3.4. Режим крок

Р ежим Шаг (Snap) дозволяє встановити при вводі координат точок за допомогою миші строго фіксований крок переміщення по вузлах невидимої координатної сітки. Ввімкнути режим можна з строчки стану кнопкою Шаг (Snap), командою Шаг.

Команда Шаг – прозора.

Вузли можна задавати через контекстне меню за допомогою вікна - Режим рисования у вкладці Шаг и сетка.

Рис. 3.1. Діалогове вікно Режим рисования вкладка Шаг и сетка

3.5. Режим сітка

Р ежим Сетка (Grid) служить для візуалізації на екрані вузлів фонової допоміжної координатної сітки з заданим користувачем інтервалом між ними. Її можна вивести декількома способами:

• строчка стану СЕТКА (GRID);

• командна строчка Сетка (_grid).

Вузли можна задати за допомогою контекстного меню через вікно – Режим рисования (Шаг и сетка) або при заданні параметрів через команду у командній строчці.

Команда СЕТКА – прозора.

3.6. Режим Орто

Режим ОРТО дозволяє ввімкнути або викнути ортогональний режим креслення, при якому лінії кресляться строго горизонтально або вертикально. Його можна ввімкнути через:

• строчку стану ОРТО (ORTНO);

• командну строчку Орто (_ortho).

Команда ОРТО – прозора.

3.7. Використання об’єктної прив’язки

Об’єктна прив’язка – це режим, в якому AutoCAD автоматично здійснює точну прив’язку заданих мишкою точок до характерних точок об’єкта, що є на креслені. Характерними точками є кінці і середина відрізків, центр кола, дуги і т. д.

Активізація – кнопка на строчці стану ПРИВЯЗКА (SNAP) або клавіша «F3» на клавіатурі.

В даному режимі коли курсор буде знаходитись біля характерних точок, він буде автоматично до них «притягуватись».

Вибір об’єктної прив’язки здійснюється через вікно Режим рисования, вкладка Объектная привязка (рис. 3.2).

Методи режиму об’єктної прив’язки:

• Конточка – кінцеві точки відрізків, дуги або сплайна;

• Середина – середина відрізка, дуги, сплайна;

• Цент – центр кола, еліпса або дуги;

• Узел – центр точки;

• Квадрант – точки, що ділять об’єкт на квадранти (четверті). Точки, що відповідають кутом 0, 90, 180 і 270;

• Пересечение – точки перетину будь-яких об’єктів;

• Продолжение – в даному випадку відрізок або дуга при русі мишкою будуть продовжені умовною лінією, яка на екрані зображається пунктиром. Ця лінія і є об’єктом прив’язки, точніше будь-яка точка на ній;

Рис. 3.2. Діалогове вікно Режим рисования вкладка Объектная привязка

• Твставка – для блоків прив’язки здійснюється до базових точок вставки. Для атрибутів і тексту це будуть точки виключки;

• Нормаль – перпендикуляри до різних об’єктів (відрізка, дуги, кола, еліпса або сплайна). При цьому характерні точки вказуються на об’єктах в можливих місцях закінчення перпендикуляра. Перпендикуляр можна будувати і до уявних продовжень об’єктів, якщо перпендикуляр із вказаної на початку точки не може бути побудований до самого об’єкта;

• Касательная – дотична до дуги, кола або еліпса;

• Ближайшая – точка, що знаходиться на об’єкті розташована найближче до курсора.

• Кажущееся пересечение – дозволяє здійснити прив’язку до уявного перетину об’єктів. Прив’язка може висвічуватись в точках перетину проекцій трьохвимірних об’єктів, тоді як самі об’єкти не перетинаються.

• Паралленьно – дозволяє будувати відрізки паралельно вибраним.

Індивідуальне викликання окремих методів об’єктної прив’язки може здійснюватись:

• за допомогою меню об’єктної прив’язки (3.3);

• за допомогою спеціальної панелі Объектная привязка (Object Snap) (рис. 3.4).

Індивідуальний метод об’єктної прив’язки можна викликати тільки в процесу побудови об’єкта. Після ви­кли­кання окремого метода, ним можна ско­рис­та­тись тільки один раз (побудувати тільки одну точку). Піс­ля чого він відключається. Рис. 3.4. Інструментальна панель Объектная привязка

Рис. 3.3. Контекстне меню об’єктної прив’язки