Список використаних джерел

1. Афанасьева О. В. Микробиология хлебопекарного производства. – СПб.: Береста, 2003. – 220 с.

2. ДСТУ-П 4583:2006 «Хліб із житнього та суміші житнього і пшеничного борошна». Загальні технічні умови. – 16 с.

3. Лебеденко Т.Є., Соколова Н.Ю. Аналіз сучасних технологій хлібобулочних виробів із пшеничного борошна та перспективи їх удосконалення / Зернові продукти і комбікорми № 2 (46). – 2012. – С. 38 - 43.

4. Мюллер Г. М., Литц П., Мюнх Г. Д. Микробиология пищевых продуктов растительного происхождения. Пер с нем. – М.: Пищевая промышленность, 2001. - 300 с.

УДК 65.325

І.С. Головко,

магістр,

Н.Б. Сілонова,

к.б.н., доцент

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Проблеми виробництва полуниці в україні

На української ринку є великий попит на ягідну продукцію – це пов’язано з тим ягідна продукція вживається ,як в свіжому так і у переробленому вигляді, а також використовується для косметичної промисловості. Зокрема зростає тенденція на полуниці садової, яка є натуральним джерелом, органічних кислот та комплексу інших вітамінів, але вітаміном С поступається тільки чорній смородині. Для косметичної промисловості полуниця має теж значення вона використовується для виготовлення продукції для шкіри обличчя , тіла, а бальзами для волосся .

Україна вирощує 6% від всього світового врожаю полуниці та займає сьоме місце в Європі за обсягами виробництва[1].

Україна імпортує щороку близько 500 т полуниці у період з квітня по травень. Потреба в зимовий період перевищує 20 тис. т. У найближчі роки виробництво полуниць у закритому грунті збільшується в 3-4 рази [2].

Україна має всі умови для вирощування полуниці садової, сприятливий вологий клімат, великі площі земель. Всі ці умови є придатними для вирощування полуниці, але за великої кількості шкідників та ягідних хвороб, а також використання саджеців низьких класів та недоскональної системи зрошування ґрунтів для посадки полуниці. Цей весь комплекс причин за яким простежується від грунту до готового продукту впливає на систему управління якістю та безпечністю.

За великого попиту полуниці на українському ринку , яка перевищує пропозицію. Та перевищення народних господарств над промисловим виробництв полуниці, та використання не сертифікованого посадкового матеріалу для отримання більш великого прибутку не створюють належних умов для обробітку та догляду готового продукту , та обирають землі які були не сертифіковані для вирощування полуниці . Теж впливає на якість та безпечність продукції.

На вітчизняному ринку полуниця має проблеми з безпечністю продукцію. Згідно тому, що виробництво полуниці 65% вирощується на народних господарствах , 20 % припадають на підприємства і 15% імпорт з інших країн. Полуниця вирощена на народних господарствах немає певного стандарту вирощення, тому така продукція має низьку безпечність згідно міжнародних стандартів , та перевищення норм пестицидів, та гербіцидів. А також в групу проблем входять птахи , шкідники, бур’яни, які є проблемою і підприємницької діяльності.

На даний момент на Україні діє Національний стандарт ДСТУ 7653:2014 на полуницю (суницю) , де встановлено показники з якості та безпечності якими повинна мати полуниця [3].

Згідно директиви 2011/89/ЄС щодо ягідного виробництва використовує основні параметри та вимоги за якими повинна відповідати полуниця . Це надає можливість відкрити нові ринки збуту та вийти на міжнародний рівень.

Беручи до уваги Регламент (EC) № 396/2005 Європейського Парламенту та Ради від 23 лютого 2005 року про максимально допустимі рівні залишків пестицидів у або на поверхні харчових продуктів і кормів рослинного та тваринного походження, що вносить зміни до Директиви Ради 91/414/ЄЕС, і, зокрема її статті 14(1)(а)[4]

Проте , відмінності між національним, та європейськими стандартами. Різняться тим, що умови та вимоги вирощування у ЄС та інших країнах експортерах різняться та мають жорсткі параметри щодо виробництва полуниці.

Але є інструменти регулювання проблеми за допомогою системи сертифікації Global GAP, яка використовує міжнародні практика для вирощування рослин, та має всі технології для покращення умов для сільськогосподарської продукції на Україні. Тому, за допомогою цієї системи можна вирішити проблему низької безпечності продукції.

На даний момент на українському ринку є проблема пестицидів та гербіцидів у полуниці , що не дає доступ до вільної торгівлі з країнами ЄС та іншими країнами . Нажаль , багато нашої продукції бракують на експорті , за не дотримання норм правил ЄС, та екологічної безпечності. А також технології вирощення полуниці , тим що не маємо сертифікованих полів для вирощування, належної посівної культури, для вирощування її. Тому програма простежуваності на Україні має проблеми . За для рішення цих проблем на Україні , мати альтернативний підхід для вирощування полуниці , а також дотримання екологічних вимог .

Тому, щоб покращити умови для вирощування полуниці потрібно гармонізовувати національні стандарти з європейськими для дозволу експорту нашої продукції, та руйнування технічних бар’єрів. Для наших виробників дотримуватися вимог таким систем сертифікації, як Global GAP.