3.2. Планування діяльності

Планування діяльності полягає у визначенні витрат на виготовлення виробу, встановленні вартості замовлення. Розраховується ресурсне забезпечення, складається калькуляційний лист на пошиття виробу, встановлюється ціна продажу.

Матеріали, які використовуються, придбані замовником в ательє. Для виробу, що проектується, наводиться перелік основних, прикладних та допоміжних матеріалів, норми витрат матеріалів на одиницю виробу і ціни за одиницю того чи іншого матеріалу.

Загальна вартість використаних матеріалів, грн.

М =∑ (Н_і Ц_і), (3.1)

де Н_і – норма витрат і-ого матеріалу на одиницю виробу;

Ц_і – ціна одиниці і-ого матеріалу.

Результати розрахунків наведені в таблиці 1.

Таблиця 3.2.1

Вартість основних і прикладних (допоміжних) матеріалів

Назва матеріалу	Ціна одиниці виміру, грн.	Норма витрат	Вартість, грн.
1	2	3	4
Разом			М

Витрати за статтею калькуляції «Енергія технологічна» (стаття 2) приймаються у відсотках від вартості матеріалів.

Для закрійника фонд оплати праці за виконання даного замовлення (ФОП) складається з основної (Ф_осн) і додаткової (Ф_дод) оплати праці (ФОП = Ф_осн+Ф_дод).

На ФОП, згідно діючого законодавства, проводять нарахування у фонди соціального захисту населення – ЄСВ – єдиний соціальний внесок.

Результати розрахунків наведені в таблиці 2. Значення Ф_осн, Ф_дод, ЄСВ заносяться у відповідні статті калькуляції (статті 3,4,5). Для інших категорій працюючих ФОП входить складовою частиною до комплексних статей калькуляції (статті 6,7,8,9,11).

Комплексні статті виробничої калькуляції розраховуються у відсотках від ФОП ОВР, а інші (позавиробничі) витрати – у відсотках від виробничої собівартості.

Таблиця 3.2.2

Калькуляція собівартості продукції

Назва статей калькуляції	Позна-чення	Витрати на виріб, грн.	Примітка
1	2	3	4
1. Сировина і матеріали	М		Баланс сировини
2. Енергія технологічна	Етех		до 5% від М
3. Основна оплата праці закрійника	Фосн		Прейскурант замовлень
4. Додаткова оплата праці закрійника	Фдод		% від Фосн (згідно діючих нормативів)
5. Відрахування на соціальні потреби (єдиний соціальний внесок – ЄСВ)	Всоц		% від ФОП (згідно діючих нормативів)
6. Утримання та експлуатація обладнання	Ум		до 8% від ФОП
7. Загальновиробничі витрати	Вз.в.		до 3% від ФОП
8. Адміністративні витрати	Вад		до 4% від ФОП
9. Підготовка виробництва, виготовлення лекал	Пв		до 2% від ФОП
10. Виробнича собівартість	Св		ст.1.+ ...+ст.9.
11. Інші витрати	Він		до 1% від Св
12. Собівартість виробу	С1		Св+Він

Для розрахунку цін використовується «витратний метод» ціноутворення, коли за основу встановлення ціни приймаються витрати підприємства (з калькуляційного листа) і заданий рівень рентабельності %R:

%R = …%.

Прибуток на одиницю виробу, грн.:

П_pl = R ∙ C₁ / 100, (3.2)

де С₁ - собівартість одиниці виробу, грн.

Гуртова (оптова) ціна виробу, грн.

Ц_опт = С₁ + П_р1 (3.3)

Податок на додану вартість – ПДВ – складає 20% від оптової ціни, грн.:

ПДВ = 0,20 ∙ Ц_опт, (3.4)

Вільновідпускна (вільна) ціна, грн.

Ц_в = Ц_опт + ПДВ, (3.5)

Таким чином, ціна замовлення складає

Ц_в = … грн.

Прибуток від продажу виробу, грн.

П_р = Ц_опт - С₁ (3.6)

Один з основних техніко-економічних показників собівартості продукції – це витрати на 1 гривню товарної продукції – відношення собівартості одиниці виробу до гуртової (оптової) ціни:

З_1грн = С / В_р, (3.7)

Отримані показники свідчать про ефективність виробничої діяльності.