Список використаних джерел:

1. Балашова Т. Д. Отделка шелковых тканей: [учебник для средн. спец. учеб. заведений] / Балашова Т. Д., Булушева Н. Е., Попиков И. В. – М. : Легпромбытиздат, 1986. – 376 с.

2. Браславский В. А. Капиллярные процессы в текстильных материалах / Браславський В. А. – М. : Легпромбытиздат, 1987. – 112 с.

3. Кричевский Г. Е. Химическая технология текстильных материалов: / Кричевский Г. Е., Корчагин М. В., Сенахов А. В. – М. : Легпромбытиздат, 1985. – 640 с.

УДК 677.027

Ткачук О.Л.,

к.т.н., доц. кафедри машин легкої промисловості,

Луцький національний технічний університет

Остапчук О. В.,

ПрАТ “Едельвіка”, Луцьк

Розробка технології підготовки котоніновмісного текстильного матералу

Одним із перспективних напрямків у текстильній промисловості є застосування котоніновмісних текстильних матеріалів. Головними перевагами їх використання є більш низька собівартість та збереження унікальних властивостей лляного волокна. Недоліком – високий вміст лігніну та інших супутніх природних домішок, що ускладнює процес підготовки тканини.

Лляні та бавовняні тканини потребують лужно-відновного відварювання та відбілювання з використанням комбінації різних окисників (гіпохлорит, перекис водню). Довгий час вважалось, що перекис водню не дозволяє в повній мірі відбілити лляне волокно, значно не пошкодивши при цьому целюлози [1].

Перевагами перекису водню над хлоровмісними окисниками є: універсальність застосування, хороший та сталий відбілюючий ефект, відсутність корозії обладнання, відсутність викидів хлору у навколишнє середовище [2].

Найбільш відомим та добре вивченим є безперервний спосіб біління. Вивченню процесу біління змішаних тканин на обладнанні періодичної дії (джигері) присвячено невелику кількість робіт.

Джигер доцільно використовувати на невеликих підприємствах. Собівартість відбілювання тканини на даному виді обладнання значно вища, ніж на обладнанні безперервної дії.

Традиційна технологія підготовки періодичним способом змішаної котоніновмісної тканини на ПРАТ “Едельвіка” (м. Луцьк) є багатостадійною, енергомісткою та включає: лужно-відновне відварювання, перекисне відбілювання, гіпохлоритне відбілювання, перекисне відбілювання з оптичним відбілювачем, кислування.

Метою даної роботи є удосконалення підготовки періодичним способом котоніновмісного текстильного матеріалу за рахунок оптимізації технологічних параметрів процесу.

Дослідження проводилися на платтяно-костюмній тканині арт. ТПК-11 виробництва ПРАТ “Едельвіка” (м. Луцьк) наступного сировинного складу: 50 % поліестер, 30 % бавовна, 20 % льон. Процес підготовки здійснювали на джигері фірми “MCS” (Італія). Якість текстильного матеріалу визначали за наступними показниками: поверхнева щільність (г/м²), розривне навантаження (Н), коефіцієнт повітропроникності (%), гігроскопічність (%), ступінь білості (%).

Ефективність процесу відбілювання текстильного матеріалу насамперед залежить від змочуваності. Тому дуже важливим є застосування ефективних ПАР. Результати визначення змочувальної здатності ПАР, таких як Коловет АН, Felozan RGN, Коловет Н та Коловет С в залежності від їх концентрації показали, що найкращі змочувальні властивості має Коловет АН. Недоліком Коловету АН є його сильні піноутворюючі властивості. Цю проблему вирішили шляхом введення в відбілюючий розчин піногасника Колофом.

Ефективність змочування сурової тканини розчином Коловету АН визначалась також в залежності від температури та концентрації розчину.

Отримані дані показали, що час змочування залежить від температури при низьких концентраціях Коловету АН – до 0,6 %: чим вища температура, тим менше часу потрібно для змочення тканини.

Для забезпечення можливості об’єднання операцій відварювання та відбілювання досліджували також вплив збільшення лужності середовища в результаті підвищення концентрації гідроксиду натрію та перекису водню. Отримані дані свідчать про те, що оптимальною концентрацією перекису водню в відбілюючій ванні є 8%, їдкого натрію – 1,8 %, Коловету АН – 0,9 %.

Для визначення тривалості операції відбілювання визначали кількість перекису водню в просочувальній ванні через певні проміжки часу. Протягом двох годин відбілювання перекис водню прореагував більш ніж на 90%, а показник ступеня білості досяг значення 76,1%. Подальше біління тканини є неефективним, так як не впливає на білизну тканини.

Аналіз отриманих дослідних даних свідчить, що доцільно об’єднати лужно-відновне відварювання та перекисне відбілювання, виключивши гіпохлоритне відбілювання. Операції перекисного відбілювання з оптичним відбілювачем та кислування залишити без змін.

Порівняння фізико-механічних властивостей тканини, підготовленої за базовою та удосконаленою технологіями свідчать, що ступінь білості відрізняється несуттєво, показники експлуатаційних та гігієнічних властивостей відбілених тканин є в нормативних межах.

Розроблена технологія відбілювання змішаної поліестеро-бавовняно-котонінової тканини арт. ТПК-11 успішно пройшла випробування на джигері фірми “MCS” та впроваджена у виробництво ПрАТ “Едельвіка”.

Таким чином, в результаті проведених досліджень розроблено ресурсозберігаючу технологію підготовки змішаної котоніновмісної тканини періодичним способом. Об’єднання стадій підготовки текстильного матеріалу дозволяє скоротити витрати води, електроенергії та хімічних реагентів не знижуючи при цьому фізико-механічних показників готової тканини.