- •А.К. Запольськии, а.І. Салюк
- •Від наукового редактора
- •Передмова
- •Розділ 1 прикладні аспекти екології як науки
- •1.1. Визначення межі і методи екології
- •1.2. Короткий історичний нарис розвитку екології
- •1.3. Розділи і тематика екології та зв’язок її з іншими науками
- •1.4. Охорона навколишнього природного середовища як розділ екології
- •1.5. Екологічний стан в україні
- •1.6. Екологічні проблеми сучасності
- •1.7. Кодекс екологічної етики спеціаліста
- •2.2. Природне середовище Походження життя
- •Біосфера
- •Середовище
- •2.3. Еволюція біосфери
- •2.4. Еволюція людини
- •2.5. Еволюція антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з біосферою
- •1 Млрд чол.
- •2.6. Ноосфера
- •Розділ з природні ресурси
- •3.1. Класифікація природних ресурсів
- •3.2. Вода
- •3.3. Атмосферне повітря
- •3.4. Енергія
- •3.5. Сировина
- •3.6. Ґрунти
- •3.8. Простір для життя
- •3.9. Продовольство
- •3.10. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту
- •Розділ 4 основні поняття і закони загальної екології
- •4.1. Екологічні фактори
- •4.2. Екологічна ніша
- •4.2. Можливі взаємодії екологічних ніш видів а і 5 (за Піанкою)
- •4.3. Екологічна система
- •4.4. Сукцесія
- •4.5. Антропогенні і штучні екосистеми
- •4.6. Трофічні ланцюги (мережі)
- •4.7. Еколопчна піраміда
- •4.8. Природний колообіг речовин
- •Колообіг води
- •Колообіг вуглецю
- •Колообіг кисню
- •Колообіг азоту
- •Колообіг фосфору
- •Колообіг сірки
- •4.9. Енергетика природних екосистем
- •4.10. Ресурсний цикл в антропогенних екосистемах
- •4.11. Біологічна та еколопчна рівновага
- •Розділ 5 природні та антропогенні забруднення біосфери
- •5.1. Забруднення та їх класифікація
- •5.2. Природне забруднення біосфери
- •5.3. Антропогенне забруднення біосфери
- •5.4. Характеристика забрудників
- •5.5. Фізичні забруднення біосфери
- •5.6. Нормування і методи визначення властивостей забруднення
- •5.7. Екологічне навантаження
- •5.8. Екологічний моніторинг і якість природного середовища
- •Розділ 6 екологічна безпека атмосфери
- •6.1. Забруднення атмосфери
- •6.2. Класифікація забруднень атмосфери
- •6.3. Екологічний вплив забруднень атмосфери
- •6.4. Трансформація забруднень в атмосфері
- •6.5. Парниковий ефект
- •6.6. Кислотні дощі
- •6.7. Руйнування озонового шару
- •6.8. Ядерна зима
- •6.9. Нормування якості повітря та визначення концентрації забрудників в атмосфері
- •6.10. Очищення промислових газодимових викидів
- •Розділ 7 екологічна безпека гідросфери
- •7.1. Споживачі води
- •7.2. Забруднення вод світового океану
- •7.3. Екологічний стан водойм україни
- •Евтрофікація водойм
- •7.5. Ласифікація забруднювальних речовин
- •7.6. Контроль і управління якістю води
- •7.7. Нормативні вимоги до якості води
- •7.8. Умови скидання стічних вод у водойми
- •Розрахунок концентрації шкідливої речовини в місці водокористування
- •7.9. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •7.10. Очищення стічних вод
- •Розділ 8 екологічна безпека літосфери
- •8.1. Забруднення літосфери
- •8.2. Поведінка забруднень у літосфері та вплив їх на здоров’я людини
- •8.3. Бережливе ставлення до надр і земної поверхні
- •8.4. Контроль і управління якістю ґрунтів
- •8.5. Охорона ландшафтів
- •Розділ 9 раціональне природокористування та ресурсозбереження
- •9.1. Антропогенний ресурсний цикл
- •9.2. Безвідходні та маловідходні технології
- •9.3. Раціональне використання водних ресурсів
- •9.4. Рекуперація і утилізація відходів та комплексна переробка сировини
- •9.5. Розробка нових технологічних процесів
- •9.6. Територіально-виробничі комплекси
- •9.7. Раціональне використання енергоресурсів
- •9.8. Раціональне використання фітоценозів
- •9.9. Раціональне використання зооценозів
- •9.10. Раціональне використання земельних ресурсів
- •9.11. Заповідна справа і міжнародне співробітництво
- •9.12. Оптимізація взаємовідносин людини і біосфери
- •9.13. Перспективні напрями раціонального природокористування
- •Розділ 10 екологічна безпека людини
- •10.1. Зміст предмета «екологія людини»
- •10.2. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •10.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •10.4. Харчування людини і нормування якості харчових продуктів
- •Вода і харчові продукти
- •Забруднення харчової сировини й продуктів
- •Критерії якості та гдк харчових продуктів
- •10.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •10.6. Екологічно безпечні продукти харчування
- •Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •10.7. Раціональне харчування
- •Деяких продуктах
- •Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •10.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •10.9. Тютюновий нікотин, алкоголь, наркотики і снід – «ядерна бомба» сповільненої дії
- •Алкоголь
- •Наркотики
- •Синдром набутої імунної недостатності (снід)
- •Розділ 11 еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
- •11.1. Еволюція економічних принципів природокористування
- •11.2. Еколого-економічні засади раціонального природокористування
- •11.3. Оцінка природних ресурсів
- •11.4. Платежі за забруднення довкілля
- •Залежно від їх концентрації
- •Автомобільним транспортом
- •Розділ 12 новітні напрями прикладної екології
- •12.1. Екологія міських екосистем
- •12.2. Екологія радіаційно забруднених екосистем
- •12.3. Еколопчні проблеми космосу
- •12.4. Екологічні проблеми військово-промислового комплексу
- •13.2. Правова відповідальність за екологічні злочини
- •13.3. Організаційна система управління
- •13.4. Екологічна освіта і виховання
- •13.5. Екологічний менеджмент
- •13.6. Екологічний аудит і експертиза
- •13.7. Екологічний маркетинг
- •13.8. Екологічна паспортизація підприємств
- •13.9. Екологізація виробництва і «зелені» технології
- •14.2. Стратегія і тактика розвитку виробничого та природоресурсного потенціалу
- •14.3. Утилізація та перероблення промислових відходів
- •14.4. Екологічні аспекти військово-промислового комплексу
- •14.5. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •Земельні ресурси
- •Водні ресурси
- •Корисні копалини
- •Атмосферне повітря
- •Ресурси флори й фауни, рекреаційна та заповідна справа
- •14.6. Екологічна конверсія антропогенної діяльності
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 1
- •Розділ 2
- •Розділ з
- •Розділ 4
- •Розділ 5
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •Розділ 9
- •Розділ 10
- •Розділ 11
4.8. Природний колообіг речовин
У біосфері постійно здійснюється безперервний колообіг речовин, що сприяє перебігу всіх процесів життєдіяльності організмів. Нескінченна взаємодія абіотичних факторів середовища та живих організмів екосистем супроводжується безперервним обміном речовиною між біотопом і біоценозом у вигляді органічних та мінеральних сполук, які по черзі змінюють одні одних. Колообіг речовин – це повторюваний процес взаємопов’язаного перетворення, переміщення речовин у природі, який має циклічний характер і відбувається за обов’язкової участі живих організмів. Розрізняють малий, біологічний, і великий, геологічний, колообіги речовин, а також колообіги біогенних елементів. Малий, або біологічний (біотичний), колообіг відбувається в мікроекосистемах. Співіснування в кожній з таких екосистем живих організмів (продуцентів, консументів і редуцентів), пов’язаних обміном речовин, зумовлюють безперервно повторюваний колообіг основних елементів, необхідних для живої клітини (див. схему на с. 52).
У кожній системі відбувається колообіг речовин, як результат взаємодії автотрофів і гетеротрофів у ланцюгу живлення. Різні види організмів споживають речовини, які необхідні їм для задоволення життєвих потреб: для підтримання процесів життєдіяльності, росту та відтворення. При цьому вони безперервно виділяють у навколишнє середовище більш або менш складні органічні та мінеральні продукти метаболізму.
Органогени – вуглець, кисень, водень, азот, фосфор, сірка та ще близько 30 елементів, які необхідні для побудови простої клітини (табл. 4.1), безперервно перетворюються на органічні речовини (ліпіди, цукри і амінокислоти) або споживаються у вигляді неорганічних йонів автотрофними рослинами, а потім мікроорганізмами-деструкторами. Останні розкладають виділення, рослинні рештки та трупи на розчинні мінеральні елементи або газоподібні речовини (NН3. Н2S, СН4 та ін.). Утворені неорганічні сполуки повертаються в ґрунт, воду та атмосферу. Таким чином здійснюється безперервна циркуляція біогенних елементів. Вони розчиняються в континентальних поверхневих водах, виносяться в моря та потрапляють в атмосферу. Між ґрунтом, водою та атмосферним повітрям відбувається постійний газообмін. Таким чином здійснюється великий (геологічний) колообіг між океанами і континентами в межах усієї планети.
Відповідно до закону біогенної міграції атомів, який сформулював В. І. Вернадський, міграція хімічних елементів на земній поверхні та в біосфері загалом здійснюється під переважаючим впливом живої речовини, організмів. Так відбувалося і в геологічному минулому, мільйони років тому, так відбувається і в сучасних умовах. Жива речовина або бере участь у біохімічних процесах безпосередньо, або створює відповідне, збагачене на кисень, вуглекислий газ, водень, азот, фосфор та інші речовини середовище.
З понад 90 хімічних елементів, що трапляються у природі, 30-40 необхідні живим організмам. Деякі з них (карбон, оксиген, гідроген, нітроген) потрібні у значних кількостях, інші – в малих або зовсім малих. Всі ці елементи беруть участь у біогеохімічних колообігах. Під останніми розуміють обмін хімічних елементів у вигляді органічних речовин і неорганічних сполук між живими організмами та неорганічним середовищем.
Таблиця 4.1. Вміст хімічних елементів у біосфері й тілі людини
Елемент |
Масова частка, % |
|
у біосфері |
у тілі людини |
|
Гідроген (водень) |
0,95 |
9,31 |
Карбон (вуглець) |
0,18 |
19,37 |
Нітроген (азот) |
0,03 |
5,14 |
Оксиген (кисень) |
50,02 |
62,81 |
Флуор (фтор) |
0,10 |
0,009 |
Натрій |
2,36 |
0,04 |
Магній |
2,08 |
0,001 |
Алюміній |
7,30 |
Сліди |
Силіцій |
25,80 |
0,64 |
Фосфор |
0,11 |
0,63 |
Сульфур (сірка) |
0,11 |
0,18 |
Хлор |
0,20 |
0,22 |
Калій |
2,28 |
1,38 |
Кальцій |
3,22 |
0,0001 |
Манган |
0,08 |
0,005 |
Ферум (залізо) |
4,18 |
0,006 |
Різні стадії цього колообігу відбуваються всередині екосистем між автотрофами й гетеротрофами. На шляху між останніми елементи потрапляють до так званого резервного фонду. Резервний фонд – це велика маса в основному не пов’язаної з організмами речовини, яка повільно рухається. На відміну від резервного, обмінний фонд являє собою швидкий обмін речовиною між організмами та її безпосереднім оточенням.
Розрізняють три основних типи біогеохімічних колообігів: 1) колообіг газоподібних речовин з резервним фондом в атмосфері або гідросфері; 2) осадовий цикл з резервним фондом у земній корі та 3) колообіг води. Резервний фонд в атмосфері й гідросфері більш доступний. Тому біогеохімічні колообіги, які пов’язані з цим фондом, стійкіші. Осадові цикли, в яких бере участь фосфор і залізо, менш стабільні. На них більше впливають різні місцеві зміни. Це пояснюється тим, що основна маса речовини знаходиться в малоактивному і малорухомому резервному фонді земної кори. Тому якщо надходження речовин з обмінного фонду в резервний здійснюється швидше, ніж їх вихід, то частина речовини вилучається з колообігу. Завдяки наявності в атмосфері та гідросфері резервного фонду вуглецю, азоту, кисню, сірки колообіги можуть швидко саморегулюватися. Існування біогеохімічних циклів сприяє саморегуляції всієї екосистеми та надає їй більшої стійкості.
Жива речовина, завдяки якій відбувається біологічний колообіг речовин в екосистемах, характеризується високою активністю (швидким колообігом). Уся жива речовина біосфери оновлюється в середньому впродовж восьми років. Фітомаса суші поновлюється приблизно за 14 років, біомаса Світового океану – за 33 доби, а його фітомаса – щодня.
