Список використаних джерел:

1. Явленин И. Спортивный маркетинг [Электронный ресурс] / Игорь Явленин // Энциклопедия маркетинга. – Режим доступа: http://www.marketing.spb.ru/lib-special/branch/sport.htm

2. Pitts B. G. Fundamentals of Sport Marketing / B. G. Pitts, D. K. Stotlar. – Morgantown: Fitness Information Technology, 2007. – 417 p.

Сучасні харчові технології

УДК 620.2

Бакун В.,

ст. гр. ПТБс-11

Ярошевич Т.С.,

к.т.н, доц. кафедри товарознавства

та експертизи в митній справі

Луцький національний технічний університет

Цукрозамінники у хлібопеченні

У сучасному світі дуже поширені хвороби, в основі яких часто лежить аліментарний фактор – ожиріння, атеросклероз, цукровий діабет тощо. Нажаль, харчовий раціон середньостатистичного українця, складно назвати збалансованим. Калорійність раціону забезпечується в основному за рахунок багатовуглеводної їжі – хлібобулочних, макаронних виробів, цукру. Не буде перебільшенням припустити, що лідерство належить хлібобулочним виробам, адже вони є продуктами щоденного споживання, причому у доволі значних обсягах: за статистичними даними, в середньому, українці споживають понад 100 кг хлібобулочних виробів за рік, що на 50-75% перевищує рівень споживання цієї продукції європейцями. Проте, поступово збільшується категорія споживачів, які намагаються слідкувати за своїм раціоном. Такі свідомі споживачі повинні мати можливість придбати в торговельній мережі харчову продукцію з бажаними властивостями.

Цукор як рецептурна складова тіста для хлібобулочних виробів не лише покращує їх смакові властивості, але й має певне технологічне значення [ ]. Зазвичай, в рецептурах хлібобулочних виробів передбачається до 50 г цукру на 1 кг продукції. Зважаючи на потреби споживачів, які в силу тих чи інших причин змушені обмежувати споживання цукру, науковці та виробники активно працюють над розробкою рецептур хлібобулочних виробів його зниженим вмістом.

З появою на ринку України цукрозамінників та низькокалорійних підсолоджувальних речовин, можливості розвитку асортименту хлібобулочних виробів дієтичного призначення істотно розширилися.

Підсолоджувачі відрізняються від цукрозамінників не лише практичною відсутністю калорій, а й тим, що не впливають на процес травлення та рівень глюкози у крові. На даний час найбільшого поширення у хлібопеченні набули підсолоджувачі аспартам, ацесульфам К, сахарин, сукралоза, стевіозид, а також замінники цукру для хворих на цукровий діабет – ксиліт, сорбіт, ізомальт. Кожен підсолоджувач має максимальний поріг солодкості й має свої смакові особливості.

Основний напрямок розвитку індустрії підсолоджувачів – створення комплексних сумішей, які містять різні підсолоджувачі у певних співвідношеннях. Використовуються класичні та елітні формули комплексних підсолоджувачів. До класичних формул належать підсолоджувачі солодше цукру в 100, 200, 350, 550 разів. Вони включають, як правило, сахарозу, аспартам, сахарин, цикламати (або без них). Елітні формули відрізняються від класичних підвищеним вмістом аспартаму, сукралози й відсутністю цикламатів.

В рамках проблеми розвитку асортименту харчових продуктів функціонального призначення проводяться широкомасштабні дослідження з використання підсолоджувачів і цукрозамінників для приготування хлібобулочних виробів, які проводяться науковцями провідних науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів України.