Список використаних джерел
Дьячков В.А. Проектирование машин для первичной обработки лубяных волокон.- Кострома, 1999.–207 с.
Марков В. В. Первичная обработка лубяных волокон / В.В. Марков Трифонов В.Г. / Известия вузов. Технология текстильной промишленности / .– 1977.- № 3.- С.27-31.
Ипатов А. М. Теоретичиские основы механической обработки стеблей лубяных культур / А. М. Ипатов.- М. Легпромбытиздат.1989.–144с.
Смирнов. Б.И. Основы теориии и оптимизации процесса мятья в валковых мяльных машинах : Дис. д-ра техн. наук/ Смирнов Борис Иванович.- Кострома : КТИ,1980.
УДК 677.021.11
Шовкомуд О.В.,
к.т.н., ст. викладач кафедри машин легкої промисловості,
Клименко О.Д.,
к.т.н., доц., кафедра машин легкої промисловості,
Луцький національний технічний університет
Визначення зусилля руйнування стебел льону-довгунця при поперечному стиску
Робочі органи льонозбиральних машин взаємодіють у процесі роботи з рослинним матеріалом, який є неоднорідним. Стебла льону, розташовані на полі, мають різний діаметр, висоту, вологість. Всі ці характеристики впливають на процес взаємодії стебел льону з робочими органами машин. Льон-довгунець – культура, чутлива до механічних впливів. Стебла та насіннєві коробочки при взаємодії з робочими органами легко пошкоджуються, змінюючи свої характеристики. Тому, певний науковий інтерес являють дослідження, спрямовані на визначення фізико-механічних характеристик стеблостою льону, особливо на визначення навантажень, що призводять до їхнього пошкодження.
Метою цих досліджень було експериментальне визначення критичного поперечного зусилля стиску, що призводить до руйнування стебла льону та аналіз отриманих результатів.
З метою визначення поперечної сили стиску, яка призводить до виникнення пошкодження верхнього шару стебла, що проявляється у вигляді надлому кори, була розроблена та виготовлена лабораторна установка. Фото установки наведено на рис. 1.
Рис. 1. Фото лабораторної установки
Дана установка містить основу 1, рухому притискну пластину 2, яка закріплена на рухомій вертикальній осі розривної машини ИР 5061-0,05 3, аналого-цифровий перетворювач 4, ПЕОМ 5. З метою створення умов виникнення деформації стебел у поперечному напрямку, рухома пластина 2 повільно опускалась у напрямку основи 1 на якій викладали стебла льону-довгунця 6. Стебла викладались на опорну поверхню таким чином, щоб притискна пластина створювала тиск у поперечному перерізі.
Графічна інтерпретація результатів досліджень представлена на рис.2.
Рис. 2. Залежність максимальної сили стискання від діаметра стебла.
Стебла відбиралися: 1 – на восьмий день вилежування стрічки;
2 – на вісімнадцятий день; 3 – на двадцять восьмий день.
Досліди проводились зі стеблами різного середнього діаметра. Використовувались тонкі стебла, для яких середній діаметр не перевищував 1,5 мм; середні – з діаметром 1,5-2 мм і товсті стебла з середнім діаметром більше 2 мм. Стебла для дослідів відбирали зі стрічки льону, вистеленої на полі на 8-й, 18-й та 28-й день після розстилу.
Стебла стискали в поперечному напрямку в різних зонах: в комлевій частині, посередині та у верхній частині. Стискання проводили до моменту появи тріщини на корі стебла, тобто до моменту його пошкодження. Сила, яка приводила до появи тріщини, фіксувалась за допомогою ПЕОМ.