Технологічна послідовність обробки виробу

№ з/п н.о.	Стадія, вузол обробки, зміст неподільної операції	Вид роботи	Тип, марка обладнання, підприємство-виготовлювач
1	2	3	4

2.3 Нормування витрат матеріалів на виріб, який проектується

На даному етапі необхідно виконати аналіз витрат основних, прокладкових, підкладкових, оздоблювальних і з’єднувальних матеріалів, фурнітури, а також розробити рекомендації для виробництва.

Аналіз витрат основних, підкладкових, оздоблювальних та прокладкових тканин і матеріалів проводять шляхом виконання експериментальних розкладок (на міліметровому папері, не менше 3-х для кожного виду тканини чи матеріалу, якщо умови виробництва —масове чи серійне).

Передусім необхідно обґрунтувати вид розкладки лекал, врахувати промисловий норматив міжлекальних випадів (якщо модель проектується для масового, серійного виробництва), вид тканини (із ворсом чи без нього, з малюнком чи без нього); діапазон ширин, спосіб настилання.

Експериментальні розкладки лекал основних, підкладкових та прокладкових матеріалів (не менше трьох, якщо виріб виготовляється в умовах масового або серійного виробництва) виконують в масштабі 1:10 або 1:4 на різних значеннях ширини рамки із дотриманням технічних умов (ТУ) на виконання розкладок лекал і подають у додатку 4.

По кожній з виконаних розкладок визначають величину міжлекальних випадів, після чого проводять аналіз та обґрунтовують їх економічність.

Результати експериментальних розкладок заносять до таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1

Норми витрат матеріалів

Ширинатканини, см	Довжинарозкладки,см	Площарозкладки,см2	Площалекал,см2	Нормативміжлекальних випадів Вн,%	Значення міжлекальних випадів Вф,%	Середня зважена величина випадів, Вср, %
1	2	3	4	5	6	7

Якщо ж виготовлення виробу, який проектується, передбачено в умовах індивідуального виробництва (у відповідності до встановленої студентові теми дипломного проекту), то розкладки лекал виконують тільки по факту використаних тканин для пошиття нової моделі. Після чого аналізують результати міжлекальних випадів по кожній розкладці лекал і пропонують шляхи їх утилізації. Отримані показники виконаних розкладок лекал заносять в таблицю 2.3.1.

Таблиця 2.3.1

Норми витрат матеріалів

Ширина тканини, см	Довжина розкладки, см	Площа розкладки, см2	Площа лекал,см2	Значення між лекальних випадів Вф,%
1	2	3	4	5

На кожну виконану розкладку лекал заповнюють паспорт розкладки. У паспорті розкладки лекал вказують зміст усіх технічних показників. Для масового (серійного) виробництва:

1. назву виробу;

2. розмірні ознаки;

3. ширину тканини, см;

4. довжину розкладки, см;

5. площу розкладки, см²;

6. вид тканини (оздоблення лицьової поверхні);

7. вид розкладки (спосіб настилання);

8. кількість комплектів лекал;

9. площу лекал, см²;

10. норматив між лекальних випадів, Вн, %

11. міжлекальних випадів, Вф, %;

12. міжлекальних випадів, см²;

Для індивідуального виробництва пункти 10 не вказують.

Виконані розкладки лекал подають в додатку 4.

Витрати ниток на машинні строчки необхідно знати для економічної оцінки всіх виконаних строчок і швів, і в подальшому для встановлення норм витрат ниток для виготовлення конкретної моделі виробу. Їх можна визначити експериментально, шляхом розпуску строчки та вимірювання довжини її ниток (верхньої і нижньої). Також витрати ниток на однолінійну строчку можна визначити і розрахунковим шляхом.

Для човникового переплетення довжину нитки для утворення строчки L (витрати ниток на строчку) визначають за формулою:

L=2•l•(1+k•m•h) (2.3.1)

Для однониткового ланцюгового стібка

L=l•(3+2•k•m•h) (2.3.2)

Для двониткового ланцюгового стібка

L=l•(4+2•k•m•h) (2.3.3)

де L – загальні витрати ниток, мм;

l – довжина строчки, мм;

k – коефіцієнт стискання тканини (для білизняних, підкладкових та сукняних тканин = 0,6; для костюмних та пальтових = 0,5; м’яких = 0,4);

m – кількість стібків в 10 мм строчки;

h – товщина тканини в мм.

Порівняння витрат ниток, одержаних експериментальним та розрахунковим методами дозволяє перевірити правильність регулювання натягу верхньої та нижньої ниток. Крім того, можна встановити для якої нитки слід підвищити чи послабити натяг, щоб витрати ниток були наближеними до розрахункових показників, що підтверджує їх наукову обґрунтованість і економічність. Це дає можливість знизити собівартість продукції і сприяє її швидкій реалізації.

На завершення роботи над технологічним розділом студент повинен зробити короткі висновки і подати пропозиції щодо використання сучасних технологій виготовлення швейних виробів і раціонального використання текстильних матеріалів.

Питання до захисту технологічного розділу дипломного проекту

1. Етапи розробки технології виготовлення швейного виробу в умовах індивідуального (масового) виробництва. Їх характеристика.

2. Принцип підбору асортименту виробів для технологічної проробки.

3. Назва зрізів деталей крою виробу.

4.Технічні умови на викроювання деталей (основних, похідних, дрібних, оздоблювальних).

5. Вибір та обґрунтування обладнання для виготовлення виробу.

6. Вибір та обґрунтування обладнання для волого-теплової обробки виробу.

7. Вибір режимів волого-теплової обробки, їх характеристика.

8. Вибір режимів клейових з’єднань, їх характеристика.

9. Вибір методів обробки виробу, їх характеристика.

10. Графічне та умовне зображення розрізів основних вузлів виробу.

11. Поняття про технологічну послідовність, неподільну операцію.

12.Призначення технологічної послідовності, її характеристика як технологічного документу.

13. Поділ обробки виробу на заготовку, монтаж і оздоблення.

14. Як встановлюються розряди робіт в технологічній послідовності?

15. Як встановлюються види робіт в технологічній послідовності?

16. Поняття про трудомісткість обробки виробу, її вплив на собівартість виробу.

17. Визначення трудомісткості виробу.

18. Принцип розробки графічної структури технологічного процесу (побудова графу технологічного процесу виготовлення виробу).

19. Характеристика графу процесу як технологічного документа.

20. Термінологія ручних робіт.

21. Термінологія машинних робіт.

22. Термінологія волого-теплових робіт.

23. Термінологія клейових з’єднань.

24. Етапи виготовлення виробів в умовах ТДВ «Трембіта».

25. Визначення норм витрат матеріалів на виготовлення виробу, який проектується.

26. Визначення норм витрат швейних ниток на виріб, який проектується.

27. Види розкладок лекал, їх характеристика.

28. Технічні умови на виконання розкладки лекал.

29. Способи настилання матеріалів, їх характеристика.

30. Визначення міжлекальних відходів.