3. Синкретизм - змішування язичницьких (поганських) звичаїв до єврейської релігії - правильної( звичаї, традиції). Соломон.

4. Секуляризація – прийняття техніки до церкви

5. Незгода між вірою і життям

6. Священницька ziskuschtivosť (зиск) – служіння за гроші.

7. Тілесна розпуста (smilstvo) – розврат родини, близько 50% розлучень, причина непорозуміння).

8. Uvolnenosť mravov( послаблення моралі ).

9. Егоїзм – ( надмірна туга)……

10. Алкоголізм – оп’яніння мало і важливий вплив на історію. Царі що були оп’янілими робили певний внесок для написання книг, рукописів…).

11. Протизаконне життя – порушення моральних прав на майно (маєток). Торгівля за окремими людьми, порушення права на свободу ( рабство).

12. Судді були праведні і неправедні ( судили справедливо і ні).

13. Насильство вдів і сиріт – коли вбивали чоловіка, лишалася вдова і діти – сироти.

14. Помста і жадібність (chtivosť) . Тема № 4. Мойсеєві закони.

Правила які йому дав Сам Бог є найсоціальнішими.

Окремі групи правил – їх є 2

І. ГРУПА . Управляють відносини між людьми на зваєм до Бога.

1. Міняється лише зв'язок (відношення) людини до Бога, а не Бога до людини. Бог є 1-м єдиним а все інше це вимисел. Тому людина має вірити в єдиного правдивого Бога.

2. Правила, щоб людина не поклонялася іншим богам (ідолам).

3. Правила про правильне звеличування Бога ( в Ізраїлі – субота). Свята і святкові дні.

4. Священники і правила для священників.

ІІ ГРУПА. ЗВ'ЯЗОК МІЖ ЛЮДЬМИ.

1. Правила щодо майна (маєткові).

Неможна продати майно Боже, бо це Божий дар а не є людським майном. Наслідство (спадок) від батька до сина.

2. Правила щодо порушення земельної границі (межі).

3. Фінансові правила – прагнення до зарплати…

4. Правила про позичку

Тема № 5. Правила – predpisy.

1.Торгові правила - obchodne predpisy

Правила які направляють відносин людини до людини

- Управління торгівлею (магазином-палаткою) , продаж.

- Продавання товарів через обмін - товар на товар, між собою і чужинцям. - Ізраїльтяни не мають права використовувати фальшиві ваги, вимірювальні прилади, ваги ( чорні і білі каміння).

- Була спекуляція – на основі фальшивих ваг продавали мало товару за більшу ціну. - Ізраїльтяни не мали права грабувати, обкрадати інших.

2.Правила про рабів.

Ці правила мали інше значення ніж в інших культурах і містах ( Єгипет – Вавилон). Це були ізраїльтяни. Рабська праця була як майном пана, але не раб. В Ізраїлі раб був як слуга, що працював на пана. Він не міг робити що хоче і ходити де хоче. Так було, щоб Ізраїльтяни пам’ятали власну історію – рабства народу Ізраїля. Кожен раб мав право на два життя

- Раб в Ізраїлі мав зовсім інший соціальний статус, був рабом в греко-римській провінції. - Раб не був маєтком(нерухомістю) пана, пан не міг посягати на життя раба і не міг його продавати.

- Кожен раб мав право на життя, він не мусів отримував зарплату, а жив з того що працював.

- Рабська служба не тривала вічно – після 6 років відпускали раба на волю.

- Раб не мусив бути відпущений з пустими руками а наповненими, щоб на початку почати своє життя

- Раб не мусів добровільно піти, за бажанням, коли йому там було добре міг залишитися до кінця життя,в такому випадку отримував символ, кульчик на знак рабства.

- Рабом міг бути і ізраїльтянин а й не ізраїльтянин ( ізраїльтянин коли дуже збіднів).

- Рабство в Ізраїлі було тому, щоб пам’ятали про рабство Єгипту.

- До рабської служби не могли належати вдови і сироти.

3.ПРАВИЛА ПРО РОДИНУ.

- Головою родини був завжди чоловік

• Перше завдання мав чоловік – був домашнім патріархом, приносив пожертви за родину, говорив haggadu ( тост перед їжею) і говорив передмову перед вечерею, забезпечував духовне життя родини.

• Мав приносити пожертви перед святом, говорити подяку перед столуванням і казати чому є саме так.

• Вихованню хлопців доставався до вінка чоловік щоб мав хто потім постаратися (подбати) про родину.

• Коли жінки мали kramy (пологи) так були правила про очищення.

• По родах 40 днів коли народжувався хлопчик і 85 днів коли дівчинка була нечиста, потім йшла аж до церкви.

4.Правила шлюбу.

• Шлюб був лише між людьми одного племені

• Жінка могла собі взяти за чоловіка лише левіта, гад міг взяти жінку лише з роду гад, рубен….. лише з одного покоління.

• Розвод не був можливим бо це є святість, коли вже мало дійти до розладу в родині, чоловік їй давав пропускний листок.

• Пропускний листок перед людьми якби то щоб не було розврату але перед Богом він був.

• Первосвященник не міг,( міг) ??? собі взяти жінку коли йому померла його, і не міг взяти жінку з пропускним листом бо мав бути взірцем моногамії.

• Жінки не давали пропускний листок чоловікам.

• Щоб продовжити покоління по померлому чоловікові вдова могла собі забрати його брата.

5.Правила про хвороби.

• Святе Письмо каже, що кожна хвороба є результатом гріху.

• Мало важливість не лише медичний характер, а й важливість гріху.

• Мало важливість охорона перед хворобою (відсторонення людини від суспільства).

• Від важкості захворювання залежало і серйозність гріха.

• Найбільшими то були інфекційні хвороби.

• Лікування: якщо його не забили то відсторонили від товариства ( не мали його лікувати).

• Через кожні 7 днів ходили і дивилися як та хвороба проявлється і чи не вилікувався хворий, щоб він повернувся в суспільство.

• Люди які вилікувалися мусіли виконати покаяння.

• На знак закінчення очистки людина йшла до води – ріки умити руки щоб змилися гріхи.

• На шкірі писалися гріхи, і людини заходила в воду, занурювалась, щою змити ці гріхи.

6.Правила про чужинців.

• Так як Ізраїльтяни були чужими в Єгипті то їх не мали права обкрасти чи вбити.

• До чужинців мали ставитися привітливо.

• В Ізраїлі була важлива гостина. Кожного чужого вели до дому, гостили давали йому все найкраще. Як кажуть – Бог до дому, гість до дому.

• Приклад: Патріарх Йов – кожен хто проходив повз його дім, завжди отримував те, що потребував.

7.Правила про вдів.

Слово вдова в Білії використовується 100 разів, а сирота 400.

1. Природжене

2. Не природжене явище

• Ворожнеча 1 чи 2-х родичів, результат сирота чи напівсирота.

Ще перед Мойсеєвим законом було правило, що жінка, яка овдовіла і немала дітей, могла собі забрати брата чоловіка для продовження роду.

• Вдови мали мати допомогу від людей і родини.

• Мали дістати поділ – 10-ну, яку їм давали кожні 3 роки. На 7 рік не робили а лише протягом 6 років робили ( 2 рази в рік).

• Дозволялося їм збирати плоди з садів але не можна було із собою мати тару ( кошик), все що могли взяти то лише в руки.

• З кожного святкового столування вдови мали мати дари ( їжу, яку їм приносили люди).

• Від вдов не можна було забирати їх одяг.

• Діти вдов (сироти) немогли братися на рабську службу.

• Вони мали спеціальну(особливу) охорону на суді.

• Цей термін є в Новому і Старому Законах.

• Бути вдовою в ті часи не вважалося ганьбою, а мало свій особливий визнам.

• Про вдів говорили лише в світлому світлі.

8.Правило про сиріт.

Такі самі як і про вдів

• Давали 10-ну кожні 3 роки.

• Мали право збирати плоди в садах.

• Мати пожитки з святкового столування.

• Не могли братися на рабську службу.

• Мали спеціальну охорону на суді.