ФІЗІОТЕРАПІЯ

План

1.Визначення і види фізіотерапії

2.Світлолікування

3.Електротерапія

4.Механотерапія

5.Термотерапія

6.Гідротерапія

1. Визначення та види фізіотерапії

Фізіотерапія (грец. physis - природа і therapeia - лікування) - метод терапії тварин, заснований на використанні сил природи: сонця, повітря, води, світла, тепла, холоду, електричного струму, ультразвуку, рентгенівських та радіоактивних випромінювань, тобто природних або штучних факторів навколишнього середовища, які впливають на організм здорових і хворих тварин. З лікувальною метою природні фактори застосовують дуже давно, про що згадується у найдавніших друкованих джерелах з гуманної і ветеринарної медицини. Однак фізіотерапія як наука формується й швидко розвивається в XIX і на початку

XX ст. У цей час, завдяки бурхливому розвитку науки, з'являються нові методи фізіотерапії: електролікування, фототерапія, рентгено-радіотерапія, терапія ультразвуком, лазеротерапія та ін.

Види фізіотерапії

2. Світлотерапія

Фототерапія - застосування з лікувальною метою променевої енер гії видимого, інфрачервоного та ультрафіолетових спектрів природного (Сонця) або штучних джерел світлової енергії: ламп, які випромінюють частину сонячного спектра, генераторів, випромінювачів, ТЕНІВ. До штучних джерел фотолікування належить також лазеротерапія.

Світло - одна із форм матерії, яка одночасно має властивості фотонів (часток) і хвиль завдовжки від 0 до безмежності. Оптичне випромінювання включає діапазон хвиль в межах від 460 мкм (мік рометрів) до 2 нм (нанометрів). Довжина хвиль інфрачервоного спе ктра коливається від 460 мкм до 760 нм, видимого - від 760 до 400 нм, а ультрафіолетового - від 400 до 2 нм (1 мкм = 0,001 мм;

1нм = 0,001 мкм = 0,000001 мм)

3. Електротерапія

•Електротерапія - метод лікування тварин електричною енергією у формі струмів низької напруги і малої частоти, високої напруги і ве ликої частоти, а також ультрависокочастотного електромагнітного поля

4. МЕХАНОТЕРАПІЯ

5.ТЕРМОТЕРАПІЯ

6.Гідротерапія

Гідротерапія

Гідротерапія (hydrotherapia - від грец. hudör вода) це застосу вання води для лікування. В основі гідротерапії лежить механічний, хімічний і термічний вплив води на екстерорецептори шкіри та інтерорецептори слизових оболонок внутрішніх органів, збудження від яких передається у головний мозок.

Механічний вплив води залежить від виду процедури: для місцевих ванн - незначний, а в разі застосування душу, особливо під великим тиском, сильно подразнюються рецептори шкіри. Хімічний вплив за гідротерапії зумовлений розчиненими у воді речовинами. Хлорнонатрієві солі пом'якшують шкіру і роблять її еластичною, сульфатнокальцієві, навпаки, спричиняють злущування епідермісу і огрубіння її; основи - знежирюють і створюють на її поверхні лужне середовище, що є небажаним, оскільки у здорових тварин pH шкіри має кислу реакцію.

Температурний ефект гідротерапії залежить, природно, від тем ператури води. Холодна вода звужує судини шкіри і м'язів, знижує збудливість і провідність нервової системи; тепла - розслаблює м'язи, тамує біль; вода помірної температури розширює судини шкіри, а ду же високої чи низької - різко розширює і навіть паралізує капіляри шкіри. Водні процедури рефлекторно впливають на судини глибокорозміщених тканин і органів (печінки, селезінки, нирок), забезпечую чи цим перерозподіл крові.