3. Особливості логопедичної роботи з подолання сенсорної алалії

Однією зі специфічних особливостей корекційної роботи з подолання сенсорної алалії є необхідність створення спеціальних умов до акустичного оточення дитини. Враховуючи, що стан слухового сприймання дитини залежить від попереднього акустичного навантаження, а також те, що цей вид сприйняття швидко виснажує дитину вдома та в дошкільному закладі слід обмежити використання звукових пристроїв (електричний дзвінок, дзвінок телефону, радіо, телевізор). Ці заходи мають забезпечити жорсткий слухо-мовленнєвий режим, що регулює періоди слухового навантаження та відпочинку.

Обмеження, що накладаються на акустичне оточення мають пробудити інтерес дитини до звуків довкілля та звуків мовлення.

Корекційна робота розпочинається з активізації слухової уваги та слухового сприймання з опорою на найбільш збережені його форми – сприймання звуків природи і музики, шумів. Спочатку формують розрізнення звуків далеких за акустичними ознаками та поступово переходять до розрізнення звуків 6лизьких за звучанням.

Наступним етапом є введення до занять контрастних та сильних за акустичними ознаками звуків (а, у , р), при цьому до кожного звука, що вводиться в сферу слухового сприймання дитини, варто дібрати яскравий образ (картинку, іграшку тощо), щоб дитині було легше його запам’ятовувати й актуалізувати.

На наступних етапах роботу проводять над слуховою диференціацією голосних та приголосних звуків, далеких за акустико-артикуляційними ознаками, і лише потім – близьких.

У міру формування слухової диференціації фонем проводять роботу з диференціації складів і слів та з розвитку власних вимовних навичок дітей.

Звуковимова формується з опорою на зорове, тактильне, вібраційне сприймання, що має компенсувати недоліки розпізнавання корисних ознак фонем на слух.

Оскільки при сенсорній алалії фонематичні уявлення дітей формуються зі значним запізненням і на неправильній акустичній основі, доцільним є навчання дітей читанню глобальним методом. Таким чином, фонематичні уявлення дітей про звуковий склад слів будуть формуватися через зорові еталони – буквені позначення звукового складу слова.

Запорукою успіху корекційної роботи є формування контролю (самоконтролю) дитини за сприйнятою та породжуваною інформацією. Враховуючи специфіку формування фонематичних процесів в умовах органічного порушення мозкових механізмів, що його забезпечують, до контролю варто залучати не лише збережені аналізатори, але й пізнавальну діяльність дитини. Слід учити її орієнтуватися на ситуацію, загальний смисл висловлювання, що уможливить зменшення кількості помилок, пов'язаних з неточністю сприймання мовленнєвої інформації. Для цього треба створювати ситуації, у яких дитина на основі умовиводів, урахування ситуацій та контексту могла б правильно визначити зміст вислову в цілому.

У процесі корекційної роботи слід зосередитися на формуванні спрямованості уваги дітей на граматичні одиниці мовлення, на тому, як вони впливають на зміну значення слова та речення в цілому. Для цього варто створювати ситуації у яких граматичне оформлення слів виконує смислорозрізнювальну функції (Покажи де: прийшов у садок - прийшла у садок, літак летить - літаки летять, книжка - книжки, заєць - зайчик, хлопчик малює олівець – хлопчик малює олівцем).

Важливо забезпечити спілкування дитини з однолітками, які не мають порушень мовленнєвого розвитку, адже у процесі комунікації вона не лише вчитиметься використовувати здобуті знання та навички у природних умовах, але й застосовуватиме нові, сприйняті від інших дітей.