- •Aналіз на тему:“в гаю зеленькім” і.Загальні відомості про твір та його авторів.
- •Відомості про автора музики.
- •II. Літературний текст.
- •III.Музично-виражальні засоби.
- •Характеристика мелодії.
- •Ладотональні особливості твору.
- •Детальний аналіз гармонії.
- •Характеристика фактури.
- •Іу.Вокально-хоровий аналіз.
- •Теситурне й динамічне співвідношення партій.
- •Роль різних партій в творі.
- •Особливості співочого дихання.
- •Характеристика прийомів звуковедеНня.
- •Визначення складу хору та його кваліфікація.
- •Диригентсько-виконавський аналіз.
- •Динаміка.
Теситурне й динамічне співвідношення партій.
У даному творі переважає природній ансамбль. Це тому, що всі партії розміщені переважно в середньому регістрі:
Умови для унісонного та гармонічного ансамблю дуже сприятливі. Кожна трупа, хору співає в межах середнього регістру, а якщо й виходить за його межі, то не надовго.
Роль різних партій в творі.
У творі "В - гаю зелененькім" хорові партії відіграють дуже важливу роль у створенні єдиного цілого. У викладенні основного тематичного змісту твору, кожна хорова партія є ланкою в ланцюгу гармонічної мови.
Партія сопрано веде основну тему протягом восьми тактів. У дев'ятому такті тема переходить до партії тенора, а сопрано співають підголоски, які прикрашають основну мелодію. Ці переклички проводяться на доброму фундаменті, який створює партія баса та баритона.
Виразна та яскрава мелодія сопрано повинна бути подана чітко, акуратно, виспівуючи дрібні тривалості. За цим треба слідкувати і вперто,наполегливо цього домагатися.
Про альтову і басову партії можна сказати, що вони написані з цілковитим знанням голосу та його можливостей, але від співаків вимагається значна вокальна культура.
Найбільш відповідальною партією для ансамблю є партія тенорів. У сьомому такті необхідність співати на нюансі "піано" в помірному темпі, загрожує тенорам не точною інтонацією і заявою динамічною напруженістю.
ОСОБЛИВОСТІ ІНТОНУВАННЯ.
Однією із основних властивостей кожного хору є стрій. Строєм зветься правильне, точне інтонування інтервалів у їх мелодичному й гармонічному видах. Чистота інтонації - наріжний камінь, на якому базується будова хорового мистецтва. Без правильної й точної звукової бази про утворення хору художнього значення не може бути й мови. Інтонація робить легким І доступним для співаків найтонше нюансування.
Важкими для інтонування будуть такти 5-6; 13-14.
Малі секунди вниз у переважній більшості випадків виконуються "трішечки" нижче. Отже, співати їх треба якомога гостріше. До цього всього треба додати, що особливо небезпечними для Інтонування в мажорному ладі, є III та УІІ щаблі: III щабель - як типовий для визначення і фіксування мажорного ладу; УІІ- як ввідний тон.
Щодо інтервалу ч.4,то вона інтонується легко і майже завжди чисто. Проте, треба бути дуже обережними,Інтонуючи кварту вгору на нюансі "форте". Тут можливе підвищення, а на нюансі "піано" - пониження. Чисті кварти при низхідному русі співаються легше,
Особливості співочого дихання.
Дуже Істотним моментом під час виконання даного твору, буде наявність, так званого "ланцюгового" дихання. В окремих місцях користуємося пофразовим диханням.
Всьому хоровому творові "В гаю зелененькім" Ф.Колесси властива співучість і це зобов’язує виконавців до компактного звучання. Одним із засобів для його досягнення і буде "ланцюгове" дихання, суть якого полягає в тому, що передих дається частинам голосів партії поперемінно /через одного/. Це забезпечує безперервне звучання всієї партії.
Характеристика прийомів звуковедеНня.
В даному творі прийом звуковедення. який найкраще сприяє інтерпретації твору, буде "легато". Диригентський жест легато- зв’язно.
