Розвиток зв’язного мовлення у роботі над текстом.

Розвиток зв’язного мовлення передбачає роботу над текстом. Текст складається з речень, розміщених в певній послідовності і зв’язаних однією темою і головною думкою. Він є відносно закінченим, має структуру. Діти знайомляться з деякими теоретичними знаннями про текст, вчаться складати текст як в усній, так і в письмовій формі. Це складання розповіді,опису, міркування, переказу, оголошення, вітання. Це також відгук про книгу, написання листа, складання діалогу.

Робота з текстом надзвичайно різноманітна:

• спостереження за будовою і формування вмінь будувати тексти такої ж структури;

• визначення теми висловлювання, знаходження в тексті або самостійне формування головної думки;

• спостереження за особливостями текстів різних типів (розповіді, опису, міркування);

• спостереження за різними типами зв’язку речень в тексті;

• знаходження логічно завершених частин, спостереження за роллю абзаців, складання плану;

• редагування тексту;

• придумування заголовку;

• складання тексту за спостереженням, за малюнком, за поданим початком та ін.;

• переказ тексту (стислий чи поширений);

• розповідь казки;

• складання діалогу.

В процесі цієї роботи учні сприймають і складають зв’язні

висловлювання, краще усвідомлюють їх значення, контролюють свою мовленнєву поведінку: залежно від обставин, умов, адресата мовлення, вчаться говорити у нормальному темпі, тембрі і помірній гучності.

Небайдужі вихованці й до казок. Віддаємо перевагу казкам-описам:

Небесна казка

Якось я сіла на гойдалку, подивилась на небо і здивувалась. Кілька хмаринок перетворились на дерева, а інші – на кущики, і разом вийшов густий-прегустий ліс.

А ось біленька хмаринка легенько летить собі в небі. Вмить вона стає вухатим зайчиком. І помчався цей зайчик щодуху. Мені ця картина дуже сподобалася - і я засміялась.

Але враз на небо випливла сіра хмаринка і перетворилася на вовка, який побіг за зайчиком. Стрибайчик вибився із сил, сховався під дубочком. А сірій вовк пробіг, нічого не помітивши. Маленький зайчик заплакав, і на мене полив рясний дощ.

Ось знову виглянуло сонечко. Зайчик засміявся, блиснув оченятами. Він радів, що не попався злому вовкові.

В елику увагу приділяю формуванню в учнів уміння відтворити в уяві прочитане. Наприклад, пропоную намалювати словесно картину до вірша В. Бичка «Вже повсюди йде весна».

У проміннях сонця ніжних,

Край веселого струмка

Білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з-під листка…

- Я намалював би темний ліс, який ще спить під снігом. Сонце

засміялось і почало перемагати зиму. Це весна прилетіла на сонячних крилах. Сонечко своїми промінчиками зробило маленьку проталину і допомогло підсніжнику глянути на нього. У цієї квітки ніжні, зелені листочки, стеблина тоненька ніби срібна голочка, біла квіточка.

Для розвитку творчих здібностей учнів практикую складання

розповідей, описів за початком сюжету. Розкриваю потребу написати про побачене, почуте, пережите так, щоб і читачі побачили, почули, відчули те саме, що й вони.

У ході такої роботи працює творча уява дітей, пригадуються факти із їхніх спостережень.

Я починаю описувати минулий день:

- Синє небо було безкраїм, глибоким, як море. Воно ніби розгорнулось і давало широку дорогу золотому сонечку.

Далі продовжують діти:

- Раптом звідкись узялася кострубата хмара, за нею друга, третя. Мов у кожушок, закутали вони яскраве сонечко. Потягнуло холодком. Дмухнув вітерець і почав освіжати кожну рослинку, котити хвилі по траві. Пішов дощик. Стало тихо-тихо, тільки чути, як з листочка на листочок падають сріблясті краплинки дощу.

Так, залучаючи школярів до природи, привчаючи їх спостерігати за її розмаїтою красою, змальовувати живі барви, збагачуючи дитячу уяву, прагну наповнювати юні душі світлими почуттями навколишнього світу, вчу берегти і любити рідний край.

Гра – засіб розвитку уяви, фантазії, мислення.

Важливим є такий прийом, як організація і проведення дидактичних, сюжетно-рольових ігрових ситуацій. Ігри дозволяють включати в активне оперування учнів програмовий мовний матеріал. Лексичний матеріал використовую у мовних іграх. Багаторазове сприймання «важких» слів з яких складено ігри, розвиває зорову пам’ять, мислення, формує увагу, спостережливість та ініціативність, з одного боку.

З іншого – розв’язують чітке дидактичне завдання: сприяють засвоєнню нового матеріалу чи повторенню та закріпленню вивченого, формуванню навчальних умінь та навичок.

Гра стимулює активну діяльність учнів, викликаючи в них позитивні емоції в процесі навчальної діяльності. Пам’ятаючи слова А.С. Макаренка про те, що «цікава гра схожа на цікаву роботу», кожному класоводові необхідно навчитися вміло використовувати гру на уроці.

Скоромовки та лічилки рекомендуються як вправи для розвитку мовленнєвого апарату, формування чіткої дикції. Ігри, ребуси, кросворди сприяють закріпленню знань учнів про будову слова, правопис дзвінких та глухих приголосних, ненаголошених голосних, вживання апострофа, прийменників.

На перших уроках під час ознайомлення дітей з реченням, з послідовністю слів у ньому особливе місце відводжу грі «Живі слова». Ось як я її застосовую.

Д о дошки викликаю трьох учнів (це діти, які виконують роль слів), а іншим даю завдання скласти речення, в якому стільки ж слів, скільки учнів стоїть біля дошки. Або з а малюнком діти складають речення, наприклад: Їжачок несе яблуко. В учня біля дошки запитую, роль якого слова він виконуватиме (чи діти самі вибирають собі слова із побудованого речення). Класові пропоную поставити «слова» в такому порядку, щоб отримати щойно побудоване речення. Після цього діти, які виконують роль слів, називають кожен своє слово у встановленому порядку, і всі слухають утворене речення та колективно його обговорюють.

В іншому варіанті гри я сама пропоную дітям, які виконують ролі, слова, наприклад: гриби, білка, сушить. Всі інші діти складають з них речення, правильно вишиковуючи «живі слова» біля дошки. Діти-«слова» називають себе і утворюють речення: Білка сушить гриби.

Цю гру можна використовувати і під час вивчення теми «Слово», коли діти почнуть вчитися ділити слова на склади, складати слова з них. Назвати цю гру вже треба не «Живі слова», а «Живе слово» або «Живі склади».

В ігровому тесті «Три слова» пропоную дитині три слова і даю завдання якомога швидше написати найбільшу кількість фраз так, щоб до їх складу входили всі три слова, а разом вони складали б зв’язне висловлювання.

Слова для роботи:

Палац бабуся акробат

Розбійник дзеркало кошеня

Пиріг озеро ліжко

Чим більше фраз складе дитина,тим краще розвинена її уява.

Вправа «»Конструювання фраз» сприяє розвиткові навичок конструювання образів фантазії за обов’язкової наявності коригую чого (критичного) мислення. Дитині пропонується з’єднати наступні пари слів за допомогою прийменника або запитань відмінків.

С лова для роботи:

Пиріг – капуста

Палац – океан

Літати – людина

Вітер – черевик

Пригода – комаха

Бабуся – горе

Сир – лисиця

Слон – космос

Наприклад: пиріг з капустою, палац біля океану.

Тест «Встановлення зв’язків» використовую як для розвитку уваги, , так і для словесно-логічного мислення . Пропоную ряд питань , що починаються зі слів «Що трапиться…».Завдання дитини –дати найбільш повні та оригінальні відповіді на поставлені запитання. Ось приблизний перелік запитань: Що трапиться ,коли всі тварини почнуть говорити мовою людей ? Що трапиться, коли всі гори раптом перетворяться на цукрові? Що трапиться ,якщо у тебе виростуть крила ? Що трапиться, коли оживуть всі казкові герої?

Що трапиться, якщо сонце не зайде за горизонт?

Що трапиться, якщо люди зможуть читати думки один одного?

Чим конкретніше та детальніше відповідає дитина на питання ,тим яскравіше в неї розвинена образність уяви.

Вправу «Біном» використовую для розвитку не тільки фантазії, а й абстрактного творчого мислення. Учням необхідно згадати й записати на аркуші два стовпчики з чотирьох слів. Можна написати назви предметів, явищ, імена людей, клички тварин.

Наступний етап. Для кожної з чотирьох пар слів (по одному з обох

с товпчиків) необхідно дібрати якомога більше асоціативних образів ,що вони викликають. Наприклад, якщо дібрані слова кошеня, лампочка, то асоціації можуть бути такими: - кошеня гріється під лампочкою ; - кошеня тепле ,як лампочка; - очі у кошеняти горять, як лампочки; - форма голови кошеняти нагадує лампочку і т.д. Перемагає той ,хто добере найбільше асоціацій до всіх чотирьох пар слів. Отже ігрові моменти на уроках сприяють розвиткові уяві, фантазії, асоціативного мислення, таким чином формуючи особистість ,здатну до інтелектуальної роботи .

Зразки завдань для розвитку мовлення молодших школярів

Звуки і букви

Прочитати .Пояснити вислів прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов. У кожному слові визначити голосні і приголосні звуки.

Мужай, прекрасна наша мово,

Серед прекрасних братніх мов,

Цвіти над нами веселково,

Як мир, як щастя, як любов!

Прочитати і відгадати загадки.

У відгадках вимовити приголосні звуки.

Що то за гість, що тепло їсть?(Мороз) Ні в огні не горить, ні в воді

не тоне.(Лід) Скатертина біла увесь світ закрила.(Сніг)

П рочитати. Виписати слова ,якими передаються дії дятла. Вказати кількість звуків і букв у цих словах. Які малюнки можна намалювати до кожної частини вірша?

Дятел

По рецепту на базарі

Дятел вибрав окуляри,

Натягнув собі на ніс,

Полетів трудитись в ліс.

У осінню хмуру пору

Хитрий жук зашивсь під кору. Дятел глянув , сів на сук, носом тук – і згинув жук. От які то окуляри вибрав дятел на базарі! Прочитати. Розказати , яка подія розігралася серед їжаків. Дати заголовок словами тексту. Їжак покликав їсти й пити своїх маляток-їжачків. Та не схотіли їсти діти, - він їхню їжу сам поїв.

Прочитати. З яких слів тексту можна дізнатись, що хлопчик старанний,

працьовитий, любить дітей? Записати слова , в яких ю позначає два звуки.

Юрасик любить працювати,

Він юний садівник, юннат.

З юрбою малюків завзятих

За школою він садить сад.

(Н.Забіла)

П рочитати.Яким можна назвати джмеля? У словах з дж назвати кількість букв ізвуків.

Джміль

Джміль збирав нектар із квітів,

Меду наносив у дупло.

Працював він ціле літо,

Облітав усе на світі,

Щоб маленькі джмеленята

Годувати чим було.

Прочитати вірш. Як автор передає прихід весни? Слова з ьо розділити на склади для переносу. Про кого говориться в першому реченні?

Травень

Ходить травень по траві

З сонечком на голові,

Розмальовує навколо

Синьо, біло, волошково.

Стала біля ганочка.

Ой весна-весняночка

Підем, дітки, у танок -

По стежині скік та скок.

Слово

Прочитати , пояснити значення. Виписати слова - назви ознак за кольором, матеріалом, формою. На які питання вони відповідають?

Зелена ,як рута. Жовтий, як жовток. Великий рот у вола, а говорити не може. Руки білі , а сумління чорне. Гостре словечко коле сердечко. Круглий ,як місяць. Я такий, як хліб твердий.

Прочитати ,додержуючись інтонації переліку. Вказати, які характеристики соняшників протиставляються у вірші. З чим порівнює автор соняшники, які цвітуть? Автор сказав ,що соняшники розлили моря жовтогарячі. А як ще можна сказати про соняшникове поле?

Цвітуть соняшники

Ще вчора соняхи були непоказні, незрячі,

А нині зверху розлили моря жовтогарячі.

Біжить до сходу по росиці за соняшником сонях,

Як вершники золотолиці на невидимих конях.

Прочитати. Пояснити значення висловлювань. Розказати про випадок з життя, до якого можна було б застосувати один з висловів.

Добрий пастух не покине своє стадо. Малий язик, та усім тілом володіє.

Гнів - поганий порадник. Порожній колосок вище всіх стоїть. Чужий кожух не гріє.