2.Приказання про цінності.

Щоб людина немала інших богів окрім Бога. Говорить: “ Не створи собі ідола чи інших йому подібних, який є вгорі на небі чи на долині на землі чи в водах під рівнем землі, щоб ти їм не покланявся, і їм не служив….” Якщо людина прагне створити відносини з Богом, то не буде створювати собі анти бога.

Це при казання для того, щоб людина розуміла, що все що створив Бог чи що створили людські руки неможна ототожнювати з Творцем, тому що над створеним є Творець – принцип буття. Не є можливо служити двом богам нараз. В соціальному контексті ці при казання вчать людину не замінювати справжні цінності псевдо-цінність, вчить її створювати відносини закладені на індивідуальності і бачити в кожній людині bytosť - істоту, яку мають любити подібно як то є в його особистому відношенні з Богом.

Масово-комунікаційне середовище застерігають людей уміло створені шаблони і цінності, які людина часто ще більше зреалізує і обожнює їх. Це при казання є найбільш порушуючим , бо людина створює власних богів з всього що його obklopuje – оточує. Обожнюється-zbožšťuje маєток, гроші, їжа, вміння, спорт, мода, záľuby – хобі, звірі, рослини, приподні živly – елементи-стихії, знайомі люди ітд. Так людина прагне задовольнити власне життя – цими речами і ігнорує потреби інших. Дюлина сомо собою забула про вирок псалму, який всі ідоли визнав за демонів.

3.Приказання про правильну - (spravnej) молитву.

“ Не візьмеш імя Господнє, Твого Бога, задурно, тому що Господь не очистить того, хто бере його імя задурно”. Люди згадують Бога при різних ситуаціях, але не при молитвах за ближніх чи себе самого. Бог тоді радий, коли ми Його імя використовуємо коли потребуємо допомоги для ближнього чи для себе, щоб ми його кликали коли Ми хочемо подякувати чи ославити Його. Але люди часто Божим імям прокляняють іншого, бажаючи йому Боже покарання чи смерть. Боже імя часто вимовляється в негативному випадку. Православна традиція нам до уваги дала два імя – Ісус, який є центром такзваної Ісусової молитви. Ай святий ангел оспівуючи Господа, викликує з страхом і chvením - тремтінням Святий, Святий,Святий є Господь могутньості.

4.Приказання про statostlivosti- турботу (старання) - Субота.

Приказання про суботу. Щоб ми в житті знайшли час, який пожертвуємо Богу.

Запамятай собі день суботній, аби ти його святкував. 6 днів працюй і виконуй в них свої справи, але в 7-й день, суботи (venuj) Господньої, Твоєму Богу…Бо 6 днів створював Господь небо і землю, море і все що є в нім, а відпочив собі на 7 день. Тому, благословив Господь 7 день і освятив.

Для християн 7 днем є неділя. Тому і кажуть на службах 6 разів – Подай Господи, і раз Тобі Господи.

Багото хто цей день приймає як день відпочинку. Проте, його людина немає прожити віддихом і бездіянням. Людина має 6 днів працювати а на 7 день має працювати на свою духувність. Ісус Христос говорить – Віру, говорю вам. Що колинебудь зробили одному з тих моїх найменших братів, Мені зробили. Не можна віддихати від доброчинності. Молитва за ближнього, допомога людині в якій - небудь формі, є тим найкращим світлом не лише недалекого дня. Присвячувати день Господові в соціальному контексті означає – venovať – приділяти цого всім лизиким. Памятання про Господа є початком памятання про ближнього.

ІІ група

Відносини людини до людини