Калькуляційний лист на пошиття виробу

Назва статей калькуляції	Позначення	Загальні витрати, грн.	Витрати на одиницю продукції грн.	Структура собівартості, %	Примітка
1	2	3	4	5	8
1. Сировина і матеріали	М				Баланс сировини
2. Енергія технологічна	Етех				до 2% від М
3. Основна заробітна плата ОВР	Фосн				з типової структури собівартості
4. Додаткова зарплата ОВР	Фдод				30% від Фосн
5. Відрахування на соціальні потреби (єдиний соціальний внесок – ЄСВ)	Всоц				% згідно діючих нормативів від ФОП (Фосн+Фдод)
6. Утримання та експлуатація машин та устаткування	Ум				до 80 % від ФОП
7. Загальновиробничі витрати	Вз.в.				до 90 % від ФОП
8. Адміністративні витрати	Вад				до 140 % від ФОП
9. Підготовка і освоєння виробництва	Пв				до 2 % від ФОП
10. Виробнича собівартість	Св				ст.1+...+ ст.9
11. Іншівитрати	Він				1% від Св
12. Собівартість - всієї продукції - одиниці виробу		С=	С1=	100	Св+Він (ст.10+ст.11)

Підвищення продуктивності праці і випереджаючи темпи її зростання в порівнянні із зростанням темпів росту заробітної плати – запорука ефективної роботи підприємства. Зниження собівартості – найефективніший шлях покращення фінансового становища підприємства.

Фінансовий план розробляється з метою підтвердження окупності підприємства й залучення потенційних інвесторів до участі у фінансуванні виробничо-господарської діяльності.

Фінансовий план включає розрахунки цін на продукцію, техніко-економічних показників собівартості продукції, плани доходів і витрат, розподіл і напрямки використання прибутку, аналіз ліквідності й беззбитковості діяльності підприємства.

Ціна – один із найважливіших засобів ринкового управління – представляє міру вартості товару.

Для розрахунку цін на продукцію використовується «витратний метод» ціноутворення, коли за основу встановлення ціни приймаються витрати підприємства і заданий рівень рентабельності продукції %R.

Прибуток на одиницю виробу, грн.:

П_pl = R ∙ C₁ / 100, (3.5)

де С₁ - собівартість одиниці виробу, грн.

Гуртова (оптова) ціна виробу, грн.

Ц_опт = С₁ + П_р1 (3.6)

Податок на додану вартість – ПДВ – складає 20% від оптової ціни, грн.:

ПДВ = 0,20 ∙ Ц_опт, (3.7)

Вільновідпускна (вільна) ціна, грн.

Ц_в = Ц_опт + ПДВ, (3.8)

Обсяг товарної (реалізованої) продукції при умові, що вся продукція якісна (коефіцієнт сортності дорівнює 1), грн.

В_р = В ∙ Ц_опт, (3.9)

Загальний прибуток від виробничо-комерційної діяльності розраховується як різниця між вартістю товарної продукції та її повною собівартістю, грн.

П_р = В_р - С (3.10)

Один з основних техніко-економічних показників собівартості продукції – це витрати на 1 гривню товарної продукції – відношення повної

собівартості до вартості товарної продукції (або відношення собівартості одиниці виробу до оптової (гуртової) ціни):

З_1грн = С / В_р, (3.11)

Загальний прибуток П_р складає частину виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу й комерційну діяльність.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, сплати податків, боргів, кредитів.

Прибуток, що залишається на підприємстві, складає основу фондів матеріального заохочення й накопичення. Вихідними даними для розрахунку величини й напрямків використання прибутку є загальний прибуток і процентні нормативи відрахувань, взяті на основі законодавчо-нормативних актів і базових підприємств галузі.

Розподіл загального прибутку по напрямках використання додається. Поділ витрат на умовно-постійні й змінні дозволяє аналізувати залежність витрат і величини прибутку від обсягу виробництва.

СХЕМА РОЗПОДІЛУ та НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ

ЗАГАЛЬНИЙ ПРИБУТОК, 100%

Податки, 18%

Повернення кредитів,

боргів,

30%

ЧИСТИЙ

ПРИБУТОК

ПРИБУТОК У РОЗПОРЯДЖЕННІ ПІДПРИЄМСТВА

Нерозподілений прибуток, 40%

Розподілений прибуток, 60%

Інвестиційний фонд, 35%

Дивіденди, 17%

Соціальні потреби, 28%

Інші витрати,

15%

Резервний фонд, 5%

Основні техніко-економічні показники – ТЕП – виробничо-господарської діяльності підприємства надано в підсумковій таблиці 3.

Отримані показники свідчать про те, що підприємство працює рентабельно і є конкурентоспроможним на ринку швейних виробів завдяки ефективній організації праці, бізнес-плануванню діяльності, застосуванню високопродуктивного обладнання, сучасних технологій виробництва, маркетинговому підходу до збуту продукції.

Таблиця 3.2.3