Проблемні ситуації для роздумів:

1. Як відзначав німецький філософ і психіатр К. Ясперс, почуття туги за батьківщиною знайоме людям із глибокої давнини. Проаналізуйте запропонований текст та охарактеризуйте вияви почуття ностальгії:

«Вони мучать Одісея і, не дивлячись на зовнішнє благополуччя, він відчуває гоніння світом у пошуках Ітаки. В Греції, особливо в Афінах, заслання вважалося найсуворішим покаранням. Овідій знайшов пізніше багато слів для скарг на свою тугу за Римом... Вигнанці-євреї плакали біля вод Бабілона, пригадуючи Сіон».

2. Порівняйте симптоми культурного щоку та симптоми ностальгії, виділені психіатрами ще у ХVІІ столітті:

«Стійка печаль, думки тільки про батьківщину, порушення сну чи його тривала відсутність, втрата сил, відсутність апетиту, відчуття страху, оніміння…».

3. Як Ви вважаєте, чому окремі візитери не завершують процесу адаптації і повертаються додому, як тільки починають відчувати симптоми культурного щоку?

«Для прикладу, майже половина громадян США, які не пройшли спеціальної підготовки, не можуть справитись із труднощами і залишають роботу за кордоном. Для багатьох ця невдача стає справжньою трагедією, так як знижує самооцінку і шанси кар’єрного зростання в майбутньому».

4. Чи можливо виділити універсальний набір особистісних характеристик, які сприяють успішній адаптації в будь-якій країні і культурі?

«Екстраверти з Сінгапура і Малайзії дійсно успішніше адаптувалися в Новій Зеландії, ніж інтроверти з цих країн. Але в Сінгапурі найсильніший культурний шок переживали саме екстраверти-англійці, оскільки чужа культура, в якій проповідується спрямованість особистості на власний суб’єктивний світ, а не на світ зовнішніх об’єктів, сприймалася ними, як украй чужа».

5. Проаналізуйте вияви індексу культурної дистанції на основі описаної нижче ситуації:

«На більш успішну адаптацію вихідців із колишнього СРСР в Німеччині, в порівнянні з Ізраїлем, серед багатьох інших чинників впливає і те, що в Європі не така гостра кліматична невідповідність. Навпаки, тут такі ж сосни, берези, поля, білки, сніг...» (за Н.Фрейнкман-Хрустальовою).

6. Яким чином впливає рівність чи нерівність статусів певних груп у процесі міжкультурних контактів на сприймання подібності або відмінності між культурами?

«Після розпаду СРСР і зниження статусу росіян у країнах нового зарубіжжя вони починають сприймати культурну дистанцію з українцями не як «близьку», а як «середню», а з естонцями – не як «середню», а як «далеку» (за Н. Лебедєвою).

7. Проаналізуйте особливості країни перебування, змальовані у книзі В. Цвєтова «П’ятнадцятий камінь саду Рьоандзі»?

«Я побачив немало дивних народів, чув немало дивних мов і спостерігав немало цілком незрозумілих звичаїв, але не було у світі місця, де б я відчував себе таким чужинцем, як в Японії. Коли я приїжджаю в Токіо, мені видається, що я висаджуюся на Марсі».

8. Висловіть свою думку з приводу інтерпретації поведінки «чужинців» з точки зору представників власної культури:

«Японський мандрівник, який у ХVІІІ столітті побував в Росії, розповідає, як ранньою весною імператриця відправляється в Царське Село, щоб помилуватись снігом. У такому поясненні причин поїздки відобразилась специфіка естетичного світосприйняття природи, притаманна японцям, та повне нерозуміння справжніх причин дій імператриці. В Японії сніг лежить недовго, тому він асоціюється з відчуттям плинності земної краси. Тому гріх було б, на думку японця, не помилуватись ним перед тим, як він розтане. А от мешканцями Петербурга, включаючи російську імператрицю, сніг сприймається якщо і як краса, то краса природна, звична, яка навіть набридає до кінця зими» (за Ю. Лотманом).