Список використаних джерел:

1. Кричевский Г. Е. Химическая технология текстильных материалов : [Учеб. Для вузов в 3-х т.] / Г. Е. Кричевский. - М., 2000. - 1 Т. - 436с.

2.Karmakar S. R. Textile science and technology 12. Chemical technology in the pre-treatment processes of textiles / S. R. Karmakar. - Serampore : ELSEVIER, 1999. - 498 c.

УДК 677.11.021

Налобіна О.О.,

д.т.н., професор кафедри будівельних, дорожніх, меліоративних, сільськогосподарських машин і обладнання,

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Христин М.В. ,

студент групи ОЛПм-51,

Клименко О.Д.

к.т.н., доцент кафедри машин легкої промисловості,

Луцький національний технічний університет

До аналізу вальцевих механізмів для обробки трести льону

Розвиток лляного комплексу в Поліській зоні України є доцільним, у першу чергу, завдяки сприятливим природним умовам для вирощування й первинної переробки льону, а також наявності необхідних для цього людських ресурсів. Однак, за останні роки в процесі формування ринкової економіки льонопереробна галузь прийшла до стану занепаду. Зараз льонарський комплекс являє собою сільськогосподарські підприємства різних форм власності, які працюють без взаємоузгодження та не пов’язані в єдиний технологічний ланцюг.

У виробництві волокна одним із важливих технологічних процесів, який забезпечує руйнування зв’язку волокон із деревиною, є м’яття. Проминання дозволяє зруйнувати зв’язок волокна з деревиною та роздробити деревину на відрізки для полегшення видалення костриці в процесі тіпання. Короткі відрізки деревної частини відокремлюються значно легше ніж довгі, завдяки меншій поверхні зчеплення. Тому в процесі проминання важливо розділити кожну стеблину трести на якомога менші відрізки. Процес м’яття реалізується за допомогою різних конструкцій м’яльних машин. Аналіз відомих конструкцій м’яльних машин, які застосовують підприємства України, Росії та Білорусії та Європейських країн-виробників льону, виявив суттєву різницю в їхній конструкції.

На сучасному етапі застосовують переважно вальцеві м’яльні машини. Аналіз чинних конструкцій вальцевих механізмів і досліджень їхньої взаємодії зі стеблами, що викладено в роботах В.О. Дьячкова [1], В.В. Маркова [2], О.М. Іпатова [3], М.М. Суслова [4] та інших дозволив виявити їхні переваги та недоліки.

До переваг вальцевих машин відносять:

1. Високу пропускну здатність.

2. М’яльні вальці мають достатню статистичну та динамічну зрівноваженість.

Недоліками вальцевих машин є:

1. Не достатньо якісний вихід костри з зони м’яття.

2. Виникнення резонансних явищ під час зламу стебел.

3. Потреба у забезпечені рівності лінійних швидкостей матеріалу у сусідніх м’яльних парах.

4. Важко здійснювати контроль технологічних режимів і проводити налагодження.

5. Висока металомісткість машини.

Виконаний аналіз виявив, що процес м’яття та параметри м’яльних машин достатньо досліджені, але питання пошуку шляхів покращення виводу костри з зони промину та створення умов для отримання шару трести в процесі м’яття з високим показником придатності для обробки тіпанням недостатньо вивчені та є актуальними.