Великодна Олександра Кузьмівна

(1914 – 2002) — вишивальниця, заслужений майстер народної творчості України (1977); член НСМНМУ (1992).

До 1974 року за її взірцями фабрика ім. Лесі Українки виготовляла чоловічі та дитячі сорочки "чумачки" й "українки", жіночі блузи й сорочки за народним строєм, вироби постільного та сувенірного набору.

За більш як шістдесят літ Великодна О. К. створила й відшила близько 700 нових візерунків, якими оздоблено тисячі й тисячі різних виробів. Вишивальниця вміло використовувала різні мотиви та техніки: мережки, вирізування, занизування, "солов'їні" й "волові" вічка, виколювання, д овбанку, зерновий вивід, лиштви, верхоплут, ляхівку тощо, застосовуючи нитки білого, пісочно-жовтого, світло-сірого та світло-брунатного кольорів.

Великодна О, К. — учасниця близько ста художніх і промислових виставок. Жодної республіканської чи всесоюзної виставки декоративно-прикладного мистецтва не минало без її творінь. Майстриня була щорічним учасником свят народної творчості в МНАПУ під Києвом (с. Пирогове) та Сорочинського ярмарку. Її вишивки прикрашали павільйони колишнього Союзу РСР на виставках у Москві, Парижі, Токіо, Делі, Брюсселі, Лейпцігу, Марселі, Варшаві й Кошаліні (Польща), Ріджані (Канада), Велико-Тирново (Болгарія), Буенос-Айресі (Аргентина).

Твори Великодної О. К. зберігаються в музеях Києва (МУНДМ і МНАПУ), Полтавському краєзнавчому музеї, а також колекціях Росії та інших країн.

Вакуленко Надія Вікторівна

Випускною роботою з училища була жіноча блуза на маркізеті, вишита поєднанням складних технік, характерних для Полтавщини, основна з них — безчисна мережка (блуза для Народної артистки України Ніни Матвієнко). По закінченню училища отримала диплом майстра ручної та машинної вишивки.

У Вижницькому училищі прикладного мистецтва, що на Буковині вивчалась іншим техніки вишивки. Характерною особливістю гуцульської вишивки є яскрава, кольорова поліхромність, а також геометричний багатоколірний орнамент, виконаний від насичених темних до інтенсивно-золотистих відтінків чорного, червоного, оранжевого та зеленого кольорів. Але любов до полтавської вишивки повернула Надію Вікторівну в рідну Решетилівку майстром виробничого навчання.

Багато років навчає вона учениць вишивки різних технік: "вирізування", "виколювання", "солов'їні вічка", "зерновий вивід", "прутик з настилом" та ін. Крім того, майстер багато працює над розробкою художніх виробів. За ряд оригінальних робіт з української народної вишивки різного асортименту (жіночі блузи, чоловічі сорочки, скатертини, доріжки, серветки) у 1989 році стала лауреатом обласної (м. Полтава) премії ім. П. Артеменка. Особливою витонченістю і красою відзначаються жіночі блузи та чоловічі сорочки, а також малюнки для машинної вишивки ("Ришельє").

Найоригінальнішою роботою є витвір мистецтва — блуза жіноча виконана на тканині маркізет білосніжними нитками на замовлення Центру "Український Дім" (м. Київ), яка там демонструвалася до 60-річного ювілею Решетилівського художньо-професійного училища.

Іпатій Ніна Іванівна

Заслужений майстер народної творчості України. Член Національної спілки народних майстрів України. Майстер – художник ручної вишивки.

Ніна Іванівна своєю творчістю продовжує народні традиції українського мистецтва, прагне поєднати минуле і сучасне, що являється найбільшою цінністю давнього мистецтва.

Про Ніну Іпатій, майстра-художника з художньої вишивки з Решетилівки, вишивальницю сучасної доби, та її довершеної краси роботи знають не тільки в Полтаві, Львові та Києві, а й далеко за межами України – у США, Німеччині, Англії, Австралії. Її вишиванки носять Віктор і Катерина Ющенки, Левко Лук’яненко, Іван Плющ, Валерій Пустовойтенко, подружжя Коргунів, яке мешкає у США, посли, актори, інші відомі люди. Ніна Іванівна брала участь у багатьох місцевих та всеукраїнських виставках, у її творчому

активі – три персональні виставки ( у Миргороді, Полтаві та Львові), які мали величезний успіх.

У 2001 році майстриня стала переможцем Першого міжнародного ярмарку жіночого підприємства та гендерних проектів у Києві, отримавши диплом у конкурсі “Найбільш стабільне в ринкових умовах виробництво” та за репрезентовану продукцію найвищої якості. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, вона давно освоїлася у творчих доробках і в Пирогові.

Серед її авторських високохудожніх виробів, Полуботчишина сорочка. Ніна Іванівна дуже любить цей пишний, надзвичайно ефектний візерунок і часто його повторює, але в різних варіантах кольорової гами.

Велика кількість людей милується її роботами. Яка вишукана краса – це вишиття білим по білому! Яке віртуозне володіння традиційними техніками української вишивки – тут лишва, й вирізування, мережка, прутик, солов’їні вічка...