9. Проаналізуйте сутність «платинового правила», яким варто керуватись людині в процесі міжкультурної взаємодії:

«Роби так, як роблять інші. Думай так, як вони люблять і як їм подобається. Це правило означає, що потрапляючи у чужу культуру, доцільно діяти відповідно до норм, звичаїв, традицій цієї культури, не нав’язуючи своєї релігії, цінностей, способу життя» (за Л. Почебут).

10. Проаналізуйте ситуацію із культурного асимілятора, розробленого для навчання російського персоналу спільних російсько-німецьких підприємств.

«Антону Василькову поталанило – одразу ж після закінчення інституту він влаштувався на роботу в спільне підприємство. Дуже часто після робочого дня молодий чоловік разом зі своїми німецькими колегами заходив до бару випити пива і поговорити. Відносини, як здавалося Антону, з ділових усе більше перетворювалися на дружні. Наступного дня після чергового відпочинку Антон звернувся до свого колеги в офісі Пітера Берга: «А пам’ятаєш, ти вчора розповідав, як ви з Мартіном влаштували бійку в ресторані?». Як наслідок – дуже різка відповідь: «Антоне, займайся своєю роботою». Антон був збентежений, адже вчора вони з Пітером були кращими друзями, а сьогодні така неочікувана репліка».

Як би Ви пояснили Антону причину непорозуміння з німецьким колегою?

1. Пітер – груба, невихована людина.

2. Пітер переконаний у тому, що не варто піддавати розголосу те, про що розповідалось у приватній розмові.

3. Пітер вважає, що на робочому місці не варто говорити про сторонні речі.

4. Пітеру неприємно згадувати випадок зі свого життя, про який він розповів, будучи в стані алкогольного сп’яніння.

Ви обрали пояснення № 1. У запропонованій ситуації немає ніяких вказівок на невихованість Пітера. Навпаки, Антон, який досить давно з ним спілкувався і вважав Пітера своїм другом, був шокований його різкою відповіддю. Поверніться до ситуації і зробіть інший вибір.

Ви обрали пояснення № 2. Це цілком вірогідний варіант відповіді – правила хорошого тону диктують, що не слід піддавати розголосу зміст приватної розмови. Але в ситуації немає вказівок, що хтось міг почути розмову колег, які сидять за сусідніми столами. Спробуйте знайти більш точне пояснення.

Ви обрали пояснення №3. Це кращий варіант відповіді. Німці звичайно не ототожнюють поняття дружби і ділових відносин. Тому вони вважають, що в барі можна говорити на будь-які теми, а на робочому місці – тільки на ті, які безпосередньо пов’язані з роботою. Росіянин, який спілкується з німецькими партнерами і не дотримується цього принципу, може видатись нетактовним, безцеремонним, нав’язливим і невихованим.

Ви обрали пояснення № 4. Ігнорувати таку можливість не варто, і тоді негативна реакція Пітера на висловлювання Антона видаватиметься зрозумілою. Але це пояснення не розкриває ситуацію різносторонньо. Спробуйте знайти більш точне пояснення.

Тестові завдання:

1. Міжкультурна адаптація – це:

а) складний процес, завдяки якому людина досягає відповідності та сумісності з новим культурним середовищем;

б) внутрішня сторона адаптації, що виражається у відчутті задоволення та повноти життя;

в) зовнішня сторона адаптації, яка виявляється в участі індивіда в соціальному і культурному житті нової групи;

г) культурний шок, який супроводжується відчуттям втрати друзів, статусу, дискомфорту при усвідомленні відмінностей між культурами.

2. Термін «ностальгія» як туга за батьківщиною ввів:

а) К. Ясперс;

б) І. Хофер;

в) Л. Лінтон;

г) Г.Тріандіс.

3. Процес зміни ціннісних орієнтацій, рольової поведінки, соціальних установок індивіда – це:

а) акультурація;

б) психологічна акультурація;

в) пристосування;

г) реадаптація.

4. Поняття «стрес акультурації» введено Дж. Беррі замість поняття:

а) «культурний шок»;

б) «міжкультурна адаптація»;

в) «ностальгія»;

г) «культурна втомлюваність».

5. Крива процесу адаптації передбачає п’ять етапів:

а) добре, краще, погано, гірше, добре;

б) добре, гірше, погано, краще, добре;

в) добре, краще, добре, гірше, погано;

г) краще, добре, гірше, погано, добре.

6. Процес реадаптації передбачає:

а) шок повернення;

б) шок переходу;

в) культурний шок;

г) стрес акультурації.

7. Симптоми культурного шоку досягають критичної точки на:

а) першому етапі адаптації;

б) другому етапі адаптації;

в) третьому етапі адаптації;

г) п’ятому етапі адаптації.

8. Четвертий етап адаптації характеризується:

а) ентузіазмом, бадьорим настроєм і великими надіями;

б) зміною депресії на оптимізм, відчуттям упевненості і задоволення;

в) стабільними змінами індивіда у відповідь на вимоги середовища;

г) розчаруванням, фрустрацією та депресією.

9. Процес міжкультурної адаптації триває:

а) від кількох місяців до 4-5 років;

б) від кількох місяців до 2 років;

в) від 2 до 4 років;

г ) від 3 до 6 місяців.

10. Найважче адаптуються до нового культурного середовища:

а) маленькі діти;

б) люди похилого віку;

в) школярі;

г) представники середнього віку.

11. «Людина для заграниці» – це:

а) молода, високоінтелігентна та високоосвічена людина;

б) людина середніх літ з великим життєвим досвідом;

в) студент, який мотивований на здобуття освіти;

г) пенсіонер, якому немає потреби засвоювати чужу культуру.

12. Найнижчий ступінь мотивації до процесу адаптації характерний для:

а) візитерів;

б) добровільних переселенців;

в) вимушених емігрантів;

г) іноземних студентів.

13. Індекс культурної дистанції (за Н. Лебедєвою) включає:

а) мову, релігію, структуру сім’ї, рівень освіти, матеріальний комфорт, клімат, їжу, одяг;

б) мову, релігію, ландшафт, стиль життя, спосіб мислення, структуру сім’ї;

в) мову, рівень освіти, матеріальний комфорт, клімат, їжу, одяг, спосіб відпочинку;

г) релігію, структуру сім’ї, рівень освіти, матеріальний комфорт, одяг, спосіб відпочинку, стиль життя, ландшафт.

14. Збереження групами своєї культурної ідентичності при об’єднанні в єдину спільність на новій значимій основі – це:

а) сегрегація;

б) інтеграція;

в) геноцид;

г) асиміляція.

15. Справжня міжкультурна адаптація передбачає:

а) досягнення соціальної і психологічної інтеграції ще з однією культурою без втрати багатства власної;

б) соціальне та емоційне пристосування до нового середовища;

в) асиміляцію з чужою культурою;

г) поступове засвоєння норм, цінностей, взірців поведінки чужої культури.

16. Типи навчальних програм при підготовці індивіда до міжкультурної взаємодії:

а) освіта, орієнтування, інструктаж, стереотипізація;

б) освіта, орієнтування, інструктаж, тренінг;

в) освіта, орієнтування, інструктаж, адаптація;

г) освіта, орієнтування, інструктаж, інтеграція.

17. Орієнтування як тип навчальної програми при підготовці індивіда до міжкультурної взаємодії передбачає:

а) фокусування на окремих аспектах пристосування до нового середовища;

б) набуття знань про культуру певної етнічної спільноти;

в) швидке ознайомлення з основними нормами та цінностями іншокультурної групи;

г) набуття необхідних навичок, встановлення контактів у новому середовищі.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Розкрийте сутність поняття «психологічна акультурація».

2. Що таке «культурний шок»?

3. Назвіть основні стратегії акультурації та визначте основні способи їх дослідження.

4. Охарактеризуйте основні етапи міжкультурної адаптації до нових етнопсихологічних умов.

5. Виділіть індивідуальні та групові фактори міжкультурної адаптації.

6. Окресліть можливі наслідки міжкультурної взаємодії для груп та індивідів.

7. Охарактеризуйте особливості підготовки до міжкультурної взаємодії.

8. Що таке «культурний асимілятор»?

9. Як впливає акультурація на поширення різних видів психічних захворювань? Розкрийте взаємозв’язок між міграцією і психічним здоров’ям.