- •Загальні положення дипломного проектування
- •Структура і обсяг дипломного проекту.
- •1. Правила оформлення пояснювальної записки
- •2. Вимоги до текстових документів, що містять в основному суцільний текст
- •2.1 Побудова документа
- •2.2 Викладення тексту документів
- •2.3 Оформлення ілюстрацій та додатків
- •2.4 Побудова таблиць
- •Порядок захисту дипломних проектів
- •Для роботи над дипломним проектом пропонується такий зміст:
- •1. Конструкторський розділ
- •2. Технологічний розділ
- •3. Економічний розділ
- •Методичні вказівки до виконання пояснювальної записки
- •1. Конструкторський розділ
- •1.1 Технічне завдання. Характеристика виробу, який проектується
- •1.1.1 Найменування та призначення виробу, який проектується
- •1.1.2 Формування вимог до виробу
- •1.2.2 Розробка моделей – пропозицій
- •1.2.3 Визначення базової моделі виробу
- •1.3 Технічне проектування. Розробка креслення конструкції проектованого виробу
- •1.3.1 Характеристика методу побудови креслення конструкції виробу, який проектується
- •1.3.2 Визначення величин розмірних ознак та прибавок для побудови базового креслення конструкції виробу
- •Розмірні ознаки споживача
- •Прибавки до основних конструктивних ділянок виробу
- •1.3.3 Розрахунок та побудова базового креслення конструкції виробу
- •Розрахунок основних ділянок креслення
- •Алгоритм побудови базової конструкції виробу
- •1.3.4 Внесення модельних змін у креслення базової конструкції виробу
- •Технічне моделювання виробу
- •1.4 Робоче проектування. Розробка робочої документації
- •1.4.1 Розробка конфекційної карти та технічного опису проектованого виробу
- •1.4.2Розробка комплекту лекал для виготовлення виробу
- •Специфікація деталей крою
- •Величина технологічних припусків по зрізах деталей
- •Технічні вимоги до розташування нитки основи на основних лекалах
- •Перелік питань до захисту конструкторського розділу дипломного проекту
- •2. Технологічний розділ
- •2.1 Вибір й обґрунтування технологічних режимів, обладнання і пристосувань для обробки швейного виробу.
- •Види швів
- •Режими дублювання складальних одиниць виробу
- •Режими волого-теплової обробки виробу
- •Технологічне обладнання для заготівельних та монтажних операцій при пошитті виробу
- •Технологічна характеристика пристосувань малої механізації
- •2.2 Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу
- •Технологічна послідовність обробки виробу
- •Технологічна послідовність обробки виробу
- •2.3 Нормування витрат матеріалів на виріб, який проектується
- •Норми витрат матеріалів
- •Норми витрат матеріалів
- •3. Економічний розділ
- •3.1. Організація індивідуального виробництва
- •3.2. Планування діяльності
- •Вартість основних і прикладних (допоміжних) матеріалів
- •Калькуляція собівартості продукції
- •3.3. Ринкова атрибутика моделі
- •Піктограми по догляду за виробом
- •3.1. Організація серійного виробництва
- •3.2. Планування діяльності
- •Вартість основних і прикладних (допоміжних) матеріалів
- •Калькуляційний лист на пошиття виробу
- •Техніко-економічні показники дипломного проекту
- •3.3. Ринкова атрибутика моделі
- •Піктограми по догляду за виробом
- •Піктограми по догляду за швейними виробами
- •Набір піктограм для різних видів матеріалів
- •Критерії оцінювання дипломного проекту
- •Список рекомендованих джерел
- •Для нотаток
- •Для нотаток
2. Технологічний розділ
Технологічна проробка є основою для вирішення завдань із підвищення продуктивності праці, поліпшення якості виготовлення швейних виробів.
2.1 Вибір й обґрунтування технологічних режимів, обладнання і пристосувань для обробки швейного виробу.
Технологія виготовлення одягу досить різноманітна. Один і той самий вузол можливо обробити, використовуючи різні варіанти технологічних рішень. Вони залежать від конструкції виробу, асортименту матеріалів і видів обладнання, які застосовуються.
При виготовленні швейних виробів можуть використовуватися різні методи з’єднання деталей одягу (ниткові, клейові, зварювальні, заклепувальні, комбіновані). Одним із найбільш поширених способів з’єднання деталей швейних виробів є нитковий спосіб. При виборі ниткових строчок та швів необхідно враховувати вид виробу, структуру і властивості матеріалів та вид швейного обладнання, на якому можуть бути виконані ниткові з’єднання. Характеристику вибраних швів для виробу, який проектується в дипломному проекті подають в табличній формі (таблиця 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Види швів
Графічне зображення шва |
Умовне зображення шва |
Кодове позначення шва |
Найменування шва чи операції, що виконується |
1 |
2 |
3 |
4 |
Процес виготовлення швейних виробів передбачає використання клейового способу з’єднання, який застосовується для надання формостійкості виробу і закріплення припусків на підгин і швів, а також для підвищення продуктивності праці і покращення товарного вигляду виробу. Режими клейових з’єднань деталей виробів необхідно привести у формі таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Режими дублювання складальних одиниць виробу
Прокладковий матеріал |
Параметри процесів з’єднання |
|||
Температура нагрівання подушки преса, (підошви праски), °С |
Питомий тиск, Па (кг/см2) |
Час пресування (прасування), с |
Зволоження, % |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
У процесі виготовлення одягу на частку волого-теплової обробки припадає 25% трудомісткості загальної обробки виробу.
Волого-теплова обробка (ВТО) ― це дія робочого органу прасувального обладнання (праски або пресу) на виріб за допомогою вологи, тепла і тиску. Від правильного вибору режимів дублювання та ВТО залежить якість і зовнішній вигляд готового виробу.
Режими волого-теплового оброблення впливають на якість та товарний вигляд швейного виробу. При виборі режимів ВТО потрібно врахувати вид виробу, сировинний склад матеріалів і вибране обладнання.
Режими ВТО для моделі виробу, який проектується, необхідно привести у вигляді таблиці 2.1.3.
Таблиця 2.1.3
Режими волого-теплової обробки виробу
Тканина |
Температура нагрівання пресувальної (прасувальної) поверхні, °С |
Тиск пресування, Па (прасування, кг/см2) |
Час дії, с |
Зволоження, % |
|
праски |
пресу |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Для отримання високої якості виготовлення швейних виробів та підвищення продуктивності праці необхідно виконати підбір обладнання для пошиття і волого-теплового оброблення провідних вітчизняних і закордонних фірм відповідно до асортименту виробу, який проектується. Необхідно описати універсальне обладнання з використанням елементів автоматизації для виконання окремих операцій або прийомів; спеціальне обладнання; спеціальне обладнання, яке оснащене мікропроцесорною технікою та машини напівавтоматичної дії, особливо для обробки деталей та вузлів швейних виробів, в яких передбачено програмне керування як переміщенням деталей відносно робочих органів (напівавтомати для обшивання деталей, виготовлення петель з автоматичним переміщенням пілочки тощо), так і для швидкої зміни, наприклад таких параметрів, як довжина строчки біля розрізу кишені, довжина і ширина петель, відстань між петлями і ґудзиками та інше.
Вибір обладнання для моделей виробів, які проектуються, слід проводити з урахуванням сучасних досягнень в галузі технології виготовлення виробів і обладнання для його пошиття, а також враховуючи організаційну форму виробництва (індивідуальне, масове, серійне). При цьому потрібно обґрунтовувати вибір кожного виду обладнання (універсального, спеціального та напівавтоматичної дії). При виборі швейного обладнання потрібно врахувати призначення, матеріали та фасонні особливості моделей.
Технологічна характеристика швейного обладнання та пристосувань малої механізації (якщо при пошитті виробу їх застосування мало місце), які пропонуються для виготовлення виробу, який проектується, подаються відповідно в таблицях 2.1.4 та 2.1.5.
Якщо згідно теми дипломного проекту, виготовлення моделі виробу, яка проектується, виконується в умовах індивідуального виробництва і в комплектах швейного обладнання немає пристосувань (засобів) малої механізації, — таблиця 2.1.5 не подається.
Таблиця 2.1.4
