5. Етичні аспекти аудиторської діяльності
Аудиторська діяльність — це професійна діяльність, яка має свій етичний кодекс, оскільки особи, що займаються цією діяльністю, зацікавлені у взаємодовірі та високій якості наданих послуг незалежно від поведінки деяких представників цієї професії. Для аудиторів є важливим, щоб їхні клієнти довіряли якості аудиту та інших наданих ним послуг. Етична проблема виникає у випадку, коли аудитору необхідно самостійно зробити вибір. При цьому етичною поведінкою буде така, яка більш корисна та відповідатиме моральним нормам і принципам професійної етики. Задоволення потреби клієнтів — це не кінцева мета аудитора. Аудиторські норми і правила, насамперед, визначаються інтересами суспільства, вони допомагають незалежним аудиторам у підтримці прозорості і реальності фінансової звітності, що подається її користувачам. Консультації з питань управління фінансовими ресурсами суб’єкта підприємництва сприяють їхньому ефективному використанню. Послуги внутрішніх та зовнішніх аудиторів забезпечують упевненість у правильному функціонуванні системи внутрішнього контролю підприємства, що, в свою чергу, посилює вірогідність достовірності фінансової інформації про підприємство.
Мал. 4 Структура стандартів професійних організацій бухгалтерів та аудиторів у США
СТАНДАРТИ АУДИТУ,НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ ТА ЕТИКИ ЗА ВИДАННЯМ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ БУХГАЛТЕРІВ (редакція 2007 р.)
Міжнародні стандарти контролю якості
Кодекс етики професійних бухгалтерів
Концептуальна основа завдань з надання впевненості
Аудит та огляд історичної фінансової інформації
Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації
Супутні
послуги
Загальні принципи та обов’язки. Оцінка ризиків та відповідь на оцінені ризики. Аудиторські докази. Використання роботи інших фахівців. Аудиторські висновки та звітність. Спеціалізовані сфери
Положення з міжнародної
практики аудиту
Мал. 5 Структура сучасних міжнародних стандартів аудиту МФБ
У професійній сфері існує два етичних аспекти:
загальна етика (духовний аспект);
професійна етика (практичний аспект).
Загальні етичні принципи визначаються шляхом систематичного вивчення проблеми людського вибору між поняттями про добре і погане, якими керується людина.
Професійна етика визначає загальні приписи щодо ідеальних форм поведінки, та конкретні правила, в яких зазначені неприпустимі форми поведінки працівників відповідних професій. Загальні приписи акцентують увагу на встановленні правил діяльності: вони потребують високого рівня професіоналізму. Дотримання детально розроблених конкретних правил забезпечує дотримання норм і стандартів професійної діяльності. Тому існує необхідність у кодексах професійної етики для конкретних професій, що конкретно визначають критерії поведінки та дозволяють вирішувати конкретні професійні проблеми.
В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів (далі — Кодекс).
Головним завдання Кодексу є встановлення етичних вимог для аудиторів-практиків з метою забезпечення гарантії високої якості їхньої роботи та задоволення інтересів суспільства і держави. Цей Кодекс запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг. Вони обов’язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.
Професія аудитора має свої особливості, що наведено на малюнку 6.
Аудитору слід дотримуватися таких основних вимог, як:
вірогідність — користувачі інформації відчувають потребу в її достовірності;
професіоналізм — клієнтами, роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами до аудиторів висуваються вимоги, що визначають рівень фахової підготовки аудиторів;
якість послуг — виконання аудиторських послуг має здійснюватись у суворій відповідності із чинними нормативно-правовими активами;
довіра — впевненість користувачів аудиторської інформації у дотриманні аудитором професійної етики протягом усієї його аудиторської практики.
Мал. 6 Основні особливості професії аудитора
З точки зору Е.А. Аренса та Дж. К. Лоббека для кожної професії потрібен етичний кодекс тому, що люди, які займаються цією професією зацікавлені в суспільній довірі, високій якості своїх послуг незалежно від поведінки окремих представників цієї професії. Для аудиторів дуже важливо, щоб їх клієнти, а також треті особи, які користуються фінансовою звітністю, довіряли якості аудиту.
Вимоги професійної етики поширюються на наступні елементи процесу надання професійних послуг аудиторами:
Поведінка аудитора щодо: умов замовлення, процедур його виконання, відносно персоналу своєї аудиторської фірми та персоналу замовника, відносно власника замовника, відносно третіх осіб, причетних до діяльності замовника; відносно інтересів суспільства, в якому функціонує замовник аудиторських послуг, та інш. Тобто професійна етика охоплює будь-які дії, (поведінку) аудитора на всіх стадіях надання професійних послуг та при позиціонуванні своєї аудиторської фірми в суспільстві;
Висловлювання аудитора (письмові або усні) які він здійснює в ході надання професійних послуг в діапазоні від тексту робочих чи підсумкових документів до тексту та змісту реклами своїх послуг в суспільстві.
Важливість дотримання вимог професійної етики обумовлена тим, що недотримання їх впливає на якість аудиту, яка перевіряється відповідним контролюючим органом, що у свою чергу негативно впливає на імідж професії у суспільстві. Обов’язки професійного аудитора не зводяться виключно до задоволення потреб окремого замовника або роботодавця.
Розглянемо фундаментальні етичні принципи:
Незалежність - головна риса професії аудитора. Вона обумовлена тим, що аудитор не є штатним працівником державного органу управління, він не підпорядкований іншим контрольно-ревізійним органам або політичним партіям чи громадським організаціям і не залежить від них. Думка аудитора з фінансових питань не має залежати від гонорару, який виплачується клієнтом. Професійна аудиторська незалежність за Кодексом вимагає:
Незалежність суджень
Об’єктивність висновків
Конфіденційність
Чесність і сумлінність
Почуття обов’язку перед суспільством
Відкритість зі своїми клієнтами
Доброзичливе ставлення до клієнтів
Компетентність і високий професіоналізм
Організованість і добросовісність
Мал. 7 Основні принципи професійної етики аудитора
Незалежність думки – відповідна спрямованість думок, яка дає можливість надати висновок без будь-якого впливу, що може стати загрозою для об’єктивності професійного судження аудитора, та дає можливість аудиторові діяти чесно з об’єктивністю та професійним скептицизмом. Слід відзначити, що втрата незалежності думки можлива як у персоналу виконавців аудиторських послуг, так і у керівництва перевіркою або аудиторською фірмою. Тому контроль за дотриманням незалежності лежить на кожному працівникові, незалежно від його посади, досвіду чи набутих знань. При цьому такий контроль є персоніфікованим до самого себе , своїх дій та вчинків, своєї роботи.
Незалежність поведінки – уникнення у своїй професійній діяльності таких фактів чи обставин, що знаюча про них інша сторона, обґрунтовано дійшла б висновку, що незалежність аудитора під загрозою.
У канонічних виданнях з теорії та практики аудиту [Адамс Р, Аренс Э.Л., Додж Рой, Ф.Л.Дефлиз, Г.Р.Дженник, , Лоббек Дж.К, Робертсон Дж. К., В.М. O’Рейли, М.Б.Хирш] професійна незалежність базується на трьох складових:
Правова складова. До неї відносять: саморегулювання професійної діяльності (самостійний вибір методики надання послуг), договірна основа взаємин з замовником, неможливість призначення аудитора органом управління вниз по підлеглості; аудит як виключна діяльність (без торгівлі, виробництва, посередництва, тощо); персональна відповідальність аудитора за роботу виконавців, співвиконавців та експертів, що залучалися.
Економічна складова. До неї входять: обмеження частки доходу від одного клієнта (за даними зарубіжних видань зазвичай до 25-30% в загальному обсязі); відсутність майнових чи фінансових інтересів у замовника до, в ході та після надання аудиторських послуг; заборона отримувати від замовника вигоди (преференції) в ході надання послуг; відсутність фінансових та майнових інтересів в замовникові.
Етична складова. В її складі всі фундаментальні принципи аудиту: чесність, об’єктивність, професійна компетентність, належна ретельність, конфіденційність, збереження доброї репутації професії, дотримання вимог технічних стандартів з аудиту.
Відповідно до вказаних складових професійної незалежності Кодекс етики визначає і групу її загроз, на які повинен зважати аудитор приймаючи та виконуючи замовлення. В ідеальному випадку загрози незалежності, інтереси сторін, що зв’язані з об’єктом перевірки, незалежність самих перевіряючих щодо об’єкту оцінюються на підставі доказів, які отримані до прийняття завдання та в ході його виконання. Якщо і відбудеться ненавмисне порушення вимог Кодексу, то за умов наявності у аудиторській фірми процедур контролю якості для сприяння незалежності, таке порушення виявляється та негайно усувається за рахунок прийняття застережних заходів. Кодекс визначає наступні види загроз для професійної незалежності аудитора:
загроза власного інтересу має місце, коли аудитор (аудиторська фірма) або всі задіяні в ході надання аудиторських послуг фахівці та персонал (навіть субпідрядники) потенційно можуть отримувати вигоди внаслідок фінансового інтересу до клієнта з надання впевненості чи конфлікту власних інтересів з ним. Приклади обставин, які можуть створювати таку загрозу, визначаються, але не обмежуються, таким, як: занепокоєння щодо можливості втратити завдання; встановлення тісних ділових стосунків з клієнтом з надання впевненості; можливість або реальність майбутнього працевлаштування у компанії клієнта з надання впевненості; прямий фінансовий інтерес або суттєвий опосередкований фінансовий інтерес до клієнта з надання впевненості; позики або гарантії, які надають або отримують члени групи з надання впевненості; неналежна залежність загальної суми гонорару від клієнта з надання впевненості; умовні гонорари, що стосуються завдань з надання впевненості.
загроза власної оцінки має місце, якщо: а) член групи з надання впевненості є чи був директором або посадовою особою клієнта з надання впевненості; б) член групи з надання впевненості є чи був працівником клієнта з надання впевненості та міг здійснювати прямий і значний вплив на предмет завдання з надання впевненості; в) аудиторська фірма надає (або надавала раніше) послуги для клієнта з надання впевненості, які безпосередньо впливають на предмет завдання з надання впевненості; г) аудиторська фірма (аудитор) підготовлювала вихідні дані, які в наступному використовували для складання фінансових звітів чи підготовки інших записів, що є предметом завдання з надання впевненості.
загроза захисту має місце, якщо фірма або член групи з надання впевненості подає чи треті особи його можуть сприймати, ніби він подає, позицію чи думку клієнта таким чином, що це сприймається (або може потенційно сприйматися) як загрозу для об’єктивності аудитора. Прикладом може бути випадок, коли фірма або член групи з надання впевненості підпорядковували своє судження судженню персоналу або керівництва чи власника замовника. Приклади обставин, які можуть створювати таку загрозу, визначатися (але не обмежуються) при здійсненні операцій або рекламуванні акцій чи інших цінних паперів клієнта; або коли аудитор виконує роль адвоката за дорученням клієнта з надання впевненості у судовій справи або при вирішенні спірних питань з третіми сторонами.
загроза тиску має місце, якщо аудитор або член групи з надання впевненості утримуються від об’єктивних дій чи здійснення професійного судження під загрозами фізичного або психологічного тиску з боку директорів, посадових осіб чи працівників клієнта з надання впевненості. Хоча кримінальні «заходи впливу» не знайомі зарубіжним аудиторам, але з погрозами вони також зустрічаються в повсякденному житті Згідно Кодексу етики це може бути, наприклад, тиск на аудиторів з метою неналежного заниження обсягу виконаної роботи або задля зменшення суми гонорарів аудиторам; тиск з метою заміни аудиторського висновку на кращій через незгоду аудиторів зі застосуванням облікового принципу управлінським персоналом замовника, тощо.
загроза особистих та сімейних стосунків має місце, якщо завдяки тісним стосункам з клієнтом, посадовими особами чи працівниками замовника аудиторська фірма (аудитор або член групи з надання впевненості) занадто співчуває інтересам замовника і втрачає об’єктивність. За кодексом такі загрози виникають в разі роботи у аудиторів колишнього керівництва або управлінського персоналу замовника, що перевіряється зараз; коли аудитор або член групи з надання впевненості мають найближчого або близького родича, який, як працівник клієнта з надання впевненості, може справляти прямий та значний вплив на предмет завдання з надання впевненості або нести за нього відповідальність, і, тим самим, здійснювати тиск на перевіряючих; є факт тривалих стосунків керівника групи з надання впевненості з клієнтом з надання впевненості; існує можливість прийняття подарунків та сувенірів аудиторами від персоналу замовника, якщо їхня вартість не є явно незначною, та інше.
Чесність. Професійний аудитор не повинен приховувати негативні факти та мати незаплямоване добре ім’я у суспільстві.
Об’єктивність. Професійному аудитору необхідно демострувати безсторонність, унеможливлювати вплив на його думку упередженості з боку третіх осіб або їхніх особистих інтересів. Це може зашкодити його професійні об’єктивності;
Професійна компетентність та належна ретельність. Професійному аудитору слід надавати професійні послуги з належною ретельністю, компетентністю та старанністю; він несе постійний обов’язок з підтримки професійних знань та навичок на рівні, необхідному для надання замовнику або роботодавцю переваг, пов’язаних з використанням професійних послуг компетентної особи, що спирається на сучасні досягнення в практиці, законодавстві та методах роботи. Професійна компетентність складається з двох частин:
Досягнення рівня професійної компетентності. Цей рівень складається з стандартів вищої професійної освіти, або професійної вищої спеціальної освіти, безперервного підвищення професійної кваліфікації, визначеними терміном практичної роботи за фахом, при цьому цей термін незалежить від його обов’язковості. Перераховане вище є звичайним способом здобуття кваліфікації професійного аудитора.
2.Збереження рівня професійної компетентності. Воно потребує постійного моніторингу аудитором останніх подій в аудиторській професії, в тому числі за змінами у національних та міжнародних положеннях з контролю, обліку і звітністю та за іншими регуляторними актами і законодавчими ініціативами з регулювання бізнесу.;
Конфіденційність. Професійному аудитору слід дотримуватись конфіденційності інформації, отриманої в процесі надання професійних послуг та не слід використовувати або розголошувати таку інформацію без належних та визначених повноважень, або якщо відсутнє юридичне або професійне право та обов’язок розкриття цієї інформації. Професійні аудитори зобов’язані дотримуватись конфіденційності інформації про справи замовника та роботодавця, отриманої при наданні професійних послуг. Обов’язок із забезпечення конфіденційності залишається і після закінчення надання послуг професійним аудитором його замовникам або роботодавцю. Одночасно, професійний аудитор повинен дотримуючись принципу конфіденційності, повинен враховувати і можливість або наявність існування певних випадків, коли йому надано особливі повноваження з розкриття інформації або якщо існує юридичне або професійне право чи обов’язок розкриття цієї інформації. Професійні аудитори повинні забезпечити дотримання конфіденційності їх підлеглими та особами, які надають їм консультації або допомогу. Професійний аудитор має доступ до великого обсягу конфіденційної інформації про справи замовника або роботодавця, яка не надається іншим представникам громадськості. Конфіденційність стосується багатьох аспектів професійної діяльності. Цей принцип вимагає, щоб професійний аудитор, який одержує інформацію при наданні професійних послуг, не використовував, не удавав використання цієї інформації для особистої вигоди або вигоди третьої сторони. Тому професійний аудитор повинен бути надійним і без дозволу не розкривати інформацію іншим особам. Це не стосується розкриття такої інформації з метою належного виконання обов’язків професійного аудитора відповідно до професійних стандартів. Однак, Кодекс етики МФБ вказує, що слід визнати, що конфіденційність інформації передбачається статутним або неписаним правом, і тому докладні етичні вимоги щодо конфіденційності залежатимуть від особливостей законодавства кожної країни з організацій-членів. В Кодексі наводяться окремі приклади факторів, які повинні розглядатися при ухваленні рішення про те, чи можна розкривати конфіденційну інформацію, а саме:
1. Існує дозвіл на розкриття інформації від замовника, що потребує розгляду інтересів всіх сторін, в тому числі третіх сторін, які можуть зачіпатися при розкритті інформації.
2. Розкриття інформації передбачене законом.
За Кодексом МФБ професійний аудитор згідно із законодавством зобов’язаний розкривати конфіденційну інформацію: а) для надання документів або свідчень при розгляді судової справи; б) для повідомлення відповідних державних органів про виявлені порушення законодавства; в) коли розкриття інформації здійснюється згідно з професійним обов’язком або правом (для дотримання технічних стандартів та етичних вимог): для захисту професійних інтересів професійного аудитора при розгляді судової справи; для виконання вимог перевірки якості; як відповідь на запит або відповідь при розслідуванні, що проводиться регулюючим органом. При цьому Кодекс етики все одно рекомендує аудиторові вжити певних застережних заходів через детальний розгляд наступних факторів:
чи відомі та обґрунтовані відповідні факти, в тій мірі, в який це можливо; якщо існують необґрунтовані факти або твердження, слід використовувати професійне судження для того, щоб визначити, тип розкриття інформації який слід здійснювати (якщо його взагалі варто здійснювати);
якого роду повідомлення очікується та адресат; зокрема, професійний аудитор повинен бути впевнений в тому, що сторони, яким адресується повідомлення, є належними одержувачами і мають обов’язки діяти на його основі;
чи буде професійний аудитор нести будь-яку юридичну відповідальність через повідомлення його наслідків.
Тобто, професійна спільнота, особливо закордонна, де поширена судова практика вирішення конфлікту інтересів, застерігає аудитора від необґрунтованого розкриття конфіденційної інформації.
Професійна поведінка. Професійний аудитор повинен діяти таким чином, щоб це відповідало добрій репутації професії, повинен утримуватись від будь-якої поведінки, яка могла б завдати цій репутації шкоди. Зобов’язання утримуватись від будь-якої поведінки, яка могла б завдати шкоди репутації професії, вимагає, щоб організації-члени МФБ при розробці стандартів етики розглядали обов’язки професійного аудитора по відношенню до замовників, третіх сторін, інших аудиторів, працівників, роботодавців та населення в цілому.
Серед правил поведінки, установлених Кодексом професійної етики, є наступні правила:
- комісійна винагорода Аудитор не повинен сплачувати комісійну винагороду, щоб отримати від клієнта замовлення. Аудитор також не повинен отримувати комісійну винагороду від клієнта за висловлення своєї думки щодо виробництва товарів чи надання послуг іншим клієнтам. Це правило не забороняє платежів за придбання самої аудиторської фірми або пенсійних платежів особам, які раніше займалися аудиторською практикою. - дискредитуючі вчинки Аудитор не повинен учиняти дій, що шкодять його професії. Правило 102 - чесність і об'єктивність. Аудитор не повинен свідомо перекручувати факти. Коли аудитор надає аудиторські чи бухгалтерські послуги, включаючи консультації з податкових питань і з питань управління бізнесом, він не повинен ставити свою думку у залежність від думок інших, вищестоящих аудиторів. Надаючи консультаційні та аудиторські послуги з питань оподаткування, аудитор може зняти сумніви, які у нього виникли, на користь клієнта, якщо у нього є для цього достатні підстави.
Користувачі фінансової звітності не в змозі оцінити наскільки кваліфіковано проведено аудит цієї фінансової звітності. У більшості випадків, у користувачів фінансової звітності не вистачає ані часу, ані достатньої підготовки для подібної оцінки. Суспільна довіра високій якості наданих професійних послуг аудиторів зростає тоді, коли в межах цієї професії існують високі стандарти здійснення професійної діяльності, а також їх поведінки.
В світовій практиці існує декілька способів впливу на поведінку аудиторів з метою її коригування, для отримання аудиторських послуг на високому професійному рівні. На мал.8 наведені найбільш суттєві способи такого впливу.
Загальноприйняті стандарти аудиту
Безперервна професійна підготовка
Кваліфікаційні іспити аудиторів
ПОВЕДІНКА ПЕРСОНАЛУ АУДИТОРСЬКИХ КОМПАНІЙ
Юридична відповідальність
Контроль якості
Підрозділ аудиторських компаній
Вимоги Комісії з цінних паперів та фондового ринку
Кодекс професійної етики
Мал. 8 Способи впливу на поведінку аудиторів
Етика професійної поведінки аудиторів визначає моральні цінності, які затверджує у своєму середовищі аудиторська спільнота. Дотримання загальнолюдських та професійних етичних норм є обов'язком кожного аудитора, керівника та співробітника аудиторської компанії.
Використовуючи світовий та вітчизняний науковий досвід етичні норми умовно можна поділити на дві групи: зобов'язуючі та забороняючи. Відповідно до зобов'язуючих норм аудитор повинен:
Працювати в суворій відповідності з законодавчими нормами, етичним кодексом і укладеними договорами.
Підвищувати свою кваліфікацію за програмами, затв. АПУ (непорушне правило, що забезпечує постійне підтвердження професійних навичок аудитора на високому рівні).
Сприяти зміцненню і зростанню власності клієнта (аудитор не ревізор, покликаний викривати шахраїв, а помічник господарника; аудитор вказує управлінському персоналу клієнта на виявлені недоліки, може радити йому, як ці недоліки виправити і як зміцнити власність клієнта).
Включити до договору про надання аудиторських послуг перелік посадових осіб клієнта, яким аудитор може повідомити отримані в ході аудиторської перевірки відомості (професійна таємниця – основа аудиторської роботи, і, приступаючи до перевірки, аудитор повинен напевно знати, кому і що він може повідомити з отриманих ним під час перевірки даних).
Мати вільний доступ до всієї інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності клієнта (управлінський персонал клієнта не має права приховувати від аудитора ані документи, ані інформацію, яка стосується предмету аудиторської перевірки).
Інформувати, якщо він є керівником групи з перевірки, директора аудиторської компанії про негативні явища, що можуть завдати серйозної шкоди власності клієнта. (Повідомлення клієнту має бути зроблено оперативно, не чекаючи закінчення аудиторської перевірки. Як тільки будуть виявлені серйозні порушення діючого законодавства або факти безгосподарності в компанії клієнта, керівник групи аудиторів зобов'язаний повідомити про це директора аудиторської компанії. Рекомендувати клієнту, у випадку виявлення порушень, що мають господарський або кримінальний характер, зробити відповідні заяви до судово – слідчих органів. Дуже важливий момент - аудитор дає рекомендацію, але сам ніяких справ із судово-виконавчими органами не має).
Відмовити клієнту в наданні професійних послуг у випадку виявлення під час аудиту серйозних порушень фінансово-господарської діяльності (хоча аудитор не робить ніяких повідомлень у судово-слідчі органи, але разом з тим ні за яких обставин не повинен стати співучасником злочину).
Згідно з другою групою етичних норм аудитору забороняється:
Повідомляти які-небудь відомості про фінансово-господарську діяльність клієнта. (Повідомлення таких відомостей можливо тільки наступним особам: управлінському персоналу клієнта, а якщо у клієнта є декілька співвласників, то аудитор подає відомості кожному з них; аудитору – керівнику групи, що проводить перевірку; суду, якщо він виносить відповідну постанову; органам державної безпеки, якщо в ході аудиторської перевірки будуть виявлені факти порушення державної таємниці. У всіх інших випадках про фінансово-господарську діяльність відомості можуть бути оголошені тільки відповідно до письмового дозволу клієнта. Це одне з важливих правил. Тільки послідовне проведення до життя даних приписів підвищує ступінь довіри між аудиторською компанією і клієнтом).
Розривати в ході перевірки трудовий договір з аудиторською компанією. (Кожний аудитор може звільнитися з роботи в будь-який момент у відповідності до трудового законодавства. Проте, за етичними нормами, аудитор не може звільнитися до закінчення аудиторської перевірки відносно об'єкту, який він перевіряє).
Відмовлятися від навчання (підвищення кваліфікації), що проводиться аудиторською компанією, в якій він працює (це правило захищає інтереси компанії, її клієнтів і самого аудитора).
Обговорювати з клієнтом умови оплати своєї праці і вести будь-які грошові розрахунки з ним (відповідно до договору грошово-розрахункові справи з клієнтом веде директор аудиторської компанії).
Оголошувати величину своєї заробітної плати. (Величина заробітної плати кожного аудитора є комерційною таємницею аудиторської компанії. Ніщо так не руйнує моральний клімат колективу, як нескінченні міркування про заробітну плату і премії.
Володіти акціями й облігаціями або бути співвласником фірми, в якій проводить аудиторську перевірку. (Правило поширюється на близьких родичів. Головною умовою роботи аудитора є його незалежність. Аудитор не може бути безпристрасним працівником, якщо буде зацікавлений в справах клієнта. Більш того, проводячи аудит в конкуруючих фірмах, аудитор отримує переваги для своєї фірми в порівнянні з конкурентом, що, звичайно, було б несправедливо).
Здійснювати будь-які заходи, які б могли підірвати репутацію клієнта. (Аудитор не повинен говорити і писати те, що кривдить клієнта і його компанію, але з цього не випливає, що аудитор повинен говорити і писати те, що б прославило її. Не писати і не говорити ні поганого, ні гарного – зміст даного правила).
Надавати послуги, що виходять за межі його професійної компетенції. (Виконання послуг поза професійною компетенцією принижує і дискредитує роль аудитора. В теперішній час трапляються випадки, коли аудитор "за сумісництвом" працює інженером або продавцем квітів. Те й інше компрометує його і несумісне зі званням аудитора).
Сприяти незаконній діяльності клієнта (це значить, що аудитор не може давати клієнту порад про те, як сховати прибуток, завуалювати звітність, недоплатити зарплату і т.п.).
Займатися саморекламою, що вводить в оману клієнтів і ущемляє інтереси колег (аудитор не може хвалити самого себе, не може лаяти колег, але він може не займатися публічною самокритикою і може виказувати доброзичливе відношення до своїх колег, що буде робити честь йому і колегам).
Контрольні запитання
Наведіть порівняльну характеристику організації аудиту та його регулювання закордоном і в Україні
Перерахуйте основних регуляторів аудиторської діяльності України
Назвіть основні завдання та повноваження Аудиторської палати України (АПУ)
Розкрийте сутність сертифікації аудиторів та сертифікату, що надається
Перелічте основні вимоги, що висуваються перед аудиторами, які бажають отримати сертифікат
Опишіть процес сертифікації аудиторів
Назвіть сутність створення реєстру аудиторських фірм та аудиторів та які документи необхідно подати до АПУ щодо включення до нього
Наведіть основні зобов’язання аудиторських фірм (аудиторів) які включені до Реєстру
Перерахуйте та розкрийте сутність і види основних принципів, постулатів й стандартів аудиту
Опишіть етичні аспекти аудиторської діяльності. Зобов’язання та заборони, що постають перед аудитором