Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛУЦЬК_тези_2017.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.03 Mб
Скачать

Математична модель і узагальнений показник якості обробки виробів з текстилю на паропресах

Волого-теплова обробка виробів з текстилю на паро пресах є типовою завершальною технологічною операцією при виготовленні швейних виробів [1]. Текстильні матеріали є аморфними полімерами, які при програмованої дії тиску пари , температури пари та - продуктивності витрати охолоджуючого повітря (вакуум відсмоктування) на заключній стадії обробки виробу на паро пресах піддаються зусиллю пресування G для стиснення і розтягування тканини при отриманні потрібного технологічного результату обробки. При цьому в аморфному полімері на різних стадіях процесу з урахуванням принципу побудови базового ряду обладнання ВТО, як технічної системи [2], мають місце пружна, еластична та пластична компоненти загальної деформації з різним часом релаксації [3]. З урахуванням стадій і багатофакторності процесу обробки швейних виробів на паро пресах на рис. 1 наведена математична модель процесу обробки виробів з текстилю на паро пресах для технологічних операцій, які вимагають упресовкі.

Рис.1

В моделі обробляємий пакет з текстилю є об’єктом управління з вихідними величинами y, L, t, які залежать від значення вхідного впливу G - зусилля пресування. Ця залежність характеризується оператором процесу , тобто його внутрішніми параметрами такими, як вологість тканини і температурою тканини .

З урахування того, що якість (вихідні кількісні параметри) визначаються величиною зміни відносної товщини пакету тканини у, ступенем ласоутворення часу t обробки в моделі досліджений запропонований узагальнений кількісний показник якості, який визначається за формулою: . Тут і – коефіцієнти відображення тканин до і після волого-теплової обробки, визначалися за допомогою ласометра за величиною електричної напруги на резисторі ланцюга колектора фото транзистора. При градуюванні шкали ласометра на вимірювальну ділянку приладу по черзі укладалися дзеркальна поверхня і чорний оксамит, коефіцієнти відображення яких відповідно рівні 1 і 0. Величини y і t вимірювалися за допомогою текстильного товщиноміру та електросекундоміру.

За отриманими адекватними експериментально-статистичними моделями другого порядку узагальненого показника К якості для математичної моделі на рис.1 визначені оптимальні параметри процесу волого-теплової обробки текстилю. Графічна інтерпретація оптимізації узагальненого показника К якості у вигляді ліній рівного відгуку поверхні еліпсоїду виду (1) наведена на рис.2.

0,04 , (1)

де – перетворені осі координат еліпсоїда (1),

які перенесені і повернути в факторному просторі в його центрі з координатами екстремального значення параметра оптимізації.

Рис.2

В рівнянні (1) екстремальне значення параметра оптимізації, а числа при – коефіцієнти кутів перетворення осей координат, які пов’язані з коефіцієнтами і експеріментально-статістичних рівнянь отриманих за результатами центрального робо табельного композиційному плану експерименту другого порядку (ЦРКПE-2) для трьох показників y, L і T узагальненого показника якості обробки виробів з текстилю на паро пресах.