Полковник і.Д. Помбрік Полковник н.А. Шевченко

РОБОЧА КАРТА

КОМАНДИРА

Видання третє,

виправлене та доповнене

Ордена Трудового Красного Знамени

ВОЕННОЕ ИЗДАТЕЛЬСТВО МИНИСТЕРСТВА ОБОРОНЫ СССР

Москва — 1972

Помбрік І.Д., Шевченко Н.А.

Робоча карта командира.

Видання третє, виправлене та доповнене. М., Військовевидавництво, 1972.

96 с.

Призначення брошури – надати допомогу офіцерам та курсантам в оволодінні технікою ведення робочої карти. В брошурі викладені відомості про призначення та ролі робочої карти в керуванні військами, вимоги, викладені до неї, дані рекомендації по правилам ведення робочої карти, пред’явлені до неї, розглядані питання, зв’язані з підготовкою карти до роботи, дані конкретні рекомендації по правилам ведення робочої карти, призначенню скорочених позначень та уловних знаків, показана методика навчанню офіцерів веденню робочої карти.

Брошура може служити практичним посібником для офіцерів всіх родів військ та курсантів військових навчальних закладів, робота та навчання яких зв’язані з веденням робочої карти. Особливо корисної брошури може бути для офіцерів, які готуються до вступу в вищі навчальні заклади Сухопутних військ.

В цьому виданні включені зауваження та побажання читачів.

Доповнення та зміни внесені Помбріком І.Д.

Призначення робочої карти та вимоги, пред’явлені до неї

Бойові дії військ в сучасних умовах отримали незвичайно мобільний характер, вони ведуться на широкому фронті, на велику глибину, в високих темпах, з рішучими цілями.

Успішно керувати військами в таких важких умовах обстановки командири всіх ступенів можуть лише тоді, коли вони будуть постійно знати положення, стан, характер дій своїх військ, противника, радіаційну та хімічну обстановку.

Для цього командирам необхідно глибоко вивчити обстановку не тільки в смузі, на направленні або в районі дій підопічних їм підрозділів, та на флангах, тобто в смугах або на направленнях дій безпосередніх сусідів. Тільки в цьому випадку вони будуть в змозі уявити зміну бойової обстановки .

Об'єм заходів, що входять в область діяльності командирів по управлінню підлеглими підрозділами у бою, постійно збільшується. Навіть у таких підрозділах, як взвод, рота(батарея), не кажучи вже про батальйон(дивізіон), усю роботу, яка покладається на командира при керівництві бойовими діями, неможливо виконати, користуючись тільки даними особистого спостереження за полем бою на тій або іншій ділянці місцевості. Швидкоплинність бойових дій підрозділів і просторовий розмах бою вже не вкладається в рамки, обмежені зором людини. Багато найважливіших подій бойової обстановки можуть бути не прийняті командиром, командуванням військами у бою, і привести до невірної її оцінки, а в деяких випадках до прийняття їм невірного рішення.

У сучасних умовах, організовуючи бойові дії підрозділів і керуючи ними в ході бою, командир не може обмежитися роботою на місцевості без застосування карти.

Топографічна карта – це карта, на якій графічно за допомогою умовних тактичних знаків з необхідними пояснювальними написами відображається тактична або спеціальна обстановка з усіма її змінами в ході бойових дій, називається робочою картою того командира, який її веде.

Робоча карта являє собою один з основних бойових документів, а дуже часто і єдиний бойовий документ, за допомогою якого командири здійснюють управління військами в бою.

Вона базується на топографічній основі карти, тому з її допомогою можна вирішувати не тільки тактичні, а й топографічні завдання, пов'язані з управлінням військами в бою.

Робоча карта командира призначається для вирішення багатьох та різноманітних завдань. Насамперед відзначимо, що за допомогою робочої карти командир може усвідомити отримане бойове завдання, вивчити і оцінити обстановку, прийняти рішення, віддати вказівки по взаємодії, поставити бойові завдання підлеглим підрозділам, скласти донесення старшому начальнику, інформувати сусідів, особисто доповісти про обстановку старшому начальнику, рухатися з підрозділами по місцевості, на якій важко орієнтуватися, вирішити вогневі завдання пов’язані з придушенням або знищенням противника. Звичайно, всі ці завдання можна виконати, якщо на робочу карту будуть нанесені необхідні дані, тобто відомості про ворога, своїх підрозділах, сусідів, радіаційну обстановку та інші дані.

Розглянемо, яким чином командир вирішує ці задачі, користуючись робочої картою.

Найважливіший елемент обстановки становлять відомості про супротивника. Дані про противника, що видобуваються різними способами і засобами, зосереджуються у командира і відображаються на карті за допомогою умовних тактичних знаків. До цих даних зазвичай відносяться: положення супротивника до певного часу, характер дій і нумерація його підрозділів, інженерне обладнання позицій, рубежів, районів.

Говорячи про становище супротивника, необхідно мати на увазі розташування його підрозділів на місцевості: в розгорнутому бойовому порядку, в колонах, в передбойовому порядку, в районі зосередження, на вогневих (стартових) позиціях, рубежах розгортання, вогневих рубежах і т. д.

Під характером дій прийнято розуміти ті чи інші дії військ, спрямовані на досягнення певної мети. Так, наприклад, супротивник може завдавати ударів ядерною, хімічною зброєю, наступати, оборонятися, висуватися для атаки (контратаки), просуватися в передбойовому або бойових порядках після успішно проведеної атаки, відходити на який-небудь рубіж, закріплюватися на рубежі, здійснювати марш, зосереджуватися в будь-якому районі, обладнувати займаний район або кордон, вести вогонь, ліквідувати наслідки ядерних ударів і т. д. Всі ці відомості, отримані від розвідувальних органів та нанесення на карту, представляють вихідні дані для всебічної оцінки супротивника. Маючи ці, а також інші дані на своїй робочій карті, командир підрозділу може призвести їх всебічну оцінку і прийти до певних висновків про угруповання супротивника, його силі і ймовірних намірах.

Дані про супротивника, які має командир, слід наносити не всі. Важливо в першу чергу відобразити на карті відомості про супротивника, отримані по підтвердженим даним. Непідтверджені дані слід наносити з обов'язковою відміткою про те, що вони вимагають підтвердження. Дуже важливо знати, з якою подробицею на робочу карту командира наносяться відомості про супротивника. Так, наприклад, дані про розташування зброї масового ураження наносяться з подробицею до окремої гармати,ракетної установки. Положення мотопіхотних (танкових), артилерійських підрозділів супротивника на робочу карту командира батальйону (дивізіону) наносяться з подробицею до взводу, окремої гармати. Радіаційне положення, як відомо, в сучасних умовах є дуже важливим фактором, що впливає на бойові дії військ. Тому вона повинна завжди враховуватися при керівництві бойовими діями підлеглих підрозділів. А для цього дані з радіаційним положенням треба вміти правильно відображати на робочій карті. Радіаційне положення на карті наноситься за даними прогнозування та відомостями, які отримуються від радіаційної розвідки в обсязі необхідному командиру для прийняття рішення.

При цьому на робочу карту наносяться метрологічні дані: швидкість і напрямок середнього вітру на певних висотах, швидкість і напрям вітру в приземному шарі повітря із зазначенням хмарності, температури повітря і часу.

Не менш важливими елементами положення, відображені на робочій карті командира, є положення і характер дій своїх підрозділів і сусідів. Об'єм і повнота відомостей про них зазвичай більше ніж про супротивника. Супротивник, свої війська і сусіди в бойовій обстановці розташовуються на певній місцевості. Не можна глибоко оцінити їх стан і дії, не вивчивши та попередньо не оцінивши місцевість, на якій розміщуються і ведуться бойові дії військ. Тому місцевість теж є одним з найважливіших елементів положення. Кожен командир, перш ніж прийняти рішення на бій або на інші дії, повинен ретельно вивчити і всебічно оцінити місцевість, врахувати всі її позитивні і негативні сторони з точки зору впливу на будущі дії, а також зміни елементів місцевості, викликані застосуванням ядерної зброї.

За допомогою робочої карти командир має можливість виконати цю роботу завчасно, ще до безпосереднього виїзду на місцевість; це особливо важливо тому, що в швидкоплинному сучасному бою командир дуже часто не буде розташовувати часом для тривалихреконструкцій місцевості з метою її глибокого вивчення. Робоча карта дозволить командиру прискорити цей процес, а саме скоротити час, необхідний для прийняття рішення.

Слід відмітити, що командирів підрозділів різного роду військ відповідно до специфіки вирішуючих бойових завдань будуть цікавити різні за своїм змістом відомості про місцевість. Командир підрозділу кожного роду військ вивчає по своїй робочій карті місцевість таким чином, щоб забезпечувалося виконання поставленого бойового завдання з найменшими втратами в живій силі і техніці, та з нанесенням максимальних втрат супротивнику.Так, наприклад, командири мотострілецьких підрозділів за допомогою своєї робочої карти, рельєф вивчають досить докладно, умови спостереження, обстрілу, розташування, пересування, маневру, гідрографію та інші елементи місцевості. Командира танкового підрозділу насамперед будуть цікавити умови прохідності і маневру, а командира ракетного або артилерійського підрозділу - умови розміщення своїх підрозділів на позиціях, умови переміщення, маневру, маскування, інженерного обладнання займаних позицій.

Ступінь вивчення місцевості по робочій карті залежить також від характеру поставленого бойового завдання. Наприклад, в інтересах здійснення маршу командир вивчає головним чином дорожню мережу, місця коротких зупинок, привалів, райони зосередження, а також умови маскування і пересування поза дорогами. Якщо підрозділу поставлено завдання з оволодіння населеним пунктом, то командир з максимальною докладністю вивчає всі особливості даного населеного пункту: характер його планування і забудови, поверховість будівель, наявність укриття, умови маневру і т.д.

Навички у вивченні та оцінці місцевості по робочій карті виробляються практикою. Ці навички базуються на твердому знанні топографічних умовних знаків та вмінні по карті орієнтуватися на місцевості, тобто визначати взаємне розташування місцевих предметів.

При вивченні та оцінці місцевості по робочій карті командири дотримуються в основному того порядку дій, який прийнятий для вивчення місцевості шляхом особистого огляду. Спочатку виробляється загальний огляд карти в смузі, районі або на напрямку дій підрозділу. В результаті побіжного огляду місцевості по карті виявляються основні характеристики та особливості місцевості, на якій доведеться діяти. Створюється загальне уявлення про характер рельєфу, умови розміщення, маскування, прохідності району бойових дій, тобто тих елементів місцевості, які можуть надати вагомий вплив на виконання поставленого бойового завдання. Після цього по карті ретельно оцінюються захисні властивості місцевості, які в тій чи іншій мірі можуть сприяти збереженню живої сили і бойової техніки від вражаючих факторів ядерної зброї та від дії звичайних засобів ураження.

Потім командири детально вивчають і оцінюють умови спостереження, маскування, прохідності, умови інженерного обладнання місцевості із застосуванням інженерної техніки. В результаті всієї цієї роботи вони визначають, який вплив матиме та чи інша місцевість на бойові дії військ при виконанні поставленого бойового завдання.

Наявність на робочій карті відомостей про супротивника і своїх військ, дозволить командиру без виїзду на місцевість правильно ставити підлеглим підрозділам бойові завдання і віддавати вказівки по взаємодії. При цьому командир по карті визначає напрям або район дій, рубежі чи райони, якими необхідно опанувати або які треба тримати в ході бою, маршрути руху, вогневі позиції артилерії і мінометів, стартові позиції ракетних підрозділів та ін.

Поставлена по робочій карті бойове завдання наноситься підлеглими командирами на свої карти. При наявності часу задача зазвичай уточнюється на місцевості.

Нанесені на робочу карту відомості про положення дозволяють командиру швидко розробляти короткі письмові та графічні бойові документи - бойові накази і розпорядження. За допомогою цих документів, до підлеглих доводяться бойові завдання, поставлені командиром, коли неможливо або недоцільно ставити бойові завдання особисто.

За допомогою карти зазвичай складають і бойові донесення. Вони призначаються для доповідей старшому начальнику про виконання бойового завдання, про положення свого підрозділу і його стан, про оцінку противника і його наміри, а також про прийняте рішення. Крім того, за допомогою карти командири мають можливість регулярно інформувати своїх сусідів про обстановку і отримувати від них інформацію про їхні дії. Слід підкреслити, що якість виконання всіх цих документів і доповідей залежить від повноти даних, наявних на робочій карті командира.

Важко переоцінити важливість використання робочої карти при русі по місцевості, де орієнтування затруднено: вночі, в снігопад, туман і в інших умовах обмеженої видимості. Визначивши завчасно напрям руху (азимут), командир доводить ці данні до підлеглих і надалі постійно стежить за дотриманням вказаного ним напрямку руху.

За допомогою робочої карти командир може керувати вогнем не тільки стрілецької зброї, а й підлеглих артилерійських, мінометних і танкових підрозділів. Організовуючи управління вогнем усіх видів зброї по карті, командир вказує райони вогневих позицій (основних, запасних, тимчасових), місце розташування (координати) цілі, її характер, напрямок стрільби, основні й допоміжні сектори обстрілу. Командири артилерійських, мінометних і танкових підрозділів, отримавши вогневі завдання, наносять їх на свої карти і готують вихідні дані для стрільби.

Робоча карта повинна відповідати певним вимогам, найважливіші з яких - наочність, повнота і точність нанесення обстановки.

Наочність робочої карти командира заклечається в ясному та чіткому відображенні бойової обстановки з виділенням її головних елементів. Це досягається правильним застосуванням та чітким викреслюванням тактичних умовних знаків; виділенням положень військ, які відносяться до різного часу; правильним розташуванням на робочій карті службових та пояснювальних написів; правильним, виразним зображенням фактичного положення військ і передбачуваних дій; правильним підйомом карти.

Повнота нанесення обстановки на робочу карту зумовлюється тим обсягом відомостей, який необхідний командиру для управління підлеглими підрозділами в бою. Це означає, що на свою робочу карту командир повинен наносити тільки ті дані про обстановку, які йому дійсно необхідні. Дотримання цієї вимоги дозволить економити час при нанесенні обстановки та полегшить користування робочою картою і, що найголовніше, сприятиме збереженню в таємниці задуму командира з організації та ведення бою підрозділом і задуму старшого начальника.

Зміст робочої карти того чи іншого командира, тобто повнота нанесення на неї даних обстановки, може бути різним. Так, наприклад, робоча карта командира артилерійського підрозділу в більшому буде відрізнятись від робочої карти командира саперного підрозділу або підрозділу зв'язку. Найбільша повнота відомостей, що наносяться на карту, необхідна командирам мотострілецьких і танкових підрозділів.

На робочу карту командира загальновійськового підрозділу (мотострілецького, танкового) зазвичай наносяться:

- положення своїх підрозділів з подробицею на два ступені нижче, наприклад, у батальйоні - до взводу (окремого знаряддя, міномети);

- положення та склад противника, розташування його вогневих засобів і можливий характер дій на глибину поставленого завдання;

- дані про радіаційне, хімічне і метеорологічне положення;

- бойове завдання підрозділу, поставлена старшим начальником;

- положення і завдання безпосередніх сусідів (справа і зліва), а також попереду діючих підрозділів;

- розмежувальні лінії між батальйонами, якщо вони призначаються старшим начальником;

- бойові завдання ротам (взводам);

- завдання вогневих засобів, що знаходяться в розпорядженні командира підрозділу;

- місця встановлення інженерних загороджень;

- маршрути руху;

- спостережні пункти (пости) підлеглих командирів, свій командно-спостережний пункт, а також пункти управління сусідів і старшого командира;

- райони розташування основних тилових підрозділів.

На робочу карту командира артилерійського (мінометного) підрозділу наносяться:

- дані про становище, характер дій і завдання підтримуваних ними мотострілецьких (танкових) підрозділів та їх безпосередніх сусідів;

- дані про радіаційну, хімічну таметеорологічну обстановку;

- докладні відомості про супротивника, об'єкти дій артилерійських підрозділів, тобто про цілі;

- докладні дані про становище артилерійського підрозділу, місця вогневих позицій (основних, тимчасових, запасних), основні завдання артилерійських (мінометних) підрозділів;

- місця спостережних пунктів (постів), а також пунктів управління підтримуваного загальновійськового підрозділу (частини);

- положення і місця розташування підрозділів і органів артилерійської розвідки;

- місця розташування пунктів боєпостачання та інших тилових органів;

- маршрути для руху і маневру.

Аналогічні дані з урахуванням специфіки виконуваних задач відображаються на робочих картах командирів саперних підрозділів, підрозділів зв'язку та ін.

На робочій карті офіцера, що займається організацієй розвідки, повинні бути нанесені найбільш детальні відомості про супротивника, здобуті розвідувальними органами. На його робочій карті повинні бути нанесені відомості про угрупування, нумерацію підрозділів і частин супротивника, зосередження його резервів, інших ешелонів, положення пунктів керування, районів розташування засобів масового ураження. Крім того, на його робочій карті повинні бути нанесені дані про місце розташування своїх розвідувальних підрозділів і їх завданнях, місця розташування спостережних пунктів (постів).

Робочу карту офіцера, відповідального за організацію розвідки, треба вести так, щоб по ній можна було в будь-який час поставити завдання розвідувальним органам, зробити аналіз і доповісти старшому начальнику всі дані про супротивника і необхідні висновки про нього.

На робочій карті офіцера, відповідального за організацію зв'язку, відображаються загальні дані обстановки і положення (передній край) свого підрозділу (частини). На її детально наноситься розташування пунктів управління своїх підрозділів, старшого начальника та безпосередніх сусідів. Крім того, на цю карту наносяться лінії дротового зв'язку, шляху переміщення рухомих засобів зв'язку та місця розташування основних радіостанцій. На вільному аркушу карти може бути показана схема провідного і радіозв'язку підрозділу (частини).

На робочій карті офіцерів, що займаються тиловим забезпеченням, повинні відображатися загальні дані обстановки і положення своїх підрозділів (частин). З рішення командира наносяться тільки розмежувальні лінії і бойові завдання свого підрозділу (частини) та підпорядкованих підрозділів. Про супротивника на робочу карту цих офіцерів наносяться тільки ті дані, які безпосередньо впливають на роботу тилу.Детально повинні бути нанесені місця і час розміщених тилових підрозділів (своїх, підлеглих та старшого начальника), порядок їх переміщення, шляхи підвозу та евакуації, ремонтні засоби, лінії зв’язку з тиловими установами, заходи по охороні та обороні тилових підрозділ та інші данні, які відносяться до матеріального, технічного та медичного забезпечення. Крім того, на цю карту повинна бути нанесення радіаційна, хімічна та метрологічна обстановка в районі розміщення тилових органів.

На робочій карті офіцерів, які займаються по роду своєї службової діяльності іншими питаннями, повинні наноситись загальні відомості про розміщення своїх підрозділів (частин) та супротивника, точні данні в районах розміщення та задач підлеглих безпосередньо їх підрозділів роду війська, спеціальних військ та служб і деякі данні їх рішення командира, необхідні для планування дій підлеглих їм підрозділів, служб.

Точністьнанесення обстановки. Виконання цієї вимоги має виключне значення. Нанесена на робочу карту обстановка повинна точно відповідати дійсному положенню військ на місцевості.

Неточність нанесення обстановки на робочу карту може провести в бойових діях до небажаним, а дуже часто і до тяжких наслідків. Так, наприклад, неточне нанесення на робочу карту положення своїх підрозділів може привести до того, що вони будуть уражені своїми вогневими засобами, ведучими вогонь з закритих вогневих позицій. Помилки в нанесених положень супротивника можуть знизити ефективність нанесення вогневих ударів по об’єктам, а іноді слугувати причиною того, що значна частина багатокоштуючих вогневих засобів буде використана по пустому місцю, в той час, як супротивник не подавлений вогнем, може оказатись там, де наші підрозділи його не чекали. Достатньо, наприклад, на робочій карті масштабу 1:25 000 помилитись при нанесенніобстановки на 1 см (це відповідає 250 м. на місцевості), як вже виникає небезпек ураження своїх військ при веденні вогню по супротивнику, який знаходиться в безпосередньому контакті з нашими підрозділами.

Добиваючись можливо більшої точності при нанесенні обстановки на робочу карту, слід мати в вигляді практичні точність топографічних карт. Тактичні топографічні карти, являються основними для робочих карт командирів підрозділів всіх родів військ, дозволяються орієнтуватись та визначити місцеположення в межах практичної точності масштабу карти: наприклад, на картах масштабом 1:25 000 – до 25 м., 1: 50 000 – до 50 м. 1 : 100 000 – до 100 м. На цих картах достатньо детально відображені найбільш важливі в тактичному відношенні місцеві предмети та другі елементи місцевості, по яким з вимагаючоюточністюможливо визначити положення своїх військ та супротивника на карті.