7. Є. Маланюк створює образ України як степової Еллади. Проаналізуйте особливості мрійництва українця на основі запропонованого твердження:

«Мрійництво українця є мрійництвом серця, емоційним мрійництвом. Пісенна ліричність – характерна ознака української душі. Коли можна говорити про опій для народу, то для українства ним була не стільки релігійність, скільки пісенність. Музичний зміст наших пісень значно глибший і багатший, ніж словесний, поетичний, уявний. Тож є достатньо підстав стверджувати, що українська душа «мешкає» у пісенній мові, подібно до того, як втіленням душі єврейської етнічності є Талмуд».

8. У світі, створеному «з азіатською жорстокістю», з відповідними алгоритмами життєдіяльності не могло бути місця самодостатній особистості. Для того, щоб вижити, український етнос вдавався до соціопсихологічного конформізму, який передбачав не лише прислужництво нації, але й її «задоволення у рабстві». Обґрунтуйте сказане на основі міркувань окремих учених.

«Європейський публіцист В. Жаботинський у статті «Фальшування школи» (1910 р.) зауважив: «Споконвічно державне насильство культурно запліднило майже всі національні меншості, придушило в зародку їхні творчі спроби й примусило або відмовитись від просвіти, або шукати її в чужому джерелі». налогічне зазначає і сучасний дослідник Ю. Римаренко: «На традиційні поведінкові архетипи було накладено «євразійську» матрицю світосприймання з абсолютною домінантою тотального підкорення за вертикаллю, котра сягала до імперського центру».

9. Порівняйте індивідуалізм американця та українця:

«Американець, як і українець, – індивідуаліст, але індивідуалізм тут, по-перше, врівноважується екстравертивністю, що посилює роль соціального контролю. По-друге, інтелектуальна ригідність американця є продуктом емпіричного світорозуміння, це ригідність «логіки фактів», гіперфактуалізму, який пригнічує логічне мислення. По-третє, ригідність американця не є наслідком розвиненої архетипіки, оскільки відносно молода американська психокультура такої просто не має, як не має вона розвинених традицій загалом» (за О. Донченко).

10. Як сприймається українським селянином процес поступової маргіналізації села під впливом індустріалізації та урбанізації?

«Що таке місто для селянина? З одного боку, джерело неспокою, марноти, фрустрації, відчуженості, дистанції – всього того, що є таким незвичним у колі улюблених односельчан. З іншого боку, місто – це символ зростання, перспективи, великих сподівань і мрій. Саме тут перед селянином постає образ «великої людини», протиставленої «маленькій людині» одинокого закинутого хутірця. Місто вабить надлишком розваг, простором для самореалізації та якимось таємничим романтизмом» (за О. Донченко).

11. Проаналізуйте, як пов’язує х. Ортега-і-Гассет таку рису, як селянськість, з індивідуалізмом:

«Народ, який думає, що може жити без аристократії, в своїм світі думок, моралі, політики й смаку, сам правити, – приходить неминуче до розпаду. За змістом такий індивідуалізм «нагадує мрійливе забуття поета, який заглиблений у свої переживання і безпосередньо споглядає красу природи».