12. Висловіть свої міркування щодо характеристики слов’янської душі німецьким антропологом п. Боковнефом, який опирається на відому платонівську метафору про кінський запряг:

«Перед її возом (возом слов’янської душі) є коні шляхетної раси, вогнисті й полум’яної пристрасності. Вони мчать уперед, але кожний у свій бік. Від цього життя возія стає важким. Проте якщо б возій був сильним і міцним і якщо б він зміг втримати їх у поводах, то запряг міг би порівнятися з будь-яким іншим запрягом. Але возій – кволий. І саме той запряг, якому потрібен розважливий та енергійний возій, отримав поводиря, який не дав би собі ради навіть з куди смирнішими кіньми».

13. Вплив якого чинника на формування етнопсихотипу українця ілюструє о. Киричук?

«Низинна степова смуга лісостепу; височинна смуга лісостепу від Поділля, Волині й до Покуття, до Бессарабії та височин Придніпров’я; смуга лісистих північних і північно-західних низин; гірська смуга Карпат… Загалом ми маємо «психіку верховинця», «людину лісу», «сина степу» та ін».

14. З’ясуйте особливості релігійних вірувань у Японії. Порівняйте роль релігії у формуванні етнічних спільнот українців та японців.

«Перед синтоїстським храмом обов’язково будується щось на зразок воріт із двома поперечними перекладинами. Торій вважається національним символом Японії, оскільки це один із небагатьох зразків японської архітектури, яка існувала до іноземного впливу на цю країну.

Священна книга синто складається з багатьох японських легенд. Там немає ніяких моральних заповідей чи норм поведінки, застережень проти гріховних учинків. Тому синто не є релігією в звичному розумінні. Адже релігія – це зв’язок з Богом. Ця примітивна система вірувань була поро­джена через обожнення природи. Саме вона виховала в японців любов до природи та майже релігійне ставлення до чистоти. Бруд ототожнюється в японців зі злом, а очищення від всіх видів бруду є основою майже усіх обрядів. Отже, любов до чистоти в цієї нації має глибоке коріння».

Тестові завдання:

1. Особливості національного характеру слов’ян описав:

а) І.Фіхте;

б) І.Гердер;

в) І.Кант;

г) Г.Гегель.

2. Українці створюють амбітні теорії свого походження з метою:

а) збереження етнокультурних орієнтацій;

б) переборення явища маргінальності;

в) гіперкомпенсації комплексу меншовартости;

г) відстоювання позиції «громадянина світу».

3. Своєрідне розуміння прекрасного і потворного більшістю представників нації, яке склалося історично, – це:

а) національний смак;

б) національний характер;

в) національний темперамент;

г) національні почуття.

4. Екзекутивність українського етносу – це:

а) емоційно-естетична домінанта;

б) «жіночість» етносу;

в) інтровертованість нації;

г) індивідуалізм нації.

5. Відносно цілісна сукупність думок, вірувань, що створюють картину світу і зміцнюють єдність культурної традиції чи певної спільності, – це:

а) психічний склад етносу;

б) менталітет;

в) національна свідомість;

г) національна ідентифікація.

6. Відновлення етнічної структури після соціальних потрясінь – це:

а) етнічна регенерація;

б) етнічна фрустрація;

в) етнічна самосвідомість;

г) етнічна домінанта.

7. Частина населення, яка проживає поза країною свого походження і утворюється в результаті насильного виселення, загрози геноциду чи інших соціальних причин, – це:

а) народність;

б) плем’я;

в) клан;

г) діаспора.

8. Процес втрати етносом чи його окремими представниками своїх етнічних рис, починаючи з втрати рідної мови, а пізніше – національної самосвідомості та етнічної ідентифікації, – це:

а) етногенез;

б) фрустрація;

в) деетнізація;

г) ресоціалізація.

9. Форма зміни етнічного спадкоємства, коли особистість, батьки якої є представниками різних етнічних груп, знаходяться на межі двох етнічних груп, – це:

а) соціалізація;

б) ментальність;

в) маргінальність;

г) метисація.

10. Поняття «конфесіональний» пов’язане:

а) із певним віросповіданням;

б) із традиціями та звичаями;

в) із мистецтвом;

г) із літературою.

11. Поступове добровільне чи під тиском домінантної групи прийняття звичаїв, віри, норм поведінки аж до повного розчинення в ній – це:

а) регенерація;

б) консолідація;

в) деетнізація;

г) асиміляція.

12. Емоційність як одна з домінантних рис українського етносу свідчить про:

а) підвищену чутливість української душі;

б) слабку вольову регуляцію;

в) пристрасну натхненну працю;

г) схильність до духовної творчості.

13. Вислів «комплекс Йони» використовується як синонім до поняття:

а) яскраво виявлений індивідуалізм;

б) надмірна інтровертованість;

в) національна меншовартість;

г) толерантність як вияв терпимості.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Назвіть домінантні риси українського національного характеру.

2. Розкрийте роль екологічного чинника у формуванні етнопсихологічних особливостей українців.

3. З’ясуйте особливості впливу геополітичного чинника на український національний характер.

4. Яка роль історичного фактора у формуванні української самосвідомості?

5. Розкрийте значення релігії у формуванні українського етносу.

6. Охарактеризуйте особливості української сім’ї та визначте шляхи її впливу на формування українського національного характеру.