Список використаних джерел

1. Городов В.В. Испытание лубоволокнистых материалов / В.В. Городов. – М.: Легкая индустрия, 1969. – 208 с.

2. Крагельский И.В. Физические свойства лубяного сырья / И.В. Крагельский. – М.: Легкая индустрия, 1939. – 467 с.

3. Райхман Э.П. Экспертные методы в оценке качества товаров / Э.П. Райхман, Г.Г. Азгольдов.– М.: Экономика, 1974. – 152 с.

УДК 665.71

Ткачук В.В.,

к.т.н., доц. кафедри товарознавства

та експертизи в митній справі,

Максимук М.А.,

ст. гр. ТТПсз-21,

Луцький національний технічний університет

Сучасний стан та проблеми ринку світлих нафтопродуктів

Вітчизняне виробництво представлено шістьма нафтопереробними підприємствами: ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (м. Лисичанськ, Луганська обл.), ВАТ «Лукойл-Одеський НПЗ» (м. Одеса), ВАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (м. Дрогобич, Львівська область), ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (м. Надвірна, Івано- Франківська область), ЗАТ «Укртатнафта» (м. Кременчук, Полтавська область) та ВАТ «Херсоннафтопереробка» (м. Херсон). На сьогоднішній день серед українських НПЗ фактично функціонує лише один – Кременчуцький НПЗ (річна потужність переробки – 18,6 млн тонн), який переробляє вітчизняну нафту і контролюється групою «Приват». Починаючи з 2006 р., коли почав зростати імпорт нафтопродуктів, загальні потужності вітчизняних підприємств з первинної переробки нафти було завантажено в середньому не більше ніж на 35%. В інших країнах світу цей показник є набагато вищим, зокрема у країнах Європи – 88%, Північної Америки – 92%, Центральної та Південної Америки – 73%, Африки – 72%. У 2014 р. обсяги переробки нафти в Україні знизились порівняно з попереднім роком на 24,5%, виробництво бензину скоротилося на 39,6%, дизельного пального – на 42,1% [1].

Найбільшими імпортерами світлих нафтопродуктів на вітчизняний ринок є Білорусь, а також Польща, Румунія та Литва. Необхідно додати, що фактично частка імпортної продукції, що реалізується на вітчизняному ринку автомобільного пального є вищою, ніж це декларують офіційні дані, внаслідок поширення контрабандних поставок.

Станом на квітень 2015 р. в Україні функціонувало 7269 АЗС, серед яких провідні мережі – це Укрнафта (563 АЗС), ANP (460 АЗС), WOG (416 АЗС), Авіас плюс (374 АЗС) та ОККО (363 АЗС). Сьогодні провідні мережі АЗС перетворюються на сучасні комплекси, які поряд з роздрібним продажем пального пропонують споживачам широкий перелік супутніх послуг: громадського харчування, міні-маркетів, автомийок тощо. При цьому лояльність покупців забезпечується за рахунок проведення активних рекламних кампаній та інших маркетингових заходів

Зауважимо, що в умовах стрімкого зростання цін на пальне провідні мережі АЗС почали активно шукати шляхи залучення клієнтів, у тому числі за рахунок маркетингових заходів, що базуються на реалізації соціальних та екологічних програм. Зважаючи на окреслені проблеми розвитку вітчизняного ринку світлих нафтопродуктів, регулювання середовища конкуренції повинно скеровуватися на посилення енергетичної безпеки держави, відновлення та стимулювання вітчизняного виробництва нафтопродуктів, скорочення неконтрольованого імпорту, ліквідацію тіньових операцій на ринку, підвищення якості пального та стандартів обслуговування споживачів.

На даний момент у Волинській області активно працює 157 автозаправних станцій. З них 21 знаходиться у місті Луцьку, окремо можна виділити такі бренди, як: Formula (34 АЗС); WOG (26 АЗС); УкрНафта (15 АЗС); ANP (15 АЗС); Avetra (13 АЗС + 3 АЗС на стадії проектування); OKKO (9 АЗК); Мавекс (7 АЗС); AMIC (5 АЗС); УкрПетроль (5 АЗС); UPG (5 АЗС); БРСМ-Нафта (4 АЗК); та ін. (19 АЗС).

Головним критерієм оцінки світлого палива у споживачів, є його якість та ціна. У жителів міста Луцька було проведено опитування, якому ж бензину вони віддають перевагу. Більшість городян віддали свій голос за бензин від АЗС «ОККО». За думкою громадян, цей бензин якісніший, хоча є одним з найдорожчих. Також люди віддали перевагу бензину АЗС «WOG». На третьому та четвертому місці розмістилася «БРСМ-Нафта» та «Avetra». Багато опитаних ділилось правдою, що цей бензин теж є непоганим, але коштує значно дешевше ніж «ОККО» та «WOG». Якість пального у Луцьку не завжди відповідає нормам [2]. Нещодавно 15 АЗС у західному напрямку України перевіряли на якість. Сюди ж потрапили дві АЗС з Луцька, це «Айслаг» та «Аргос». Отож, у бензині на заправці «Айслаг», у Луцьку перевищений вміст бензолу в 7 разів, сірки в 15 разів. Але головне – майже половина «бензину» (42.389%) – ізопропіловий спирт. Вміст кисню перевищений в понад 4 рази. На луцьквй АЗС «Аргос». Тут можна недорого придбати бензин з перевищенням бензолу в 3 рази, за вмістом спирту – в два, вмістом сірки – в 4 рази. Як правило, чим дешевший бензин, тим гірші лабораторні аналізи. Результати досліджень показали, що 7 з 15 АЗС продавали паливо, яке хоча б в одному з досліджуваних параметрів не витримало перевірки, 3 АЗС не пройшли за параметрами вмісту кисневмісних сполук і кисню.

У двох заправок у Луцьку, якість пального категорично не відповідає нормам. Отже, можна зробити висновок, що пальне у Луцьку є далеко не на найвищому рівні, адже якби перевірили усі АЗС, то ситуація склалась ще більш негативною. Зважаючи на прийняття нового нормативного документа [3] та умови дотримання його вимог, ситуація мала би бути протилежною.