- •Лабораторна робота 11 Штриховка в AutoCad
- •11.1. Нанесення штриховки
- •11.2. Використання заливок
- •11.3. Редагування штриховки
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 12 Робота з шарами в AutoCad
- •12.1. Створення шарів у AutoCad
- •12.2. Управління шарами
- •12.3. Робота з кольором
- •12.5. Вага (ширина) ліній
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 13 Розміри в AutoCad
- •13.1 Загальні відомості про розмірний блок
- •13.2. Лінійні розміри
- •13.3. Паралельний розмір
- •13.4. Розмір від загальної бази
- •13.5. Розмірний ланцюг
- •13.6. Кутовий розмір
- •13.7. Діаметр
- •13.9. Радіус зі зломом
- •13.10. Положення центра
- •13.11. Довжина дуги
- •13.12. Ординатні розміри
- •13.13. Виноски
- •13.14. Допуск
- •13.15. Швидкий розмір
- •13.16. Редагування розмірів
- •Лабораторна робота 15 Блоки в AutoCad
- •15.1. Загальні відомості про блоки
- •15.2. Створення блоку в поточному кресленні
- •15.3. Створення блоку в окремому файлі
- •15.4. Створення бібліотек компонентів
- •15.5. Кольори та типи ліній об’єктів у блоках
- •15.6. Вставка блоків
- •15.7. Редагування блоків
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 17 Виведення креслення на друк
- •17.1. Простір «Модель» і простір «Лист»
- •17.2. Підготовка креслення до друку
- •17.3. Друк креслення
- •17.4. Друк великого креслення на декількох стандартних аркушах
- •Питання для самопідготовки
- •11.1. Нанесення штриховки 3
12.2. Управління шарами
Список Выбор слоя (рис. 12.2) знаходиться на панелі Слои. За його допомогою можна переносити об’єкти з одного шару на інший та змінювати стан шарів. Редагувати імена шарів та їх властивості (колір, тип лінії тощо) цим списком не можна. Ці операції виконуються тільки у вікні Диспетчер свойств слоев. |
Рис. 12.2. Список Выбор слоя |
Щоб перенести об’єкт з одного ша ру на інший, його необхідно спочатку виділити, а потім у списку Выбор слоя вибрати потрібний шар.
Команда СлойП дозволяє відмінити останні зміни, внесені у параметри шарів, тобто повернутись до попередній властивостей та станів шарів.
Викликання команди:
К
омандна
строчка: СлойП
(_layerp)
Панель інструментів Слои:
Команда виконується без запросів. Вона не може відміняти такі дії:
перейменування шарів;
видалення шарів;
створення шарів.
Команда _Al_Molc дозволяє встановити поточним шар, на якому знаходиться заданий об’єкт.
Викликання команди:
К
омандна
строчка: _Al_Molc
(російського аналога немає).
Панель інструментів Слои:
Після ініціалізації команди відображається запрос
Выберите объект, слой которого должен стать текущим:
у відповідь на який потрібно вибрати об’єкт. Після цього шар, на якому знаходиться вибраний об’єкт, стає поточним, і новий об’єкт, що створюється, розміщується на ньому.
12.3. Робота з кольором
Використання кольорів сприяє візуальному виділенню різних об’єктів, полегшуючи при цьому роботу над кресленням. Кольори можна призначати як шарам, так і окремим об’єктам. Призначення кольору шару допомогає ідентифікувати шари в кресленні.
Усі нові об’єкти створюються з використанням поточного кольору, який встановлено у списку Цвет на панелі Свойства (рис. 12.3). Кольори ПоСлою і ПоБлоку, що відображаються на початку списку, є так званими логічними кольорами. Якщо встановлено поточним логічний колір ПоСлою, то об’єкти, що створюються, мають колір, призначений поточному шару, і після переміщення на інший шар приймають колір цього шару. Якщо встановлено поточним колір ПоБлоку, то всі об’єкти, що |
|
створюються, мають колір 7 (білий або чорний) до того часу, доки не будуть об’єднані в блок. При вставці у креслення такі блоки набувають кольору, що є поточним на момент вставки.
Список Цвет дає можливість вибрати сім основних кольорів, для вибору більшої кількості кольорів необхідно викликати діалогове вікно Выбор цвета (рис.12.4). Викликати це вікно можна шляхом вибору у списку Цвет пункту Выбор цвета або за допомогою команди Цвет.
Рис. 12.4. Діалогове вікно Выбор цвета – вкладка Номер цвета |
Діалогове вікно має три вкладки, які дозволяють при призначенні кольорів використовувати різноманітні палітри. Вкладка Номер цвета містить палітру з 255 кольорів. Колір можна вибрати безпосередньо з палітри, а також вказавши у полі Цвет його стандартне ім’я або номер (індекс кольору). При виборі будь-якого кольору з палітри під палітрою відображається його номер, а у полі Цвет – ім’я (для перших семи кольорів) або номер. Кнопки ПоСлою і ПоБлоку дозволяють призначити один з логічних кольорів. Два накладені |
один на одного кольорові прямокутники в правій нижній частині вікна відображають новий (верхній прямокутник) та попередній (нижній прямокутник) колір об’єкта.
Вкладка Вся палитра дозволяє відобразити понад 16 мільйонів кольорів, застосовуючи при цьому систему RGB (рис. 12.5) або систему HSL (рис. 12.6). Вибір системи здійснюється за допомогою списку Цветовая модель, розміщеного в правій верхній частині вікна.
У системі RGB колір визначається інтенсивністю його червоної (Red), зеленої (Green) та синьої (Blue) складових. Інтенсивність кожної складової можна задати переміщенням повзунка вздовж відповідної кольорової смуги або числом (в діапазоні від 0 до 255), яке потрібно ввести у відповідному полі введення.
Рис. 12.6. Цветовая модель HSL |
Рис. 12.5. Цветовая модель RGB При виборі системи HSL (у цій системі колір задається відтінком, насиченістю та яскравістю) на вкладці відображаються прямокутник кольорів та вертикальна смуга з повзунком (див. рис. 12.6). Переміщення курсору при натиснутій лівій кнопці миші всередині прямокутника по горизонталі здійснюється вибір кольору (відповідний |
діапазон числових значень становить від 0 до 360). Аналогічним переміщенням курсору по вертикалі змінюється насиченість кольору від 0 до 100 %. Переміщуючи повзунок уздовж вертикальної смуги, розміщеної справа від прямокутника, можна змінювати яскравість вибраного кольору від 0 до 100%. Значення 0 % відповідає чорному кольору, 100 % – білому, а значення 50 % – максимальній інтенсивності вибраного кольору. Всі зміни відразу ж відображаються в передньому прямокутнику в правій нижній частині вікна. Три числа в правій частині і в полі Цвет (зліва внизу) відображають значення інтенсивності червоної, зеленої та синьої складових для вибраного кольору в системі RGB.
Вкладка Альбомы цветов (рис. 12.7) дозволяє задати кольори, використовуючи альбоми кольорів від сторонніх розробників (такі, наприклад, як PANTONE). В AutoCAD міститься 9 альбомів кольорів, які за умовчанням розміщені в папці Supportcolor.
Рис. 12. 7. Альбом цветов |
Користувач може завантажити інші альбоми. У верхній частині вікна знаходиться список завантажених альбомів кольорів. При виборі альбому нижче списку відображаються зразки кольорів, що відповідають позиції повзунка на смузі кольорів справа. Переміщення повзунка в нову позицію (на нову сторінку альбому) призведе до відображення нового набору зразків кольорів. Переглянути альбом, «гортаючи» сторінку за сторінкою, можна за допомогою стрілок вгору і вниз, |
розташованих відповідно над та під смугою кольорів. Для вибору кольору потрібно клацнути мишею на зразку та натиснути кнопку Ok.
Щоб змінити колір уже існуючого об’єкта, його необхідно виділити, а далі за допомогою списку Цвет панелі Свойства призначити йому новий колір.
12.4. Тип лінії
AutoCAD надає у розпорядження користувача широкий набір типу ліній. У разі потреби можна створити власні типи ліній. Тип лінії можна призначити як окремим шарам, так і окремим об’єктам креслення. Усі нові об’єкти створюються з використанням поточного типу лінії, який встановлено у списку Типы линий панелі Свойства (рис. 12.8). Якщо поточним
встановлено тип ліній ПоСлою, то всі об’єкти, що створюються, мають тип лінії, який призначено поточному шару. При зміні типу лінії шару об’єкти, тип лінії яких задано значенням ПоСлою, обновляються з урахуванням заново призначеного шару типу лінії. Якщо встановлено поточним тип лінії ПоБлоку, то об’єкти мають тип лінії Continuous |
Рис. 12.8. Список вибору Типа линий на панелі Свойства |
(суцільна), доки вони не будуть об’єднані в блок. При вставці у креслення таким блокам призначається поточний тип лінії.
Встановити поточний тип лінії можна не тільки за допомогою списку Типы линий, але й у діалоговому вікні Диспетчер типов линий (рис. 12.9). Викликати це вікно можна шляхом вибору у списку Типы линий пункту Другой або за допомогою команди ТипЛин, для ініціалізації якої можна ввести з клавіатури ТипЛин (_linetype) або вибрати пункт Типы линий в меню Формат.
Рис. 12.9. Діалогове вікно Диспетчер типов линий
У центральній частині вікна відображується список завантажених типів ліній з урахуванням встановленого фільтру. Список фільтрів типів ліній знаходиться у верхній лівій частині вікна. З його допомогою встановлюється, які із завантажених у креслення типів ліній будуть відображатись у вікні. Робота з фільтрами типів ліній аналогічна роботі з фільтрами шарів.
Кнопка Загрузить викликає діалогове вікно Загрузка/перезагрузка типов линий (рис. 12.10), у якому можна вибрати типи ліній для завантаження у креслення.
Кнопка Текущий дозволяє встановити вибраний тип ліній поточним.
Кнопка Удалить призначена для видалення з креслення вибраних типів ліній. Можна видалити тільки ті типи ліній, які не використовуються у поточному креслені. Не можна видалити типи ліній ПоСлою, ПоБлоку та Continuous.
Кнопка Вкл подробности/Откл подробности керує відображенням групи опцій Подробности діалогового вікна Диспетчер типов линий. Ця група надає користувачеві додаткові опції керування параметрами ліній. Тут можна відредагувати ім’я та опис типу лінії, а також встановити її масштаб.
Поля Глобальный масштаб та Текущий масштаб групи опцій Подробности призначені відповідно для зміни глобального та поточного масштабних коефіцієнтів типу лінії. Зміна глобального коефіцієнту впливає на всі типи ліній і діє на всі об’єкти креслення. Масштабний коефіцієнт, введений у полі Текущий масштаб, впливає на тип лінії об’єктів, які будуть створюватись після його встановлення. Зміна масштабного коефіцієнта впливає на відображення всіх ліній, крім суцільної. Якщо числове значення масштабного коефіцієнта більше 1, то елементи, з яких складаються лінії, видовжуються, а кількість повторів на одиницю довжини зменшується. Масштабний коефіцієнт менший за 1, спричиняє протилежний ефект.
Прапорець Масштаб в единицах пространства листа дозволяє керувати відображенням типу лінії в екранах виглядів, що створюються у просторі аркуша. Встановлення даного прапорця забезпечує однакове відображення розривних типів ліній (штрихових, штрих-пунктирних) в усіх екранах виглядів, незалежно від встановленого для цих екранів масштабу відображення.
Для завантаження у креслення нових типів ліній використовується діалогове вікно Загрузка/перезагрузка типов линий (див. рис. 12.10). У центральній частині вікна відображається список доступних типів ліній та їх короткий опис. Щоб завантажити якийсь тип лінії, його потрібно виділити та натиснути кнопку Ok. Виділити декілька типів ліній, розташованих поряд, можна, якщо натиснути клавішу Shift і клацнути мишею на першій |
Рис. 12.10. Діалогове вікно Загрузка/перезагрузка типов линий |
та останній з потрібних ліній. Вибір кількох ліній, не розташованих поряд, здійснюється при натиснутій клавіші Ctrl. Щоб вибрати одразу всі лінії, потрібно правою кнопкою миші викликати контекстне меню та вибрати у ньому пункт Выбрать все.
Поле вводу у верхній частині вікна відображає ім’я файлу поточної бібліотеки типів ліній. AutoCAD містить два файли типів ліній: acad.lin та acadiso.lin. Кожен з них призначено для певної системи одиниць вимірювання. Для британської системи одиниць вимірювання необхідно використовувати файл acad.lin, а для метричної – acadiso.lin. Ім’я файла можна ввести з клавіатури або скористатись кнопкою Файл, яка відкриває діалогове вікно Выбор файла типов линий, і далі вибрати потрібний файл у цьому вікні.

Рис.
12.3. Список вибору кольору на панелі
Свойства