2.2. Обробіток грунту Зяблевий обробіток грунту

При інтенсивній технології вирощування цукрових буряків велике значення мас-- зяблевий обробіток грун­ту, основними завданнями якого є: І) максимальне наг­ромадження вологи в грунті за літньо-осінній і зимо­вий періоди; 2) очищення орного шару грунту від бур'янів; 3) загортання добрив у корневмісний шар грун-іу і створення умов для розкладання органічних доб­рив; 4) забезпечення найбільш сприятливої будови ор­ного і підорного шарів грунту.

Залежно від зони бурякосіяння і конкретного поля ирпобурякопої сівозміни ці завдання доводиться вирі­шувати комплексно або зосереджувати увагу на основ­ному, від якого найбільшою мірою залежить продук­тивність цукрових буряків.

Для районів бурякосіяння ВНЩ розробив два спо­соби зяблевого обробітку грунту під цукрові буряки — поліпшений і напівпаровий.

Поліпшений спосіб обробітку грунту застосовується в. зонах недостатнього і нестійкого зволоження з трива­лим літньо-осіннім періодом, особливо при _% засміченні грунту багаторічними бур'янами. Він включає одно-, дво­разове лущення стерні дисковими лущільниками одночас­но із збиранням озимої пшениці і після проростання бур'янів (через 10—12 днів) повторне лемішне лущен­ня, зяблеву оранку плугами з передплужниками напри­кінці вересня — на початку жовтня. Основними спосо­бами боротьби з бур'янами є створення сприятливих \ мов для проростання насіння і вегетативних органів бур'янів па поверхні злущеного лемішними лущільника­ми поля і наступне знищення їх у фазі перших листоч­ків широкозахватними агрегатами. Після оранки грунт до настання зими не обробляють і він входить у зиму в розпушеному стані. Поліпшений обробіток грунту при правильному виконанні технологічних операцій сприяє зниженню забур'яненості однорічними бур'я­нами на 30%, багаторічними — на 80%, а також знач­ному нагромадженню вологи.

Напівпаровий обробіток грунту застосовується в зо­ні достатнього зволоження і на сильно забур'янених однорічними бур'янами полях у зонах нестійкого і недо­статнього зволоження. Він передбачає дискове лущення стерні одночасно із збиранням озимої пшениці на глибину 5—6 см, глибоку оранку після внесення добрив наприкін­ці липня — у першій половині серпня на глибину ЗО— 32 см. В агрегаті з плугом у суху погоду, особливо при утворенні брил, пускають кільчасто-шпорові котки, а на вологих грунтах і для якісної розробки грунту — боро­ни. У міру випадання дощів і з'явлення сходів бур'янів поле боронують широкозахватними агрегатами. Запіз­нення з боронуванням призводить до укорінення бур'я­нів, що робить необхідним застосування культивації. Це збільшує затрати, ущільнює грунт, погіршує його фізичні властивості.

Напівпаровий обробіток грунту активізує біологічні процеси в орному шарі, розкладання рослинних реш­ток і гною, сприяє засвоєнню літніх опадів і зменшує випаровування ґрунтової вологи, очищає грунт від бур'янів, сприяє створенню на глибині загортання на­сіння ущільненого ложа.

До недоліків напівпарового обробітку грунту слід віднести сильне ущільнення верхнього шару грунту. Це утруднює доступ до системи осіппьо-зпмовнх опадів, а пізніше під час вегетації — доступ повітря. На таких полях весняні роботи починають на кілька днів пізні­ше, що впливає на строки сівби. Тому обов'язковим за­ходом при застосуванні напівпарового обробітку на важких грунтах є глибоке безвідвальне розпушування або щілювання зябу перед замерзанням грунту. В разі необхідності ці операції поєднують з внесенням рідких мінеральних добрив.

Лущення стерні. У системі зяблевого обробітку грун­ту під цукрові буряки застосовують дискове і лемішне лущення стерні.

Дискове лущення забезпечує розпушування, частко­ве перевертання і перемішування грунту. Головне зав­дання цього заходу полягає в тому, щоб різко змен­шити випаровування вологи з грунту, підвищити філь­траційну і водоутримуючу здатність для поглинання і закріплення в ньому атмосферних опадів, знищити бу­р'яни, створити умови для проростання насіння бур'я­нів, після дозрівання їхнього насіння (в основному ми­нулих років).

Якість дискового лущіння залежить насамперед від вологості грунту, а також від висоти стерні і кількості післяжнивних залишків. Тому важливо перше лущен­ня проводити одночасно із збиранням озимої пшениці, під покривом якої ще збереглася волога. На таких по­лях доцільно застосовувати потокове збирання озимої пшениці. В другий слід у поперечному напрямі дискове лущення проводят!, після збирання врожаю на всьому полі.

Дискове лущення стерні проводять дисковими лу­щильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 з кутом атаки дисків ЗО— 35 ° па глибину 5—6 см при швидкості 6—8 км/год. За­стосування дискових борін (БДТ-7, БДТ-10) значно по­ліпшує якість лущення, але продуктивність агрегату зменшується.

Для вирівнювання поверхні грунту, зменшення випа­ровування вологи і створення сприятливих умов для проростання бур'янів до дискових лущильників слід чіпляти борони на спеціальних пристосуваннях або бо­ронувати поле зразу після дискування.

Лемішне лущення грунту проводиться при напівпаро­вому обробітку в міру проростання бур'янів після диско-ного лущення (як правило, через 10—12 днів). Воно зни-щує пророслі бур'яни, піднімає на поверхню насіння бур'янів, які пройшли післязбиральне дозрівання, і ство­рює умови для їх проростання. Лемішне лущення ство­рює більш сприятливі умови, ніж дискове, для нагромад­ження вологи, активізує мікробіологічні процеси. Під лемішне лущення можна вносити органічні і мінеральні добрива. ГЇри внесенні гною у вологий і прогрітий грунт органічні речовини розкладаються і в грунті нагромад­жуються рухомі форми поживних речовин, швидко роз­кладаються післяжнивні залишки. Слід ураховувати, що чим пізніше проводять оранку, тим більш позитивно на продуктивність цукрових буряків впливає лемішне лу­щення грунту.

Для лемішного лущення грунту застосовують плуги-лутильники ППЛ-5-25, ППЛ-10-25. Глибина лущення становить 12—14 см. Лущення проводять упоперек або під великим кутом до напряму майбутньої глибокої оран­ки. У суху погоду в агрегаті з лущильником пускають кільчасто-шпорові катки (ЗККШ-6А), а на вологому грун­ті— борони. Запізнення із коткуванням або борону­ванням після лущення призводить до значних втрат во­логи і уповільнює проростання насіння бур'янів.

У районах, де поширена водна і вітрова ерозія, за­стосовують лемішні лущильники без відвалів або плоско-різи (КПЛ-3-150А, КПШ-5, КПШ-9).

При засміченні полів кореневищними бур'янами од­ночасно із збиранням попередника проводять лемішне лущення на глибину 12—14 см, а потім дискування в 2—3 сліди. Після відростання пирію (фаза шилець) за­стосовують оранку на глибину 30—32 см. Після цього гине 80—90 % бур'янів.

У літиьо-осінній період боротьбу з усіма видами бу­р'янів слід проводити механічним способом.

На полях, сильно засмічених багаторічними корене­паростковими бур'янами, застосовують пошаровий плос-корізний обробіток грунту, розрахований на знищення бур'янів виснаженням. Одночасно із збиранням поперед­ника поле розпушують плоскорізами з голчастими боро­нами і кільчасто-шпоровими котками на глибину 10— 12 см. Коли пагони бур'янів з'являються на поверхні грунту, проводять другий плоскорізний обробіток на гли­бину 14—16 см. Третій плоскорізний обробіток на гли­бину 27—ЗО см викопують у жовтні. Правильний вибір строків плоскорізного обробітку з урахуванням фаз роз­витку бур'янів і вологості грунту (ефективність обробіт­ків на перезволоженому грунті знижується) дає можли­вість протягом року знищити коренепаросткові бур'яни.

Глибока оранка. Найбільш сприятлива фізична будо­ва орного шару грунту складається навесні тоді, коли глибоку оранку провели наприкінці вересня — на по­чатку жовтня з попереднім дисковим і лемішним лущен­ням стерні. Грунт при цьому входить в зиму в максималь­но розпушеному стані і з слабогребенистою поверхнею, при закриванні вологи добре розробляється. Це дає мож­ливість зменшити кількість операцій під час весняного обробітку грунту, сівби і догляду за посівами.

Відомо, що верхній шар грунту найбільш родючий. За даними О. П. Коломієць, маса коренеплоду, вироще­ного на грунті верхнього шару, становила 429 г, а цу­кристість — 16,6 %, середнього (11—20 см) — відповідно 327 і 16,2 %, нижнього шару (21—30 см) — 250 г і 14,6 %. Найбільш високу продуктивність цукрових буряків у США мали при поєднанні оранки і передпосівного обро­бітку грунту, щоб під рослинами в рядку розміщувався найбільш родючий шар. При рівномірному змішуванні всіх частин орного шару продуктивність цукрових буряків також збільшується. Таким вимогам найбільше відпові­дають плуги, обладнані напівгвиптовими і гвинтовими по­лицями, дисковими ножами із збільшеним діаметром, модернізованими польовими дошками.

Ярусне переміщення орного шару ефективне при внесенні високих доз добрив. Ноно сприяє також загор­танню післяжнивних залишків, піднімає па поверхню чистий від життєздатного насіння бур'янів шар. Оскіль­ки цей шар грунту малородючий, малоструктурний, схиль­ний до утворення ґрунтової кірки, це необхідно брати до уваги при внесенні рядкового добрива і догляді за посівами.

Глибоку оранку бажано проводити в суху погоду при пологості грунту не вищій за 60—80 % НВ. Це забезпе­чує добре розроблення скиби. Пухкий грунт краще вби­рає осінньо-зимові опади, якісно розробляється навесні. Застосування оборотних плугів дає можливість уникнути додаткового вирівнювання борозен.

Не можна проводити оранку плугами з тупими ле-мішами. Тупі леміші сприяють утворенню плужної підош-іяі з ущільненим грунтом, який при високій вологості замазується. Це утруднює надходження вологи опадів v підорний шар, а іноді є причиною нагромадження во­логи па дні борозни і замулювання його.Якість глибокої оранки при інтенсивній технології вирощування цукрових буряків має принципове значення. Вона впливає на проведення всіх наступних технологіч­них операцій — від закриття вологи до збирання цукро­вих буряків.

Допустимими нормативами якості оранки є такі: гли­бина має бути не менше 2 см від встановленої, висота гребенів і борозен — не більше 5 см, глибина розгінних борозен після їх розрівнювання і висота звальних гребе­нів не повніші перевищувати 6 см. Під час глибокої оран­ки доцільно до мінімуму зводити кількість розгінних бо­розен і звальних гребенів, а на невеликих площах уни­кати їх утворення.

Перед оранкою відбивають поворотні смуги (9— 12 см) від поля проходом плуга на глибину 15 см (бороз­ною в бік поля). Перший прохід у загінці роблять по прямій лінії, позначеній віхами. Борозне колесо для пер­шого проходу встановлюють па половину глибини оран­ки. Остаточно плуг регулюють у борозні.

Глибоку оранку проводять начіпними плугами (ПН-4-40, ПН-8-35, ПНЯ-4-40), причіпними двох'ярус­ними (ПЯ-3-35)і напівначіпними (ПЛ-5-35, ПЛГ-6-35). Для поглиблення орного шару до 35—40 см на важких грунтах застосовують плуги ПН-4-35П, а також плуги з вирізними полицями ПЛП-6-35, ПН-4-35Ц.

Система безплужного обробітку грунту під цукрові буряки включає розпушування грунту на глибину 10— 12 см плоскорізом (КПТ-2,2, КПГ-250, КПЄ-3,8) в агре­гаті з голчастою бороною БНГ-3 і двох секцій кільчасто-шпорового котка ЗККШ-6 відразу після збирання озимої пшениці. Через 14—18 днів, коли проростуть бур'яни і па­далиця, грунт обробляють паровим культиватором КПС-4 па глибину 5—6 см. Другу культивацію проводять через 14—18 днів після першої. Органічні і мінеральні добрива заробляють на глибину 10—12 см дисковими боронами. Культивації проводять у міру проростання бур'янів до пізньої осені. На чорноземах вилугуваних, опідзолених, еродованих і темно-сірих лісових грунтах з менш спри­ятливими агрофізичними властивостями наприкінці ве­ресня — на початку жовтня проводять плоскорізний об­робіток на глибину 27—ЗО см.

Весняний обробіток грунту

Сівба цукрових буряків на задану відстань між насін­ням ставить перед раньовесняним і передпосівним обро­бітком грунту підвищені вимоги. Грунт повинен бути доб­ре вирівняним і розробленим до дрібиогрудочкуватого стану на невелику глибину. Це сприятиме висіванню насіння в непорушепе вологе ложе, що гарантує його високу схожість за будь-яких погодшіх умов.

Польова схожість--це здатність насіння утворюва­ні добре розвинені сходи у польових умовах.

До комплексу факторів, які впливають на польову схожість, належать температура і вологість грунту, ла­бораторна схожість і енергія проростання насіння, вирів-пяність і фізичні властивості верхнього шару грунту. Збільшення глибини загортання насіння на 1 см проти оптимальної, знижує польову схожість в середньому на 1 %, а при запливанні грунту і утворенні кірки — значно оільше.

При зниженні польової схожості на 1 % зменшується рівномірність розміщення рослин у рядку, що призводить до зниження урожайності на 0,2 т/га. Щоб мати рівно­мірні сходи, лабораторна схожість повинна становити 95, а польова — 70—75 %

Весняний обробіток грунту передбачає ранньовесня­не розпушування і вирівнювання (закриття вологи), а також передпосівну підготовку грунту. Розрив між цими агротехнічними прийомами звичайно залежить від кален­дарних строків доспівання грунту. В оптимальних умовах передпосівний обробіток грунту і сівбу починають відра­зу після закриття вологи. Якщо після закриття вологи дощі сильно ущільнили грунт, то в міру підсихання його вологу перезакривають відповідними знаряддями, а по­тім проводять передпосівну культивацію і сівбу.

У технології весняного обробітку грунту не може бути стереотипу. Підбір знарядь і робочих органів залежить від погоди их умов, етапу грунту.

Ранньовесняне розпушування і вирівнювання грунту ефективне лише тоді, коли його проводять в комплексі і без запізнення. Запізнення з закриттям вологи на день призводить до непродуктивності втрати 60—120 т/га води і зниження врожайності коренеплодів на 0,6—1,2 т/га.

Передчасне розпушування грунту сприяє утворенню дуже міцних грудочок, замазуванню і ущільненню грун­ту, що утруднює виконання наступних технологічних опе-рацій.^акриття вологи треба починати в період фізичної спілості грунту, тобто коли він не мажеться, не прили­пає до робочих органів і добре кришиться на дрібні структурні грудочки. Такий стан для більшості грунтів районів бурякосіяння настає при вмісті вологи в верхньо­му шарі 60—65 % НВ. Чим менша щільність грунту, тим раніше (при більш високій вологості) можна починати розпушування. При пересиханні грунту, особливо ущіль­неного, утворюються великі щільні брили і пил. Якщо за­криття вологи починають у період посіріння гребенів, під кінець закриття вологи грунт сильно пересихає. Такий грунт розробляється до порохуватого стану, схильного до утворення кірки. Після своєчасного обробітку грунт повинен набувати темного кольору. Якщо колір грунту після обробітку залишається сірим, це означає, що за­криття вологи провели не в оптимальні строки. Для вста­новлення оптимального строку розпушування грунту зви­чайно роблять пробний прохід боронами у найбільш типовому для поля місці. Тривалість кращого строку за­криття вологи не перевищує 1—2 дні.

Закриття вологи проводять гусеничними тракторами. Для розпушування грунту використовують зчіпки широко­захватні (СП-16, СГ-21). В першому ряді пускають важ­кі (ЗБЗТС-1,0) або середні (ЗБЗСС-1,0) борони неско-шеними ребрами зубів уперед при твердому грунті і ско­шеними при середній щільності, а в другому ряду — посівні борони (ЗБП-0,6А). Через 1—4 год, залежно від погод-них умов, у міру підсихання розпушеного грунту поверх-ність вирівнюють агрегатом із зчіпки С-11У або СП-16, шлейфів і борін. У першому ряду пускають шлейф-боро­ни ШБ-2,5, а в другому — райборінки З-ОР-0.7.

.

Якщо грунт обробляють в один слід, агрегати руха­ються під кутом 10—45 ° до напряму оранки, а в два сліди — діагопальпо-нерехресним способом. Останній прохід завжди проводиться агрегатом з шлейф-борін і райборінок (З-ОР-0,7). Швидкість руху агрегатів 6 км/год.

У зоні нестійкого і недостатнього зволоження інтен­сивне розпушування і шлейфування грунту навесні часто призводять до значних втрат вологи, висушування по­сівного шару грунту, зниження польової схожості насін­ня, загибелі проростків буряків. За таких умов високо­якісно вирівняний грунт інода дає можливість обмежити­ся навесні лише однією передпосівною культивацією. При цьому краще зберігається волога у верхніх шарах грунту, раніше і дружніше проростають бур'яни, які зни­щуються потім передпосівною культивацією.

.

Агротехнічні вимоги до ранньовесняного розпушуван­ня і вирівнювання грунту такі: в розпушеному шарі грун­ту товщиною 2,5—3 см мають бути в основному частинки 0,5—2 мм, грудок діаметром понад 25 мм повинно бути не більше 15 %; глибина впадин не повинна перевищу­вати 3 см па триметровому відрізку поля; тривалість роботи на одному полі — не більше одного дня.

Після безплужного зяблевого обробітку грунту ран­ньовесняне боронування і шлейфування звичайно не про­водять. При доспіванні грунту роблять передпосівну куль­тивацію УСМК-5,4Б (В) на глибину 3—4 см з одночас­ним внесенням гербіцидів, а потім проводять сівбу.

До початку роботи агрегатів готують поля. По краях поля позначають віхами поворотні смуги шириною, яка дорівнює 4 захватам посівного агрегату.

Поле треба засівати за два дні, що зумовлено одно­часним проведенням технологічних операцій під час дог­ляду; за посівами.

Сівбу проводять під прямим кутом до напряму гли­бокої оранки.

На полях площею до 50 га лінію першого проходу посівного агрегату позначають віхами вздовж більш рів­ного боку поля на відстані від краю не менше 4 робочих захватів посівного агрегату. Лінію першого проходу куль­тиватора відбивають під куга поля у напрямі віхи, вста­новленої па протилежному кінці поля для першого прохо­ду посівного агрегату (мал. 17).

Якщо площа поля понад 50 га, то лінію першого проходу для посівного агрегату встановлюють посере­дині поля паралельно більш рівній його межі, а для куль­тиваторів — під кутом 2—4° до напряму попередньої лі­нії. Ґрунтообробні і посівні агрегати працюють у двох напрямках від лінії першого проходу.

Перед заїздом на поле па поворотній смузі роблять пробний прохід культиваторів і остаточно після регулю­вального майданчику перевіряють глибину і рівномірність обробітку групу. В разі необхідності регулюють роботу культиваторів і причіпних знарядь. Після цього перший агрегат виводять на лінію проходу, а поряд починають працювати решта агрегатів. Перекривання між двома /"суміжними проходами не повинно перевищувати 15— 20 см. При одночасному передпосівному обробітку грун­ту і внесенні гербіцидів агрегат доцільно водити по мар­керній лінії.

Передпосівну культивацію, як правило, треба вико­пувати в один слід. Зайві культивації призводять до ущільнення грунту і втрати вологи (при сухій погоді одна культивація зменшує вологість на 6 %). Найбільш висока якість роботи забезпечується при швидкості руху агрегату 7—9 км/год. Сівбу проводять з швидкістю 4,5 км/год. Оскільки близько 40 % часу витрачається на технологічне обслуговування посівних агрегатів, на полі площею 50 -150 га найбільш економічно доцільне таке поєднання агрегатів: чотири культиватори, шість сіялок і дві одиниці обслуговуючого транспорту.

Сучасні бурякові сівалки ССТ-12Б і ССТ-12В гостри­ми наральниками сошників роблять у твердій підошві грунту борозенку, в яку вкладається насіння на вологе ложе. Тому глибина передпосівного розпушування повин­на бути на 0,5—1,0 см меншою від глибини загортання насіння з урахуванням коефіцієнта розпущеності грунту. Коефіцієнт розпущеності грунту — це відношення товщи­ни розпушеного шару до глибини обробітку грунту. Для більшості грунтів бурякосійних районів УРСР він ста­новить 1,3—1,5.Культиватори УСМК-5,4Б, УСМК-5,4В забезпечують якісний передпосівний обробіток грунту. Беручи до уваги негативний вплив на грунт, їх доцільніше агрегатувати з гусеничними тракторами Т-70С. Використовують також і колісні МТЗ, ЮМЗ усіх модифікацій. Залежно від вологості, щільності і забур'яненості грунту культиватор комплектують такими робочими ор­ганами і знаряддями:

на пухких, чистих від бур'янів грунтах на культива­тор ставлять лапи-бритви (ліво- і праворізальні) з ши­риною захвату 150 мм у поєднанні з шлейф-балками і зубовими боронами, при низькій вологості грунту замість шлейф-балок використовують ротори;

на грунтах середньої щільності з підвищеною воло­гістю— посередині гряділя ставлять стрілчасту лапу, а з боків ліво- і праворізальні лапи-бритви з шириною за­хвату 150 мм, за культиватором — шлейф-балки з боро­нами;

на щільних і вологих грунтах культиватор комплек­тують стрілчастими лапами з шириною захвату 270 мм, шлейф-балками і зубовими боронами.

Культиватор УСМК-5/1В випускають разом з сівалкою ССТ-12В. Це дає можливість вирощувати буряки з вико­ристанням напрямних щілин, зменшуючи захисну зону до 5 см з одного боку рядка з метою ефективного зни­щення бур'янів у міжряддях. Для цього культиватор має пристосування для нарізування і копіювання щілин, а сівалка — щілювачі-спрямовувачі.

Нарізувати щілини можна так: 1 —під час передпо­сівної культивації з одночасним стрічковим внесенням гербіцидів і наступним висіванням насіння посередині смуг, оброблених ґрунтовими гербіцидами, при перемі­щенні сівалки по спрямовуючих щілинах; 2 — під час сівби з наступним обробітком посівів по спрямовуючих щілинах з мінімальними захисними зонами.

На рамі культиватора УСМК-5,4В встановлено 13 сек­цій робочих органів, що забезпечує плавний хід агрегату, повне знищення бур'янів у стикових міжряддях і якісне підгортання буряків, па 8 % збільшує робочий захват при суцільних обробітках грунту. Культиватором виконують такі операції: передпосівний обробіток грунту: руйнуван­ня ґрунтової кірки; суцільне розпушування з одночасним внесенням гербіцидів і інсекцидів; обробіток і розпушу­вання грунту в міжряддях і внесення гербіцидів і пести­цидів у рядки, підживлення рідкими і сухими мінераль­ними добривами.

Туковисівні апарати АТІІ-2 мають збільшені ємкості і два механізми передач із спірально-пружинними робо­чими органами. Це дає можливість точно встановлювати задану норму висіву добрив, змінюючи зубчатки.

Для передпосівної культивації УСМК-5,4В обладну­ють здебільшого двосторонніми плоскорізальними лапами захватом 270 мм, одноярусними шарнірними шлейфами з щитком і двобарабаїшими спіральними роторами з однобрусними шлейфами. Якщо спіральні ротори зали­пають, встановлюють триярусні шарнірні шлейфи, які застосовують при закритті вологи (мал. 19).

Передпосівне коткування застосовують на надмірно пухких грунтах. Воно сприяє загортанню насіння на од­накову глибину. Для коткування краще використовувати гусеничні трактори з розпушувачами, кільчасто-шпорові або гладкі водоналивні котки.

Таблиця №8.СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ

ПРИЙОМИ ОБРОБІТКУ	МАШИНИ	СТРОКИ	ВИМОГИ
Лущення стерні	ЛДГ-10	Після збору попередника 25.07	Глибина до 5 см
Оранка	ПЛН-5-35	15.08	Глибина 30-35см
культивація	КПС-8	(20-30).09	Без борін
культивація	КПС-8	(20-30).10	Без борін
Закриття вологи+ шлейфування	С-11У+ШБ-2.5	18.03	Без огріхів
культивація	КПС-8	10.04	Без огріхів
культивація	УСМК-5.4б	25.04	Без огріхів на глибину заробки насіння
коткування		25,04	Без огріхів
посів	ССТ-12Б	25.04	Глибина до 5 см