Технологічне обладнання для заготівельних та монтажних операцій при пошитті виробу

№ з/п	Клас машини, призначення	Вид стібка	Швидкість головного вала, об./хв.	Довжина стібка, мм	Механізм переміщення матеріалу	Вид матеріалу за товщиною, мм	Додаткові дані
1	2	3	4	5	6	7	8

Таблиця 2.1.5

Технологічна характеристика пристосувань малої механізації

Марка пристосування, підприємство-виготовлювач	Назва пристосування	Клас швейної машини, підприємство- виготовлювач	Графічне зображення шва	Вимоги до виконання операцій
1	2	3	4	5

2.2 Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу

Результатом виробу методів і режимів обробки є складання технологічної послідовності (таблиця 2.2.1).

Технологічна послідовність — це порядок чередування технологічних неподільних операцій, які містять в собі обробку зрізів, деталей, вузлів і монтаж всього виробу. Це технологічний документ, який має велике значення для організації процесу виготовлення виробів, і від правильності складання якого залежить продуктивність праці і якість готової продукції. Зміст і кількість неподільних операцій залежать від виду виробу, його конструктивного рішення, прийнятих методів технологічної обробки зрізів, деталей і вузлів, а також властивостей матеріалів.

Технологічна (неподільна) операція ─ це операція, подальше розчленування якої на складові частини неможливе або недоцільне через їх технологічну пов'язаність.

Для того, щоб упорядкувати чергування операцій відповідно до методів обробки деталей та вузлів доцільно спочатку розробити загальну схему процесу виготовлення швейного виробу, враховуючи його модельні особливості.

Послідовність обробки виробу подають у вигляді таблиці, кожну неподільну операцію записують стисло, але так, щоб пояснити роботу, яка її стосується.

Послідовність обробки виробу в масовому (серійному) виробництві (таблиця 2.2.1) передбачає спочатку виготовлення окремих деталей і вузлів, а потім монтаж і остаточну обробку виробу (оздоблення, чистка, кінцева ВТО та інше). Орієнтовна схема послідовності робіт при виготовленні одягу різних видів може включати такі етапи:

• обробка пілочок (переду, переднього полотнища, передніх половинок) виробу;

• обробка спинки (заднього полотнища, задніх половинок);

• обробка підкладки;

• обробка коміра;

• обробка рукавів та інше (залежить від асортименту, моделі виробу).

Усі ці технологічні операції належать до заготовки деталей виробу, а подальшими роботами передбачається з’єднання складових частин одягу (монтаж виробу), а саме:

• з’єднання пілочок із спинкою (бокові, плечові зрізи);

• з’єднання коміра з горловиною виробу;

• з’єднання рукавів з проймами виробу;

• з’єднання підкладки з верхом виробу;

• кінцева обробка виробу, кінцева ВТО готового виробу;

• перевірка якості готового виробу.

Технологічну послідовність обробки певного вузла складають на основі нормативної технології повузлової обробки одягу та інших джерел з технології виготовлення виробів.

Вид роботи (Р, М, С, П, Пр) визначається по застосованому обладнанню, розряд по тарифно-кваліфікаційному довіднику (3, 4, 5) або згідно даних підприємств, норма часу на виконання неподільної операції (с) ─ по даних підприємства або нормативних затрат часу.

Таблиця 2.2.1