Задачі з генетики

Спадковість — властивість ор­ганізмів передавати свої ознаки потомству.

Мінливість — властивість ор­ганізмів набувати нових ознак.

Генотип — сукупність усіх генів організму. При розв'язанні задач із ге­нетики термін генотип вживають у його вузькому значенні, маючи на увазі тільки ті гени, що зумовлюють досліджувані ознаки.

Фенотип — це сукупність усіх ознак і властивостей організму, які формуються внаслідок взаємодії його генотипу й зовнішнього середовища. При розв'язанні задач із генетики термін фенотип вживають у вузькому значенні, маючи на увазі певні конк­ретні ознаки організму.

Розрізняють поняття «ознака» і «прояви ознаки». На­приклад, така ознака, як «колір насіння гороху» має два прояви — «жовтий колір» і «зелений колір», ознака «колір квітки гороху» має такі прояви, як «червоний колір» і «білий колір». Один із проявів ознаки є домінантним, другий — рецесивним.

У найпростішому випадку певна ознака зумовлена відповідним геном. Ген може перебувати в різних формах, які розміщені в гомо­логічних хромосомах і відрізняються за структурою. Різні форми од­ного й того ж самого гена називаються алелями. Наприклад, певний ген відповідає за колір насіння й має два алелі — домінантний і рецесивний, які відповідно зумовлюють жовтий і зелений кольори.

Отже, ген зумовлює певну ознаку, а його алелі — різні прояви цієї ознаки.

Організм, гомологічні хромосоми якого містять однакові алелі того чи іншого гена, називають гомозиготним.

Організм, гомологічні хромосоми якого містять різні алелі того чи іншого гена, називають гетерозиго­тним.

Для запису схем схрещувань у генетиці користуються спеціальною символікою і літерами латинського алфавіту, наприклад:

А — домінантний алель;

а — рецесивний алель;

Х— символ схрещування;

Р — батьківські організми;

F₁ — гібридне покоління;

♀— символ жіночої статі;

♂— символ чоловічої статі.

Моногібридне схрещування

Моногібридне схрещування — це схрещування особин, які відрізняються за однією досліджуваною озна­кою.

Класичні досліди з моногібридного схрещування провів Грегор Мендель. За наслідками цих дослідів він сформулював закономірності, які згодом було на­звано «законами Менделя».

Перший закон Менделя (закон одноманітності гібридів першого покоління): при схрещуванні генетично однорідних форм, які відрізняються за однією ознакою, всі гібриди першого покоління будуть одноманітними.

Другий закон Менделя (закон розщеплення): при схрещуванні гіб­ридів першого покоління між собою в другому поколінні з'являються особини як із домінантними, так і з рецесивними ознаками в середньому співвідношенні 3:1.

Виходячи з другого закону Менделя, англійський генетик Уільям Бетсон у 1902 р. сформулював закон чистоти гамет: «кожна із статевих клітин гібридів є чистою щодо однієї з батьківських ознак», тобто містить лише один із алелів даного гена.

Закономірності розщеплення мають статистичний характер. Це означає, що вони спостерігаються лише за достатньо великої кількості досліджуваних об'єктів. У задачах часто наводиться реальне розщеплення. В таких випадках слід визначити, якому теоретичному розщепленню відповідає наведене в умові задачі реальне розщеплення.

При розв'язанні задач на моногібридне схрещування слід користуватися таким алгоритмом:

1) спочатку запишіть позначення алелів і відповідних проявів ознак;

2) генотип рецесивної особини можна визначити відразу, оскільки можливий лише один його варіант;

3) особини з домінантною ознакою обов'язково матимуть один домінантний алель, а другий можна визначити, знаючи, що в кожного гібрида один алель — від однієї батьківської особини, а другий — від іншої.

Для полегшення розв’язання задач можна використати решітку Пенета. Зазвичай, по вертикалі записуються алелі, які містяться в жіночих гаметах, а по горизонталі — ті, що в чоловічих.

♀ ♂	А	а
А	АА	Аа
а	Аа	аа