Інформація про Міжнародні конкурси ім.. Ф. Шопена у Варшаві.

Міжнародний конкурс піаністів ім. Фридеріка Шопена у Варшаві є одним з найстарших музичних конкурсів у світі, що має високий престиж і світову славу. Ініціатором проведення Конкурсу був проф. Єжи Журавлєв (1887-1980), видатний польський піаніст, педагог і композитор.

  Перший Конкурс ім. Ф.Шопена пройшов 23-30 січня 1927 року у залі Варшавської філармонії. Надалі кожні п'ять років - відповідно до правила, прийнятого організаторами - відбувалися наступні конкурси: у 1932 і 1937 роках. ІІ світова війна стала на перешкоді організації Конкурсу 1942 року. Це стало можливим лише через кілька років після закінчення війни. Перший повоєнний і IV за наступністю Міжнародний Конкурс ім. Ф.Шопена було проведено 1949 року. Конкурс став кульмінаційним пунктом вшанування 100 річниці смерті великого композитора. Наступний Конкурс відбувся через шість років, 1955 року. З 1955 року Міжнародні конкурси піаністів ім. Ф.Шопена відбуваються в Національній філармонії у Варшаві кожні п'ять років. 

Починаючи з 1957 року Конкурс належить до Світової Федерації Міжнародних музичних конкурсів з центром у Женеві. Після скромного початку 1927 року, коли у конкурсі взяло участь 26 піаністів з восьми країн, конкурс з плином років розвинувся, приваблюючи щоразу більше число учасників. Рекорд було зафіксовано на X конкурсі. Тоді, 1980 року, у конкурсі взяло участь 149 молодих піаністів з 36 європейських країн і 80 учасників з-поза Європи. Не набагато менше учасників нараховували наступні конкурси: X, XII, XIII, XIV. 

Під час першого Конкурсу журі складалося виключно з представників польського музичного середовища. При організації наступних конкурсів до комісії почали запрошувати найвидатніших музикантів з усього світу.  Міжнародний конкурс піаністів ім. Фридеріка Шопена є багатоетапним заходом, що триває, з огляду на зростаюче число кандидатів, десять і більше днів. 

Конкурс є одним з небагатьох монографічних піаністичних конкурсів у світі, оскільки завжди і незмінно присвячений виконанню музики одного композитора. Це дозволяє не лише спостерігати за грою і оцінювати кваліфікацію учасників, не лише отримувати інформацію про сучасний рівень піаністики, і шопеністики зокрема, а й дає можливість фіксувати зміни у відношенні до самих творів Шопена та до існуючих музичних форм загалом.

Один з кращих інтерпретаторів Шопена Хенрік Штомпка отримав лише п'яту премію на цьому конкурсі (1927).

• У 1955 р члени журі конкурсу Лев Оборін (переможець першого конкурсу в 1927 р) і Артуро Бенедетті Мікеланджелі відмовилися підписати підсумковий протокол, протестуючи проти присудження першого місця польському піаністу Харасевічу замість відсунутого на друге місце Володимира Ашкеназі. У 1980 р відбувся аналогічний випадок: член журі Марта Аргерих покинула конкурс на знак протесту після того, як югославський піаніст Іво Погореліч не був допущений в третій тур

• Після того, як в 1990 і 1995 рр. журі два двічі підряд не присудило першу премію, така можливість була усунена з правил. Вирішенню 1995 року додав скандальності відмова Олексія Султанова прийняти другу премію.

• Переможець конкурсу 2005 року польський піаніст Рафал Блехач крім головного призу конкурсу отримав і всі чотири додаткових призу першорядної важливості: за краще виконання полонезу, мазурки, сонати і концерту.

• Молодий піаніст з Японії незрячий від народження Нобуюкі Цудзі на конкурсі 2005 вийшов у півфінал і отримав спеціальну нагороду критиків «Diplomas - TiFC».

1927 - Лев Оборін (СРСР)

Тисяча дев'ятсот тридцять другий - Олександр Юнінскій (СРСР)

Тисяча дев'ятсот тридцять сьомий - Яків Зак (СРСР)

Тисячу дев'ятсот сорок дев'ятий - Белла Давидович (СРСР) і Галина Черни-Стефаньска (Польща)

1955- Адам Харасевіч (Польща)

1960 - Мауріціо Полліні (Італія)

1965 - Марта Аргеріх (Аргентина)

1970 - Гаррік Олссон (США)

1975 -Крістіан Цимерман (Польща)

1980 - Данг Тхай Шон (В'єтнам)

1985 - Станіслав Бунін (СРСР)

1990 перша премія не присуджена

1995 перша премія не присуджена

2000 - Юнді Лі (Китай)

2005 - Рафал Блехач (Польща)

2010 - Юліанна Авдєєва (Росія)

2015 - Чо Сон Чжин (Южная Корея)