3.2. Планування діяльності

Планування діяльності підприємства проведено у вигляді розділів бізнес-плану. Складаються виробнича програма і ресурсне забезпечення її виконання, калькуляційний лист, розраховуються фінансові показники діяльності. Планування проводиться строком на 3 місяці, тобто квартальне планування.

Виробнича програма представляє розрахунок випуску продукції за плановий період. Випуск продукції, одиниць:

В = В_зм ∙ Д∙ n, (3.2)

де В_зм – змінний випуск виробів;

Д – кількість робочих днів;

N – кількість робочих змін.

Основною задачею матеріально-технічного забезпечення планового випуску є своєчасне і комплексне забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, енергією, предметами, необхідними для безперебійної ефективної діяльності.

Для виробу, що проектується, наводиться перелік основних, прикладних та допоміжних матеріалів, норми витрат матеріалів на одиницю виробу, ціна за одиницю того чи іншого матеріалу.

Для знаходження вартості сировини у собівартості продукції складається баланс сировини.

Вартість матеріалу на одиницю виробу, грн.

m = k ∙ ∑ (Н_і Ц_і), (3.3)

де Н_і – норма витрат і-ого матеріалу на одиницю виробу;

Ц_і – ціна одиниці і-ого компоненту матеріалу.

k – коефіцієнт, який враховує транспортно-заготівельні витрати, втрати від

маломірних залишків і реалізацію зворотних відходів.

Результати розрахунків зведені в таблиці 1.

Таблиця 3.2.1

Вартість основних і прикладних (допоміжних) матеріалів

Назва матеріалу	Ціна одиниці виміру, грн.	Норма витрат	Вартість, грн.
1	2	3	4
Разом			Sum =
Коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати, втрати від маломірних залишків, реалізацію зворотних відходів k = 1,1-1,2
Вартість матеріалів на одиницю виробу, грн. m = k · Sum

Вартість матеріалів на весь випуск, грн.

М = m ∙ В (3.4)

В калькуляційному листі на пошиття виробу (таблиця 2) відображаються витрати на виробництво та реалізацію продукції на весь випуск і на одиницю виробу.

Витрати за статтею калькуляції «Енергія технологічна» приймаються у відсотках від вартості матеріалів.

В структурі собівартості витрати на сировину та матеріали найбільші, тому необхідно ефективно використовувати всі види матеріальних ресурсів, зменшувати втрати від браку, проводити утилізацію зворотних відходів.

Тарифний фонд, доплати і надбавки утворюють основну заробітну плату Ф_осн. Додаткова заробітна плата – Ф_дод – це премії, оплата відпусток, відряджень, навчання, скороченого робочого дня, – приймається у відсотках від Ф_осн.

Сума основної Ф_осн і додаткової Ф_дод заробітної плати складають ФОП.

На ФОП, згідно діючого законодавства, проводять нарахування у фонди соціального захисту населення – ЄСВ – єдиний соціальний внесок.

Значення Ф_осн, Ф_дод, ЄСВ заносяться у відповідні статті калькуляції (статті 3,4,5). Для інших категорій працюючих ФОП входить складовою частиною до комплексних статей калькуляції (статті 6,7,8,9,11).

Комплексні статті виробничої калькуляції розраховуються у відсотках від ФОП ОВР, а інші (позавиробничі) витрати – у відсотках від виробничої собівартості.

Результати розрахунків наведені в таблиці 2.

Таблиця 3.2.2