ЛЕКЦІЯ № 2
Тема: Техніки прозоро-рахункової групи.
Поверхнево-нашивні рахункові техніки
План:
Техніки прозоро-рахункової групи.
Мережки та їх характеристика.
Поверхнево-нашивні рахункові техніки.
Характеристика хрестикових швів.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Алла Чорноморець. Українська вишиванка / А.Чорноморець, Т.Кара-Васильєва. – Либідь. – 2002.
Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво / Є.А.Антонович, Р.В. Захарчук-Чугай, М.Є.Степанович. – Львів: Світ, 1992.
Бабешко Л. Класифікація і призначення українських рушників / Л.Бабешко. – Рід.шк. – 2000. – №10. – с. 25-26.
Кара-Васильєва Т.В. Історія української вишивки / Т.В. Кара-Васильєва. – К.: Мистецтво, 2008.
Кот М.П. Українська вишита сорочка: традиції і сучасність / М.П.Кот. – Дрогобич: Коло, 2007.
Радкевич В.О. Технологія вишивки / В.О. Радкевич, Г.М. Пащенко [За ред. Н.Г.Ничкало]. – К.: Вища шк., 1997.
Титаренко В.П. Українська народна вишивка у творах полтавських майстринь / В.П. Титаренко. – Полтава: Інарт, 2008.
Додаткова:
Гасюк О.О. Художнє вишивання / О.О. Гасюк, М.Г. Степан. – К., 1981.
Енгеліса Литвинець. Українське народне мистецтво. Вишивання і нанизування. Альбом / Е.Литвинець. – Вища школа. – 2004.
Титаренко В.П. Українські народні ремесла (тести). – Науково-методичне видання / В.П. Титаренко. – Полтава: Верстка, 2000.
Світлана Китова. Полотняний літопис України: Семантика орнаменту українського рушника / С.Китова. – Брама. – 2003.
Роик В.С. Мелодии на полотне / В.С. Роик. – Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2003.
Техніки прозоро-рахункової групи – багаторядна ляхівка, безчисна мережка, вівсяночка, гречечка, затяганка, квадратикова мережка, кольоровий прутик, лучка, ляхівка, ляхівка з настилом, прутик, прутик з настилом, подвійний прутик, стовпчик, черв’ячок, чисна мережка, шабак.
Мережки
На чудових полтавських вишивках можна бачити велику кількість різноманітних технік, які належать до технік прозоро-рахункової та поверхнево-нашивної рахункової групи.
Мережки належать до прозорої ажурної вишивки, яку викопують на тканинах полотняного переплетення, в яких нитки основи та піткання можна полічити (наприклад, ку;гарне полотно, маркізет, батист, шовк, лавсан та інші).
Полтавщина славиться вишуканими за конфігурацією рослинно-геометричними та стилізованими мотивами вишивок. Типовими техніками вважаються; лиштва, вирізування, виколювання, зерновий вивід, солов'їні вічка, різноманітні мережки — прутик, кольоровий прутик, черв'ячок, подвійний прутик, стовпчик, гречечка, вівсяночка, лучка. ляхівка, багаторядна ляхівка, прутик з настилом, чисна та безчисна мережка.
Мережки бувають різної ширини. При виконанні цієї техніки тканину потрібно тримати в руках горизонтально і вишивати справа наліво. Мережки поєднують з іншими техніками: хрестик, точна гладь (лиштва), занизування, низь тощо.
Мережка «прутик»
Мережка «прутик» виконується в такий спосіб. На тканині визначають місце і з правого боку зверху вниз нашивають закріпку – качалочку з паралельних стібків, що охоплюють 3-4 нитки основи. Кількість стібків залежить від ширини мережки, а крайні стібки повинні бути на дві нитки вище і нижче мережки (це верхня і нижня чисниці). Можна виконати відразу обидві закріпки – праву і ліву, визначивши довжину мережки.
Над нижньою чисницею підрізають і витягують одну нитку піткання. Закріпивши нитку в петлю внизу біля правої закріпки, беруть на голку три, чотири або шість (залежно від цупкості тканини) вертикальних ниток і обкручують їх, формуючи прутинку. Виколюють голку на чисниці після кожного обкручування обов'язково на рівні ниток, взятих на прутинку.
Після виконання першого ряду прутика (одинарного прутика) з лівого боку нашивають другу закріпку. Потім на кінець ножиць набирають решту ниток піткання, потрібних на мережку, підрізають їх між закріпками та першими нитками основи і витягують – спершу за допомогою голки за 2 см від місця підрізу, а після цього, підхопивши пальцями кінці, видаляють їх по одній, обережно призбируючи тканину. Після цього робочу нитку з голкою протягують під закріпкою і виколюють біля її верхнього стібка. Зразок повертають.
Другий ряд прутика виконують так, як і перший, обкручуючи у прутик ті самі нитки, що і в нижньому рядку (цю мережку називають ще «звичайним прутиком»). Після закінчення прутикування кінець нитки закріплюють з вивороту під нитками закріпки і відрізають.
Мережку «прутик» використовують для підшивання країв виробів, рубців на скатерках, фіранках, серветках.