Список використаних джерел

1.ДСТУ ISO/IEC 17025:2006. Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій.

УДК 621.798

Слива Ю.В.,

к.т.н., доцент кафедри стандартизації та сертифікації с.-г. продукції

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Сучасні підходи до впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів

Сучасні стандарти, які містять вимоги до системи управління безпечністю харчових продуктів орієнтують операторів ринку харчових продуктів не лише застосовувати принципи НАССР, а і заходів, відомих за абревіатурами VACCP та ТАССР.

Нині виробники харчових продуктів вбачають забезпечення безпечності своєї продукції головним завданням як менеджменту так і технологічних процесів. Протягом багатьох років, промисловість, об’єднання мереж реалізації і регулюючі органи розробляли стандарти та схеми для впровадження дієвих системи управління безпечністю харчових продуктів.

Однією з обов’язковий вимог до стандартів щодо впровадження систем управління безпечністю харчових продуктів для визнання на міжнародному рівні є обов’язкове застосування 7 принципів НАССР. Застосування принципів НАССР довело свою ефективність для попередження ненавмисного забруднення харчових продуктів на будь-якому етапі життєвого циклу.

Однак, за рахунок глобалізації торгівлі продовольством, ускладнення логістичних схем та ланцюжків постачання застосування принципів НАССР не може бути використано для виявлення та мінімізації навмисного забруднення та шахрайства стосовно харчових продуктів.

Умисні дії можуть мати негативні наслідки для безпечності харчових продуктів, але можуть завдати шкоди організаціям і в інший спосіб, наприклад втрата діловій репутації, вимагання винагород тощо.

Загальним джерелом всіх таких навмисних актів є люди. Люди можуть бути персоналом виробництва, співробітниками постачальника або субпідрядника. Ключовим питанням є їх мотивація до навмисних дій, які можуть призвести до шкоди здоров'ю споживача, або втрати репутації виробника, або фінансової вигоди за рахунок оператора ринку.

Останні роки фахівці та експерти з систем управління безпечністю харчових продуктів акцентують увагу на тому, що для функціонування ефективної системи управління безпечністю крім розроблення заходів управління ненавмисного забруднення (НАССР) слід розробити заходи з мінімізації ризиків щодо умисного забруднення та шахрайства з харчовими продуктами, а саме VACCP та ТАССР.

VACCP (Vulnerability Assessment Critical Control Point) – попередження економічно мотивованого шахрайства з харчовими продуктами, TACCP (Threat Assessment Critical Control Point) – попередження шкідливих загроз харчовим продуктам, таких як саботаж, вимагання або тероризм.

Лише сукупність НАССР, TACCP і VACCP утворюють повний набір процесів управління для забезпечення споживачу впевненості, що він отримує безпечний і справжній продукт.

В 2014 року Британським інститутом стандартів була розроблена та оприлюднена специфікація PAS 96:2014 загальнодоступна специфікація для захисту харчових продуктів від умисного забруднення. Специфікація описує приклади типів загроз, які можуть мати місце: економічно вмотивована фальсифікація, зловмисне забруднення, вимагання, шпигунство, контрафакції та кіберзлочинності.

TACCP та VACCP має такі цілі:

• зменшити ймовірність (шанс) навмисного нападу;

• зменшити наслідки (вплив) від нападу;

• захисту репутації організації;

• заспокоїти клієнтів, пресу та громадськість, здійснити співмірні кроки для захисту продуктів харчування;

• задовольняти міжнародні очікування і підтримувати вимоги торгових партнерів;

• продемонструвати, що розумні запобіжні заходи і належна обачність присутні в захисті продуктів харчування.

Як висновок, можна зазначити, що НАССР зосереджується на захисті від ненавмисного забруднення, в той час як TACCP і VACCP зосереджується на навмисному зараженні харчових продуктів і запобіганні нечесної поведінки. Використання сукупності всіх трьох складових системи управління безпечністю харчових продуктів дозволить правильно і ефективно забезпечити постачання безпечного та нефальсифікованого продукту кінцевому споживачу.