2. Якими рисами пояснюється відсутність в Україні міжетнічних конфліктів?

«Поза сумнівом, такі цінні якості українського народу, як толерантність, повага до інших народів і їхніх культур, збереглися до наших днів. Україна – одна з небагатьох держав колишнього Радянського Союзу, в якій немає міжетнічних конфліктів, незважаючи на етнічне розмаїття її населення».

3. До якого виду конфліктів можна віднести наведені приклади?

«Показовим є конфлікт басків з урядом Іспанії, які організували дуже жорстоку організацію ЄТА, що бореться за відмежування так званої країни басків від Іспанії. У свою чергу, іспанський уряд дуже жорстоко розправлявся з басками. Згадаймо сумну долю столиці країни басків – Герніки. Її зрівняв із землею генерал Франко, що очолював фашистську хунту, яка прийшла до влади в Іспанії. На цю жорстокість баски відповіли ще більшою жорстокістю. На деякий час ЄТА заявила про припинення терористичних актів, але конфлікт не вважався вичерпаним, тому терористичні акти знову повторилися в різних містах Іспанії.

Іншими прикладами аналогічних конфліктів може бути польсько-український конфлікт під час Другої світової війни, Балканський конфлікт внаслідок розпаду Югославії, знищення тутсі невеликою частиною гуту в Руанді в 1994 р».

4. Проаналізуйте особливості міжетнічних конфліктів у сучасних умовах.

«Певні сили використовують потенціал народу у своїх корисних інтересах. Міжнаціональні конфлікти, – як зазначає Р. Абдулатіпов, – є тією благодатною стихією, де кожен шахрай може бути зарахований до патріотів своєї нації».

5. Економічний фактор визначає таку поширену форму національних забобонів, як ксенофобію – загальну неприязнь до іноземців. Чому, на Вашу думку, ксенофобія, як правило, не поширюється на етнічні групи, які не становлять конкуренції на ринку праці?

«Турки, поляки, італійці, які виконують у Німеччині «чорну» роботу, не викликають до себе відкритої неприязні, хоча і вважаються серед місцевого населення людьми «другого сорту». Проживати з ними в одному приміщенні чи мати серед них друзів і зараз не прийнято».

6. Під час етнічних конфліктів часто застосовується процес переміщення, суть якого полягає у спрямуванні емоцій в іншу ситуацію з метою забезпечення більшої безпеки чи кращої політичної вигоди:

«На виборах, які відбувалися після засухи чи повені, партія, яка була при владі у той рік, переважно терпіла поразку. Звичайно, вона не мала ніякого відношення до факту відсутності дощів чи їх надлишку. Так, доктор Сандра Постел прогнозує виникнення масових етнічних конфліктів із-за дефіциту прісної води на початку ХХІ століття в центральних районах Африки».

7. Окремі вчені стверджують, що конфлікти для людини необхідні, як їжа і сон. А що Ви думаєте з цього приводу?

«В. Райх зауважує, що у тваринному світі не існує війн у межах одного виду. Війна із собі подібними, як і садизм, відносяться до здобутків «цивілізованої людини».

8. Учені, які розробляють традиції З. Фройда, висловлюють гіпотезу фрустрації-агресії (Н. Міллер, Д. Доллард). Розкрийте її ймовірну роль у розгортанні міжетнічних конфліктів.

«Універсальне агресивне збудження переростає в агресивну поведінку лише при умові, коли людина потрапляє в стан фрустрації. Її може спровокувати будь-яка умова, яка блокує досягнення бажаної мети. Якщо пригадати метафору з газовим балоном, то в звичайних умовах це той же балон, з якого отруйна речовина починає виділятися лише при умові, коли по ньому вдарити молотком».

9. Варіантом соціальної каузальної атрибуції є атрибуція заговору. Проаналізуйте фактор впливу названого фактору на ймовірність виникнення міжетнічного конфлікту.

«Ознаки заговору виникають у ситуації економічної, соціальної, політичної кризи чи форс-мажорних подій типу епідемії. Підкреслюється груповий характер заговору – винуватцями оголошуються групи меншин (реального світу – масони, правдоподібного – агенти зарубіжних розвідок, фантастичного – відьми). Ними можуть виступати й етнічні меншини».