Основні правила ведення робочої карти Приладдя для роботи

Умови роботи офіцерів по веденню робочої карти в бойовій обстановці характеризується обмеженим часом та мінімальними зручностями ( стоя в полі, сидячи в машині, бронетранспортері або в танку). Це змушує кожного офіцера завчасно потурбуватись про создання елементарних зручностей для роботи на крті в таких умовах.

При нанесенні обстановки не в штабному автобусі в якості підкладки під карту доцільно мати планшет з фанери або з пресованого картону розміром 30х40 см. Такий планшет не коробиться, легкий та зручний для роботи в польових умовах.

Якість нанесення обстановки в чому залежить від вмілого підбору кольорових олівців. Вони вибираються відповідно до стану погоди, вологістю повітря й його температурою. При сухій, спекотної погоди краще застосовувати тверді олівці, при вологому повітрі олівці повинні бути більш м'якими.

Олівці для роботи повинні бути добре наточені. Точаться вони конусоподібно, приблизно на 2 см від кінця, віддаленого на більшу відстань від нанесених на олівці написів (маркування). Довжина вільного від дерева графіту після точіння олівця повинна бути не більше 0,5 см. Слід уникати довгою або надмірно короткого точіння олівця. Нормальне точіння олівця забезпечується проведення тонких ліній і більш тривалий користування ним (рис. 7).

Для роботи треба мати мінімум по два підготовлених олівця основних кольорів (червоного, чорного і синього), щоб не втрачати часу на точіння їх при нанесенні обстановки.

Рис. 7. Очищення олівця

Для нанесення обстановки на карту треба мати також звичайну та офіцерську лінійки, циркуль, вимірювач, ластик, перочинний ніж, курвиметр.

Загальні положення

Робочі карти ведуться всіма офіцерами осбисто. При цьому кожен офіцер наносить на карту тільки ті дані обсатновки, які йому потрібні для роботи на займаної йому посади. Таким чином, робоча карта призначається для особистого користування нею тою посдовою особою, якому вона належить. Однак це не дає права офіцеру вести її тільки для себе та тільки одному йому відомими умовними знаками та правилами, точніше, не притримуючись правил.

Кожен офіцер повинен вести свою робочу карту так, щоб в відображеної на ній обстановці міг вільно розібратись інший офіцер: будь то старший начальник, сусід або підлеглий. Крім того, робочі карти деяких офіцерів мають більше значення при вивченні досвіду бойових дій.

Слід також враховувати, що в сучасних умовах може виникнути необхідність передавати обстановку старшому начальнику безпосередня з робочою карти за допомогою фототелеграфу, а також знімати з неї копії за допомогою використання розмножувальних апаратів.

Зі сказаного випливає, що при веденні робочої карти дані обстановки необхідно наносити акуратно, тонкими лініями та умовними знаками, причому їх розміри повинні погоджуватись з масштабом карти та величиною наносимих військових одиниць.

Обстановка на робочу карту може наноситися як поодинокими, так і груповими умовними знаками одного кольору (синього) для противника і комбінацією умовних заков різних кольорів для своїх військ (рис. 8 і 11).

Рис. 8. Нанесення на карту вогневих засобів в залежності від направлення дій

Положення, завдання і дії своїх мотострілкових (стрілецьких), танкових, повітряно- десантних і авіаційних підрозділів та їх тили позначаються на карті червоним кольором.

Положення, завдання і дії своїх ракетних, артилерійських, зенітних, а також інженерних, хімічних, радіотехнічних підрозділів, підрозділів зв'язку та їх тили позначаються чорним кольором.

Війська противника - їх положення, дії, пункти управління, позиції вогневих засобів, захисніспоруди, загородження і всі інші данні наносяться на карту синім кольором.

Нумерація, назви підрозділів і пояснювальні написи, що відносяться до своїх військ, позначаються чорним кольором, а до супротивника - синім.

Умовні знаки, що позначають війська, вогневі засоби і бойову техніку (як свої, так і супротивника) наносяться на карту відповідно до дійсним станом їх на місцевості і розташовуються по напрямку дій або ведення вогню. Це можна простежити на прикладі нанесення на карту положення підрозділів, знаряддя і танка в окопі при занятті оборони фронтом на північ, міномета при настанні в західному напрямку і батареї при настанні у південному напрямку і т.д. (Рис. 8).

При нанесенні на карту знаряддя та інших вогневих засобів в окопі треба пам'ятати, що колір знака окопу в цьому випадку визначається кольором їх знака, тобто для знаряддя він буде чорним, для танка - червоним.

При недостатньо якісному нанесенні обстановки на робочу карту не можна посилатися на те, що обстановка наносилася швидко, без користування лінійкою для креслення деяких умовних знаків.

Звичайно, без хорошого тренування і певних навиків важко вести робочу карту, не вдаючись до лінійки. Такі навички здобуваються тільки практикою.

Обстановка на робочі картипогано наноситься головним чином не тільки тому, що офіцери мало користуються в роботі командирської лінійкою. Більш важливою причиною цього часом буває інше: незнання умовних знаків, скорочених позначень і правил їх відображення на картах. Значить, вироблення навичок у веденні робочої карти має передувати свідоме засвоєння умовних знаків і скорочених позначень і правил їх застосування.