К О З А Ц Т В О

(1489 – 1648 рр.)

У 15 ст. виникає нова верства українського суспільства – козацтво. Воно стало особливим суспільним станом в Україні з певними правами і привілеями, мало свою територію, незалежну від державної адміністрації.

Слово “козак” тюркського походження і означає вільну, озброєну людину

Джерелом формування козацтва були як корінні жителі півдня України, що пережили татарську навалу, так і “уходники” – люди з різних верств населення, різних національностей, які з різних причин шукали вільне і незалежне життя на просторах Дикого поля.

Причини виникнення українського козацтва

• Економічні Нестача власної орної землі, народна колонізація вільних земель Подніпров'я та Дикого поля

• Соціальні Посилення феодальної експлуатації українського населення польською і литовською шляхтою і магнатами, поступове закріпачення селян

• Політичні Політика польської влади щодо організації охорони південних кордонів Речі Посполитої від татарської небезпеки

• Стратегічні Постійна небезпека з півдня – з боку Кримського ханства

• Національно-релігійні Утиски в правах та політика полонізації українського населення, наступ католицької церкви на права православної

Перші згадки про козаків

З “Хроніки” польського автора М. Бєльського дізнаємося, що у 1489 р. козаки супроводжували польське військо в поході проти татар

У 1492 р. кримський хан Менглі-Гірей скаржився Великому князю Литовському, що українські козаки (кияни і черкасці) напали на татарський корабель в гирлі Дніпра

Полонізація - нав’язування польської мови, культури, традицій.

Покатоличення - нав’язування католицизму.

Українське козацтво виникає на Півдні України, на території Дикого поля, Запоріжжя.

Дике поле – назва слабо заселених причорноморських степів України. Землі Дикого поля були знелюднені внаслідок постійних турецько-татарських нападів.

Великий Луг - дніпровські плавні, розташовані нижче о. Хортиця, що були осередком козацьких промислів і символом вольності запорожців.

Джерела козацтва: селяни, міщани, дрібна шляхта, православне духовенство, уходники, злочинці

Національний склад запорозького козацтва: українці, росіяни, білоруси, литовці, поляки, татари, молдавани та ін.

Утворення та військова організація Запорозької Січі

Згодом за Дніпровськими порогами утворилася одна Запорозька Січ – центральне укріплене поселення козаків з запасами зброї, боєприпасів, продовольства та козацьким управлінням (Кіш Запорозький).

• Запорозька Січ – центральне укріплене поселення козаків з запасами зброї, боєприпасів, продовольства та козацьким управлінням.

• Кіш – загальна назва Запорозької Січі та війська запорозьких козаків.

Відомо дев'ять козацьких січей. Перша розташовувалася на острові Мала Хортиця (нині на території міста Запоріжжя). Вона була зведена в середині 50-х рр. 16 ст. (1556) українським православним князем Дмитром Вишневецьким (оспіваним в українських народних піснях під іменем Байди – (Байда (Малая Хортица) — остров на Днепре, рядом с островом Хортица.) і слугувала військовою базою козацтва на пониззі Дніпра.

1.Хортицька о. Мала Хортиця (сер 50-х рр. 16 ст.)

2.Томаківська о. Томаківка (60-ті рр. 16 ст. – 1593 р.)

3.3.Базавлуцька р. Базавлук (1593 – 1638 рр.)

4.Микитинська Микитин Ріг (1638 – 1652 рр.)

5.Чортомлицька р. Чортомлик (1652 – 1709 рр.)

6.Каменська р. Кам'янка (1709– 711, 1730–1734 рр.)

7.Олешківська урочище Олешки (1711 – 1734 рр.)

8.Нова р. Підпільна (1734 – 1775 рр.)

9.Задунайська р. Дунай (1775 – 1828 рр.)