- •Лабораторна робота 1 Основи роботи в AutoCad
- •1.1. Вимоги до пк при роботі з AutoCad:
- •1.3. Робоче вікно AutoCad (інтерфейс).
- •1.4. Загальна методика роботи в AutoCad.
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 2 Створення і настройка креслення. Управління видом і зображенням на екрані
- •2.1. Створення нового креслення при запуску AutoCad:
- •2.2. Задання параметрів креслення вручну
- •2.3. Збереження файлу
- •2.4. Відкриття збереженого креслення
- •2.5. Збільшення і зменшення вигляду креслення на екрані (зумірування)
- •2.6. Переміщення креслення на екрані
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 3 Задання координат в AutoCad
- •3.1. Методи задання координат
- •3.4. Режим крок
- •3.5. Режим сітка
- •3.6. Режим Орто
- •3.7. Використання об’єктної прив’язки
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 4 Побудова графічних примітивів (об’єктів, фігур)
- •4.1. Отрезок
- •4.2. ПЛиния
- •4.3. Сплайн
- •4.5. Прямая
- •4.6. Точка
- •4.7. Прямоуг
- •4.9. Круг
- •4.10. Дуга
- •4.11. Эллипс
- •4.12. Кольцо
- •4.13. Облако
- •4.14. МЛиния
- •4.15. Область
- •4.16. Контур
- •4.17. Поделить
- •4.18. Разметить
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самоперевірки
- •Лабораторна робота 6 Редагування об’єктів за допомогою команд панелі редагування
- •6.1. Стереть
- •6.3. Перенести
- •6.4. Повернуть
- •6.5. Копировать
- •6.6. Зеркало
- •6.7. Подобие
- •6.8. Масштаб
- •6.9. Растянуть
- •6.10. Массив
- •6.11. Обрезать
- •6.12. Удлинить
- •6.13. Увеличить
- •6.14. Фаска
- •6.15. Сопряжение
- •6.16. Разорвать
- •6.17. Соединить
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 8 Текст на креслені
- •8.1. Ввід і форматування тексту на кресленнях
- •8.2. Текстові стилі
- •8.4. Імпортування тексту із різних текстових файлів
- •Питання для самоконтролю
- •1.1 Вимоги до пк при роботі з AutoCad 3
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ГІДРОТЕХНІЧНИХ МЕЛІОРАЦІЙ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних занять з дисципліни
«Основи САПР»
Модуль № 1
«Основні правила побудови креслень в AutoCAD»
Дніпропетровськ – 2010
Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни «Основи САПР» Модуль № 1. «Основні правила побудови креслень в AutoCAD» / Укладач: В.І. Доценко. ДДАУ. – Дніпропетровськ, 2010. – 70 с.
В методичних вказівках у вигляді лабораторних робіт розглянуті питання з вивчення основ роботи в програмному середовищі AutoCAD. Цей програмний комплекс є основою при створенні креслень про проектуванні гідромеліоративних систем. Тому основна увага приділена вивченню цього програмного комплексу.
Модуль № 1 включає питання з вивчення основних правил побудови і редагування креслень.
Методичні вказівки призначені для студентів спеціальності 6.092600 «Гідромеліорація». Ці вказівки можуть бути корисні при виконанні курсових і дипломних робіт студентами.
Укладачі: доц. Доценко В.І.
Рецензенти: Ракуляк В.В. – головний інженер ТОВ «Дніпроводпроект».
Тонкошкур І.С. – к.ф.-м.н., доцент кафедри сільськогосподарських гідротехнічних меліорацій.
Затверджено на засіданні кафедри сільськогосподарських гідротехнічних меліорацій (протокол № 5 від 21 січня 2010 р.)
Схвалено науково-методичною радою гідромеліоративного факультету (протокол №4 від 25 січня 2010 р.
Лабораторна робота 1 Основи роботи в AutoCad
Мета: вивчити основні правила роботи в AutoCAD 2006.
1.1. Вимоги до пк при роботі з AutoCad:
процесор Pentium III 1000 МГц і більше;
необхідний розмір оперативної пам’яті на ПК – 512 Мб;
жорсткий диск (вінчестер) – 500 Мб програма + 500 Мб тимчасові файли;
відео: SVGA - 15 з розширенням 1024×780;
миша, клавіатура;
Internet Explorer 6.0 з установками SP1 (сервіс-пакет 1).
Додатково можна застосовувати:
графічний планшет (дигитайзер);
плотер (принтер).
При установці нової версії не обов’язково знищувати попередні версії AutoCAD, якщо такі встановлені на ПК.
AutoCAD 2006 сумісний з версіями AutoCAD 2004 і AutoCAD 2005. AutoCAD 2007 і старші мають іншу систему кодування.
1
.2.
Запуск AutoCAD
можна здійснити трьома способами:
ярлик на робочому столі;
кнопка Пуск Все программы Autodesk AutoCAD 2006 – Русский AutoCAD 2006;
запуск файл-креслення виконаного в AutoCAD.
1.3. Робоче вікно AutoCad (інтерфейс).
Робоче вікно AutoCAD (рис. 1.1) складається із таких частин:
графічна зона;
графічний курсор;
строчка меню;
панелі інструментів;
командна строчка;
строчка стану;
палітра інструментів;
диспетчер підшивок.
Графічна зона – це найбільша зона в середині робочого вікна AutoCAD, в якому виконують всі побудови. По умовчанню колір графічної зони – чорний.
Піктограма систем координат – дві стрілки X і Y.
Рис. 1.1. Робоче вікно
Корешок – модель (Model); Лист1 (Layout1); Лист2 (Layout2) - використовується для переходу на вкладки, призначені для створення спеціальних компоновок креслень перед виводом його на друк.
Графічний курсор. Зовнішній вигляд покажчика миші може бути різним в залежності від того, в якому місці вікна AutoCAD він знаходиться і яка команда виконується в даний момент – нахилена стрілка, відкрита ладоня.
Графічний курсор складається із прицілу (маленький квадратик в центрі), який служить для вибору об’єктів в операціях редагування, і перехрестя, що використовується для указання точок на креслені.
Строчка меню – містить 11 розділів-пунктів, в які згрупіровані всі команди AutoCAD. Об’єднання в розділи здійснюється за функціональними ознаками (призначеннями) команд.
Кожне меню має свої підменю (пункти і підпункти).
Панелі інструментів. Всього в AutoCAD біля 30 панелей інструментів. По умовчанню на робочому столі відображаються такі панелі:
стандартна (Standard) – кнопки найбільш часто застосовуваних спеціалізованих команд;
стилі (Styles) – управління стилями тексту, розмірів і таблиць;
властивості об’єкта (Object Properties) – кнопки форматування об’єктів (колір, тип лінії, товщина лінії);
шари (Layers) – панель, призначена для управління шарами на кресленні і переходу між ними;
креслення (Draw) – містить кнопки найбільш розповсюджених команд креслення: побудова відрізків, дуг, кіл та інших об’єктів (примітивів);
редагування (Modify) – містить кнопки базових команд редагування елементів креслень.
Кнопки можуть бути: звичайними і «розкриваючими»
Розкриваючи кнопки виконують одні і ті ж команди різних варіантів.
Якщо указник миші затримати над якоюсь кнопкою, то через секунду з’явиться підказка у вигляді вікна з назвою команди. Одночасно в строчці стану виводиться текстова інформація про команду і її назва.
Командна строчка. Використовуючи зону командної строчки, можна вручну вводити команди, координати, задавати параметри і т.д.
В командній строчці записуються і дублюються всі дії по створенню і редагуванню креслення. Через команду строчку система AutoCAD звертається до користувача, тому необхідно постійно слідкувати за інформацією, що видає система через командну строчку.
Стандартна величина командної зони 3 строчки тексту.
Текстове вікно. Перелік виконаних дій <F2> – представляє собою протокол послідовності виконаних команд за потічний сеанс роботи з кресленням.
Строчка стану характеризує режими роботи системи AutoCAD.
В лівій частині – відображаються потічні координати покажчика миші (графічного курсору) X,Y,Z, а в правій – розташовано декілька кнопок-перемикачів, за допомогою яких задаються режими креслення:
ШАГ (Snap);
СЕТКА (Grid);
ОРТО (Ortho);
ОТС-ПОЛАР (Polar);
ПРИВЯЗКА (Osnap);
ОТС-ПРИЯЗКА (Otrack);
ДИН (Dyn);
ВЕС (LWT);
МОДЕЛЬ (Model).
Вмикання і вимикання режимів – лівою кнопкою миші. Ввімкнутий режим – утоплена кнопка.
Палітра інструментів – призначена для швидкого розміщення на кресленні найбільш частіше використовуваних блоків і штриховок (Ctrl + 3).
Диспетчер підшивок – нововведення у AutoCAD 2006. Диспетчер служить для зручної роботи з великою кількістю креслень, створення підшивок креслень.
Контекстне меню. Вимикається правою кнопкою миші, його склад залежить від того, в який момент воно викликане і де в цей час розташований покажчик миші.
