4. Класифікація, мета, завдання, предмет та об’єкти аудиту

Щоб отримати всебічну характеристику сутності аудиторської діяльності,важливе значення має науково обґрунтована класифікація аудиту, яка дає можливість зрозуміти роль аудиту. його завдання і функції, повніше використовувати результати аудиту в господарській практиці. Класифікація широко застосовується в усіх науках як один із основних засобів упорядкування і систематизації матеріалу, що досліджується. На сьогодні існує досить багато різноманітних підходів до класифікації аудиту виходячи з його видів. Будь-яка класифікація повинна відповідати двом постулатам:

• перший – вона має бути теоретично обґрунтованою, тобто базуватися на науковій основі, легко засвоюватися для підготовки фахівців;

• другий – застосування її на практиці повинно бути необхідністю.

Аудит класифікують залежно від окремих ознаками:

1. По стадіям історичного розвитку:

• підтверджуючий аудит – під час проведення перевірки аудитор перевіряв та підтверджував практично кожну господарську операцію, вів власні облікові регістри. В наш час таку послугу називають відновленням або веденням бухгалтерського обліку;

• системно-орієнтований аудит – передбачає спостереження систем, які контролюють операції. Це призвело до того, що аудитори стали проводити експертизу на основі внутрішнього контролю;

• аудит, що базується на ризику – передбачає проведення вибіркового дослідження господарських операцій, виходячи з умов роботи підприємства, визначення так званих «вузьких місць» в його роботі.

2.Відносно законодавчих вимог:

• обов’язковий – проводиться у випадках прямо передбачених законодавством, а також за рішенням суду або слідчих органів;

• ініціативний – проводиться за замовленням суб’єкта господарювання, не залежно від того, чи передбачена така перевірка за законом;

• за спеціальним завданням – проводиться по перевірці окремих статей звітності,стану майна, економічної та юридичної експертизи договорів,ефективності використання капіталу та ін..

3. По відношенню до господарюючого суб’єкта:

• зовнішній аудит – здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності;

• внутрішній аудит – здійснюється кваліфікованим працівником самого підприємства;

4. За видами діяльності суб’єкта господарювання, що підлягають аудиту:

• загальний аудит;

• банківський аудит;

• страховий аудит;

• аудит бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів.

5. За об’єктом вивчення:

• аудит фінансової звітності (фінансовий) – виконується для визначення того, чи узгоджена зве6дена фінансова звітність із певними критеріями (загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку);

• погоджений аудит ( аудит на відповідність) - виконується для визначення того, чи дотримуються в господарській системі тих процедур або правил, які приписані персоналу адміністрацією;

операційний аудит – перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки продуктивності й ефективності .

Таблиця 2

Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього аудиту за елементами

Елементи	Внутрішній аудит	Зовнішній аудит
Поняття аудиту	Це елемент управлінського контролю, являє собою внутрішньогосподарський контроль законності формування витрат, наявність відхилень від нормативних, забезпечення інформа цією всіх управлінських служб для вжиття заходів щодо поліпшення роботи підприємства. Його визначають як функцію управління	Це незалежний аудит відносно підприємства , що перевіряється. Цей вид аудиту є обов’язковим, передбачений ЗУ " Про аудиторську діяльність "
Мета та завдання	Визначається керівництвом підприємства	Визначається договором та МСА
Замовник	Керівництво підприємства	Власники (акціонери)
Види послуг	Визначається керівництвом підприємства, виходячи з потреб управління	Визначається договором
Об’єкт	Визначається керівництвом. Господарські операції надходження і використання ресурсів,стан обліку й внутрішнього контролю перевіряються на відповідність встановленої облікової політики та загально методичними положеннями	Визначається договором. Стан обліку та фінансової звітності, рівень внутрішнього контролю, ефективність використання ресурсів, щоб визначити масштаб зовнішнього аудиту і рівнь початкової довіри до даних обліку та звітності клієнтів
Характер діяльності	Виконавча діяльність	Підприємницька діяльність
Суб’єкт аудиту	Штатні працівники підприємства	Незалежні аудитори
Кваліфікація	Визначається рішенням управлінської структури. Володіє меншим ступенем незалежності та більш низьким професійним рівнем	Визначається на законодавчому рівні, ретельно контролюється професійними громадськими об'єднаннями. Володіє ступенем незалежності
Регламентація аудиту	Регламентується керівництвом підприємства	Регламентується ЗУ "Про аудиторську діяльність", МСА, рішеннями АПУ
Звітність	Перед керівництвом підприємства. Форма звітності визначається підприємством	Перед користувачами фінансової звітності у формі аудиторського висновку,зміст якого має відповідати вимогам МСА
Відповідальність	Перед керівництвом підприємства	Перед замовником і перед третіми особами
Наявність ризику	Ризик бізнесу підприємства, втрати репутації	Ризик бізнесу аудиторської фірми, аудиторський ризик
Методи аудиту	Використані методи мають багато схожості, особливо в плані аналізу систем внутрішнього контролю та застосування вибіркових перевірок при аудиторському тестуванні. Різниця – у детальності і точності перевірок

6. За рівнем обов’язковості:

• обов’язковий аудит - передбачений законодавством;

• необов’язковий аудит - не передбачений законодавством.

7. Залежно від часу проведення:

• попередній – здійснення розробки, аналізу та оцінки проектів,кошторисів та іншої документації, яка пов’язана із створенням нових підприємств, видів виробництва, тощо;

• поточний – проводиться консультування підприємств з питань організації бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

• наступний – перевірка достовірності бухгалтерської звітності та доцільності господарських операцій, стану бухгалтерського обліку.

8.За способом проведення:

• суцільний – перевірці підлягають усі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображено господарські операції за увесь період, що підлягає аудиту;

• вибірковий – вивчення окремої частини документів,відібраних на основі наукового обґрунтованої схеми, за той чи інший період;

• комбінований – одна частина документів перевіряється суцільно, а інша - вибірково.

9.За порядком призначення:

• первинний аудит – здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності на даному підприємстві і за даний період вперше. Така обставина суттєво збільшує ризик і трудоємкість аудиту;

• повторний аудит – здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності на даному підприємстві не в перший раз.

Аудит має свій предмет дослідження. тобто з'ясування того,чим він займається, що вивчає, які питання вирішує.

Аудит спрямований на регулювання процесу відтворення суспільне необхідного продукту. Він вивчає продуктивні сили і виробничі відносини на всіх стадіях розширеного відтворення (виробництво, розподіл, облік і споживання) суспільне необхідного продукту з метою виявлення суперечностей та їх своєчасного регулювання з боку суспільства.

На стадії виробництва аудит досліджує ефективність використання праці, її предметів і засобів, відповідність їх чинному законодавству і нормативно-правовим актам. При цьому вивчаються організація виробництва, прогнозування, ефективність праці, витрачання коштів на її оплату, а також дотримання технологічної і трудової дисципліни, раціональність використання робочого часу, експлуатації машин і механізмів та предметів праці як в окремій галузі, так і в народному господарстві України в цілому.

Отже, до предмета аудиту залучаються всі стадії процесу відтворення суспільне необхідного продукту та їх нормативно-правове регулювання:

• на стадії розподілу суспільне необхідного продукту аудит спрямований на перевірку його використання з метою задоволення потреб суспільства, тобто на відшкодування витрат використаних засобів виробництва, розподіл і перерозподіл створеного продукту. На цій стадії предмет аудиту поширюється на всі ланки народного господарства.

• на стадії обміну суспільне необхідного продукту предмет аудиту включає договірні відносини, операції щодо збуту і заготівель, розрахунків і задоволення попиту на необхідні товари народного споживання. Отже, на стадії обміну перевірці підлягають всі форми обороту суспільно необхідного продукту відповідно до законів ринкової економіки.

• на стадії споживання суспільне необхідного продукту (завершальній стадії) аудит перевіряє виробниче споживання, пов'язане з відновленням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб. Тут аудит виявляє диспропорції в задоволенні потреб населення і суперечності, викликані порушенням нормативно-правових актів у процесі задоволення особистих потреб.

Таким чином, предметом аудиту є процес розширеного відтворення суспільне необхідного продукту, достовірність відображення його в системі бухгалтерського обліку і звітності, а також дослідження ефективності ділової активності з дотриманням чинного законодавства. Іншими словами, предметом аудиту є процеси і явища, які зафіксовані в документах і пов'язанні з господарською діяльністю підприємства. Увага аудитора спрямовується у минуле для пізнання істини, її підтвердження та формування висновків щодо перевіреної інформації з метою мінімізації ризику користувачів інформації.

Предмет аудиту має багато спільного з предметом економічного аналізу, ревізії і судово-бухгалтерської експертизи.

Предмет аудиту конкретизується його об'єктами. Об'єкт аудиту слід розглядати як окремий елемент предмету аудиту, на який направлена цілеспрямована дія аудитора. Об'єктами аудиту є юридичні й фізичні особи, при цьому перевірці підлягають окремі господарські засоби і процеси, сукупність яких характеризує виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств і окремих посадових осіб за відповідний період, що складає поняття об'єктів контролю. До об'єктів можна віднести й економічні процеси, матеріально-технічне постачання, виробництво, збут продукції, продуктивність праці, собівартість, прибуток тощо.

Класифікаційні ознаки об'єкти дослідження :

1.Вид об’єкту : ресурси, господарські процеси, економічні процеси діяльності, організаційні форми управління, методи управління, функції управління.

2.Складність об’єкту :

• прості об'єкти - містять декілька елементів ( групи ресурсів відносно обособлених частин системи управління). Наприклад, товарна продукція є простим об'єктом для контролю, але їй притаманні такі елементи: якість, асортимент, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо.

• складні - об'єкти з невизначеною структурою, яка підлягає дослідженню (сукупні ресурси і господарські процеси, цілісні системи управління). Наприклад, автоматизацію технологічного процесу відносять до складних об'єктів аудиту, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході - вироблена продукція. Але ті елементи, які характеризують її, тобто фактори, що впливають на результативні показники (ефективність нової техніки), можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу.

3.Відношення до сфери діяльності: окремі сфери діяльності підприємства (матеріально-технічне забезпечення, допоміжне виробництво. господарське обслуговування. основне виробництво, збут і т.д.)

4.Звязок з часом:

• об’єкти, стан яких оцінюється в минулому часі;

• об’єкти, стан яких оцінюється в теперішньому часі;

• об’єкти, стан яких оцінюється в майбутньому часі.

5.Характер оцінювання:

• об’єкти, які оцінюється тільки кількісно;

• об’єкти, які оцінюється тільки якісно;

• об’єкти, які потребують, як кількісних, так і якісних оцінок.

6.Термін надходження в полі діяльності аудитора:

• об’єкти, які постійно знаходяться в полі аудиторської уваги;

• об’єкти, по яких здійснюється періодичне аудиторське оцінювання;

• об’єкти, потребують разового аудиторського оцінювання.

7.Вид аудиту:

• об’єкти зовнішнього аудиту;

• об’єкти внутрішнього аудиту.

об’єкти, потребують разового аудиторського оцінювання

Таким чином, предмет аудиту має свою конкретизацію в об'єктах, що характеризуються контролюючими параметрами.

Мета аудиту – надання користувачам фінансової звітності інформації про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання).

Основними завданнями аудиту є:

• перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

• виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;

• реальність визначення фінансових результатів;

• оцінка ефективності внутрішнього контролю;

• надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.