарахування обов’язкових платежів до бюджету; використання технології електронних платежів;інформаційний обмін на міжвідомчому і міждержавному рівнях; доступність інформаційної і нормативно-правової бази митних органів для суб’єктів підприємницької діяльності. Цим забезпечуються умови не лише швидкого і якісного здійснення прикордонно-митного контролю, а також у разі непередбачених обставин (відсутність деяких документів в обов’язковому пакеті або випадкові помилки в них), швидкого реагування на ці обставини з метою їх усунення з боку власників. Слід зазначити, що розвиток та застосування системи EAN•UCC для митного та транзитного контролю у великій мірі залежать від міжнародно-договірної бази України, її участі в Європейському Союзі та дотримання існуючих домовленостей в рамках СНД. Однією із важливих складових цього процесу є прийняття міжнародних стандартів електронних комунікацій. Такі базові документи створять основу для досягнення конкретних робочих домовленостей українських митниць з митними службами сусідніх держав.