- •А.К. Запольськии, а.І. Салюк
- •Від наукового редактора
- •Передмова
- •Розділ 1 прикладні аспекти екології як науки
- •1.1. Визначення межі і методи екології
- •1.2. Короткий історичний нарис розвитку екології
- •1.3. Розділи і тематика екології та зв’язок її з іншими науками
- •1.4. Охорона навколишнього природного середовища як розділ екології
- •1.5. Екологічний стан в україні
- •1.6. Екологічні проблеми сучасності
- •1.7. Кодекс екологічної етики спеціаліста
- •2.2. Природне середовище Походження життя
- •Біосфера
- •Середовище
- •2.3. Еволюція біосфери
- •2.4. Еволюція людини
- •2.5. Еволюція антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з біосферою
- •1 Млрд чол.
- •2.6. Ноосфера
- •Розділ з природні ресурси
- •3.1. Класифікація природних ресурсів
- •3.2. Вода
- •3.3. Атмосферне повітря
- •3.4. Енергія
- •3.5. Сировина
- •3.6. Ґрунти
- •3.8. Простір для життя
- •3.9. Продовольство
- •3.10. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту
- •Розділ 4 основні поняття і закони загальної екології
- •4.1. Екологічні фактори
- •4.2. Екологічна ніша
- •4.2. Можливі взаємодії екологічних ніш видів а і 5 (за Піанкою)
- •4.3. Екологічна система
- •4.4. Сукцесія
- •4.5. Антропогенні і штучні екосистеми
- •4.6. Трофічні ланцюги (мережі)
- •4.7. Еколопчна піраміда
- •4.8. Природний колообіг речовин
- •Колообіг води
- •Колообіг вуглецю
- •Колообіг кисню
- •Колообіг азоту
- •Колообіг фосфору
- •Колообіг сірки
- •4.9. Енергетика природних екосистем
- •4.10. Ресурсний цикл в антропогенних екосистемах
- •4.11. Біологічна та еколопчна рівновага
- •Розділ 5 природні та антропогенні забруднення біосфери
- •5.1. Забруднення та їх класифікація
- •5.2. Природне забруднення біосфери
- •5.3. Антропогенне забруднення біосфери
- •5.4. Характеристика забрудників
- •5.5. Фізичні забруднення біосфери
- •5.6. Нормування і методи визначення властивостей забруднення
- •5.7. Екологічне навантаження
- •5.8. Екологічний моніторинг і якість природного середовища
- •Розділ 6 екологічна безпека атмосфери
- •6.1. Забруднення атмосфери
- •6.2. Класифікація забруднень атмосфери
- •6.3. Екологічний вплив забруднень атмосфери
- •6.4. Трансформація забруднень в атмосфері
- •6.5. Парниковий ефект
- •6.6. Кислотні дощі
- •6.7. Руйнування озонового шару
- •6.8. Ядерна зима
- •6.9. Нормування якості повітря та визначення концентрації забрудників в атмосфері
- •6.10. Очищення промислових газодимових викидів
- •Розділ 7 екологічна безпека гідросфери
- •7.1. Споживачі води
- •7.2. Забруднення вод світового океану
- •7.3. Екологічний стан водойм україни
- •Евтрофікація водойм
- •7.5. Ласифікація забруднювальних речовин
- •7.6. Контроль і управління якістю води
- •7.7. Нормативні вимоги до якості води
- •7.8. Умови скидання стічних вод у водойми
- •Розрахунок концентрації шкідливої речовини в місці водокористування
- •7.9. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •7.10. Очищення стічних вод
- •Розділ 8 екологічна безпека літосфери
- •8.1. Забруднення літосфери
- •8.2. Поведінка забруднень у літосфері та вплив їх на здоров’я людини
- •8.3. Бережливе ставлення до надр і земної поверхні
- •8.4. Контроль і управління якістю ґрунтів
- •8.5. Охорона ландшафтів
- •Розділ 9 раціональне природокористування та ресурсозбереження
- •9.1. Антропогенний ресурсний цикл
- •9.2. Безвідходні та маловідходні технології
- •9.3. Раціональне використання водних ресурсів
- •9.4. Рекуперація і утилізація відходів та комплексна переробка сировини
- •9.5. Розробка нових технологічних процесів
- •9.6. Територіально-виробничі комплекси
- •9.7. Раціональне використання енергоресурсів
- •9.8. Раціональне використання фітоценозів
- •9.9. Раціональне використання зооценозів
- •9.10. Раціональне використання земельних ресурсів
- •9.11. Заповідна справа і міжнародне співробітництво
- •9.12. Оптимізація взаємовідносин людини і біосфери
- •9.13. Перспективні напрями раціонального природокористування
- •Розділ 10 екологічна безпека людини
- •10.1. Зміст предмета «екологія людини»
- •10.2. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •10.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •10.4. Харчування людини і нормування якості харчових продуктів
- •Вода і харчові продукти
- •Забруднення харчової сировини й продуктів
- •Критерії якості та гдк харчових продуктів
- •10.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •10.6. Екологічно безпечні продукти харчування
- •Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •10.7. Раціональне харчування
- •Деяких продуктах
- •Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •10.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •10.9. Тютюновий нікотин, алкоголь, наркотики і снід – «ядерна бомба» сповільненої дії
- •Алкоголь
- •Наркотики
- •Синдром набутої імунної недостатності (снід)
- •Розділ 11 еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
- •11.1. Еволюція економічних принципів природокористування
- •11.2. Еколого-економічні засади раціонального природокористування
- •11.3. Оцінка природних ресурсів
- •11.4. Платежі за забруднення довкілля
- •Залежно від їх концентрації
- •Автомобільним транспортом
- •Розділ 12 новітні напрями прикладної екології
- •12.1. Екологія міських екосистем
- •12.2. Екологія радіаційно забруднених екосистем
- •12.3. Еколопчні проблеми космосу
- •12.4. Екологічні проблеми військово-промислового комплексу
- •13.2. Правова відповідальність за екологічні злочини
- •13.3. Організаційна система управління
- •13.4. Екологічна освіта і виховання
- •13.5. Екологічний менеджмент
- •13.6. Екологічний аудит і експертиза
- •13.7. Екологічний маркетинг
- •13.8. Екологічна паспортизація підприємств
- •13.9. Екологізація виробництва і «зелені» технології
- •14.2. Стратегія і тактика розвитку виробничого та природоресурсного потенціалу
- •14.3. Утилізація та перероблення промислових відходів
- •14.4. Екологічні аспекти військово-промислового комплексу
- •14.5. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •Земельні ресурси
- •Водні ресурси
- •Корисні копалини
- •Атмосферне повітря
- •Ресурси флори й фауни, рекреаційна та заповідна справа
- •14.6. Екологічна конверсія антропогенної діяльності
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 1
- •Розділ 2
- •Розділ з
- •Розділ 4
- •Розділ 5
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •Розділ 9
- •Розділ 10
- •Розділ 11
Евтрофікація водойм
Стічні води з сільськогосподарських полів і тваринницьких ферм та деякі промислові містять у своєму складі багато біогенних речовин – органічних сполук нітрогену та фосфору. Багато азоту і фосфору міститься в побутових стічних водах. В них міститься (в грамах на людину за добу): сполук нітрогену (в перерахунку на N) – 7-8 ; фосфору (в перерахунку на Р) – 1,5-1,8; калію (в перерахунку на К) – 3. Зростання вмісту біогенних елементів, особливо фосфатів, у ріках, озерах та інших водоймах спричинює інтенсивний розвиток синьозелених та деяких інших водоростей («цвітіння» водойм). Це супроводжується різким зниженням вмісту у воді кисню. Вода стає непридатною для життя, гинуть риба та інші водяні тварини. У водоймах починають переважати анаеробні процеси. Цей процес називають евтрофікацією. Евтрофікація вод – накопичення у водоймах органічних речовин під впливом антропогенних факторів (забруднення стічними водами) або з природних причин. Підвищення біологічної продуктивності екосистеми відбувається внаслідок збагачення її поживними речовинами (фосфором, азотом та ін.). Природна евтрофікація спостерігається тисячоліттями, а антропогенна настає набагато швидше, особливо у водоймах з уповільненим обміном води – озерах, ставках, водосховищах тощо. Евтрофікація вод – процес оборотний. Ефективними засобами боротьби з евтрофікацією вод є припинення надходження біогенних елементів у водойми, очищення стічних вод, агротехнічні й лісогосподарські заходи, що зменшують винесення біогенних речовин з площі водозабору, і збагачення киснем води.
Вплив забруднень на життєдіяльність організмів і здоров'я людей
Забруднення рік, озер, морів і океанів набуває загрозливого характеру і в багатьох районах перевищує їх здатність до самоочищення. У результаті зменшуються ресурси прісної води. Вже нині в багатьох країнах та південних районах України спостерігається її нестача. Незадовільне водозабезпечення населення часто є наслідком істотного погіршення якості води, зумовленого антропогенним забрудненням патогенними мікроорганізмами та різними ксенобіотиками господарсько-побутового й техногенного походження. За даними ООН, у світі щороку виробляють до 100 тис. нових хімічних сполук, серед яких близько 15 тис. є потенційними токсикантами. Скидається понад 120 км3 стічних вод за рік, які здатні зробити непридатною для вживання близько 7 тис. км3 чистої води, що в 1,5 раза більше від усього річкового стоку колишнього СРСР упродовж року (4700 км3). Внаслідок непродуманих і нераціональних рішень створюються загрозливі та катастрофічні екологічні ситуації на багатьох акваторіях. До них належать забруднення вод найбільшого прісноводного озера Байкал, катастрофічне обміління озера Арал внаслідок надмірного використання річкових стоків Амудар'ї й Сирдар'ї для поливу бавовняних полів тощо.
Забруднення вод Світового океану нафтою порушує тепло- і волого-обмін між атмосферою і океаном, становить загрозу для розвитку флори і фауни. Так, локальні забруднення в Середземному та Північному морях призводять до загибелі сотень тисяч морських птахів, риб, тюленів та інших тварин.
Дуже небезпечні наслідки має біологічне забруднення, особливо в місцях масового відпочинку людей (курортні й рекреаційні зони узбережжя озер, морів та інших водойм). Упродовж останніх років багаторазово закривалися пляжі Чорного та Азовського морів та на багатьох інших водоймах внаслідок виявлення у воді збудників холери, дизентерії, вірусного гепатиту та інших інфекцій.
Вживання мешканцями японської затоки Мінамата риби й крабів, виловлених у забруднених пестицидами водах, спричинило хронічне захворювання центральної нервової системи (хвороба «Мінамата»). Там само, в Японії, забруднення вод кадмієм на рисових плантаціях викликало масове захворювання «ітай-ітай» («ох-ох»), пов'язане з ураженням кісткової системи людини. Щороку від таких хвороб, як холера, дизентерія, більгарціоз, онхоцеркоз та ін., що передаються через воду, у світі вмирає до 50 тис. чоловік. Спалахи холери відмічалися в країнах Африки (Танзанія і Мозамбік). Встановлено, що близько 80 % хвороб у світі зумовлено незадовільною якістю води. Від хвороб, пов'язаних з водою, потерпає близько половини населення планети.
