Семінарське заняття №7 Тема: адаптація до нового культурного середовища – 4 год.

План:

1. Поняття про психологічну акультурацію.

2. Феномен культурного шоку та етапи міжкультурної адаптації.

3. Наслідки міжкультурної взаємодії для груп та індивідів. Особливості підготовки до міжкультурної взаємодії.

4. «Культурний асимілятор» як техніка підготовки до міжкультурної взаємодії.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Баронин А. С. Этнопсихология [учеб. пособие] / А. С. Баронин. – К. : МАУП, 2000. – 116 с.

2. Бороноев А. О. Этническая психология / А. О. Бороноев, В. Н. Павленко. – СПб. : Изд-во С.- Петербургского ун-та, 1994. – 168 с.

3. Гібернау М. Ідентичність націй / Монсерат Гібернау. – К. : Темпора, 2012. – 304 с.

4. Етнопсихологія / [Л. Орбан, В. Хрущ, В. Ларіонова та ін.] – Івано-Франківськ : Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника, 1994 – 83 с.

5. Карпенко З. С. Аксіологічна психологія особистості / З. С. Карпенко. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. – 511 с.

6. Льовочкіна А. М. Етнопсихологія : [навч.посібник] / А. М. Льовочкіна. – К. : МАУП, 2002. – 144 с.

7. Павленко В. М. Етнопсихологія : [навч.посібник] / В. М. Павленко , С. О. Таглін. – К. : Сфера, 1999. – 408 с.

8. Платонов Ю. Л. Основы этнической психологи [учеб. пособие] / Ю. Л. Платонов. – СПб : Речь, 2003. – 452 с.

9. Сележан Й. Ю. Основи національного виховання (Українознавство : історичний, філософсько-релігієзнавчі аспекти) : Хрестоматія / Й. Ю. Сележан. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2006. – 306 с.

10. Сележан Й. Ю. Основи національного виховання (Українознавство : ритуально-міфологічна, звичаєва та обрядова культура українців : Хрестоматія / Й. Ю. Сележан. – [2-ге видання]. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2007. – 272 с.

11. Стефаненко Т. Г. Этнопсихология / Т. Г. Стефаненко. – М. : ИП РАН, Академический Проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2000. – 320 с.

12. Хоптяр Ю. А. Етнологія : [навч.посібник] / Ю. А. Хоптяр. – [2-ге видання]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, ПП Медобори-2006, 2010. – 160 с.

Додаткова:

1. Лебедева Н. М. «Синдром навязанной этничности» и способы его преодоления / Н. М. Лебедевa // Этническая психология и общество / [Под ред. Н. М. Лебедевой]. – М. : Старый сад, 1997. – С. 104–115.

2. Стефаненко Т. Г. Методы исследования этнических стереотипов / Т. Г. Стефаненко, Е. И. Шлягина, С. Н. Ениколопов // Методы этнопсихологического исследования. – М. : Изд-во МГУ, 1993. – С. 55–78.

3. Этнический словарь / Г. К. Волков, В. М. Григорьев, Н. В. Данилов и др.; [ред. В. Г. Красько]; Академия педагогических и социальных наук, Московский психолого-социальный институт. – М., 1999. – 342 с.

Глосарій:

АДАПТАЦІЯ ЕТНІЧНА – пристосування індивіда чи групи до умов етнічного середовища.

АКУЛЬТУРАЦІЯ – процес набуття одним етносом тих чи інших форм культури іншого народу, який відбувається в результаті спілкування цих народів.

АСИМІЛЯЦІЯ – поступове добровільне чи під тиском домінантної групи прийняття звичаїв, віри, норм поведінки аж до повного розчинення в ній.

БІЖЕНЕЦЬ – людина, яка вимушена внаслідок загрози життю емігрувати в іншу державу з метою отримання там відповідно до міжнародних договорів і національного законодавства певного статусу.

ВАЛОВА МІГРАЦІЯ – загальна кількість мігрантів, що включає як тих осіб, що прибули в країну, так і тих осіб, які вибули з неї за певний проміжок часу.

ВИМУШЕНА МІГРАЦІЯ – переселення людей як за межі певної країни, так і в її межах, зумовлене причинами (політичними, національними, расовими, екологічними), які ставлять під загрозу людське життя і вимагають прийняття швидкого рішення про міграцію (біженці, вимушені переселенці, депортовані, екологічні біженці, особи, які потребують політичного притулку).

ДИФУЗІЯ КУЛЬТУР – процес обміну елементами культури між різними спільностями.

ДІАСПОРА – частина населення, що проживає поза країною свого походження і утворюється в результаті насильного виселення, загрози геноциду чи інших соціальних причин.

ЕМІГРАЦІЯ – виїзд із країни в іншу державу з метою постійного проживання та отримання громадянства.

ІМІГРАНТ – іноземець, що прибуває в певну країну на постійне місце проживання.

ІСТЕБЛІШМЕНТ – система ключових соціальних, культурних і політичних статусів, які забезпечують реальне та символічне існування держави.

КСЕНОФОБІЯ – вороже ставлення до іноземців і до всього чужого – мови, способу життя, стилю мислення тощо.

КУЛЬТУРИЗАЦІЯ – процес засвоєння індивідом цінностей і досвіду інших соціумів та етносів.

КУЛЬТУРНА ДИСТАНЦІЯ – ступінь близькості чи віддаленості культур.

МІЖЕТНІЧНА КОМУНІКАЦІЯ – обмін між двома чи кількома етнічними спільнотами матеріальними і духовними продуктами їх культурної діяльності, що виявляється у різних формах.

МІЖКУЛЬТУРНА АДАПТАЦІЯ – складний процес, завдяки якому людина досягає відповідності та сумісності з новим культурним середовищем.

НАСЛІДУВАННЯ – слідування якому-небудь прикладу або зразку (звичаям, обрядам, релігії, культурі).

НАТУРАЛІЗАЦІЯ – процес вживання іммігранта в нове, іншомовне оточення, засвоєння ним нових форм спілкування, культури і правил співжиття.

УРБАНІЗАЦІЯ – історичний процес підвищення ролі міста в розвитку суспільства, який виражається у збільшенні кількості міст, особливо великих, та кількості міського населення в загальній кількості населення країни та світу в цілому.

ВИДАТНІ ПОСТАТІ:

Тетяна Гаврилівна Стефаненко, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної психології МДУ імені М.В. Ломоносова – фахівець у галузі етнопсихології і міжгрупових відносин. Кафедра створена в 1972 р. доктором філософських наук, професором, Заслуженим діячем науки РФ, академіком РАО Г. М. Андрєєвою. Крім етнопсихології і психології міжгрупових відносин серед основних напрямів досліджень кафедри можна визначити: соціальне пізнання, екологічну психологію, конфлікти, масову свідомість, спілкування, масову комунікацію, політичну психологію, психологію організацій, соціальну психологію дитинства. Т. Г. Стефаненко зробила спробу інтеграції етнопсихологічних підходів, які існують у різних науках, – від психології до культурантропології. Нею окреслено шляхи розвитку етнопсихології, здійснено аналіз класичних та найновіших досягнень її основних шкіл і напрямів у вивченні особистості, спілкування, регуляції соціальної поведінки в контексті культури. Дослідниця з’ясовує соціально-психологічні аспекти етнічної ідентичності, міжетнічних відносин, адаптації до різного культурного середовища.