Семінарське заняття №5 Тема: етнічні стереотипи, їх структура та зміст – 2 год.

План:

1. Поняття «національні почуття». Явище «націоналізму» та «патріотизму».

2. Проблема етнічної установки в етнопсихології. Емоційний, пізнавальний та поведінковий компоненти етнічної установки.

3. Етнічні стереотипи, їх структура та зміст.

4. Поняття про автостереотипи та гетеростереотипи. Явище «ефекту призми».

5. Етноцентризм, його ознаки та умови виникнення. Етноцентризм та націоналізм.

6. Роль засобів масової інформації в формуванні етностереотипів.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Баронин А. С. Этнопсихология [учеб. пособие] / А. С. Баронин. – К. : МАУП, 2000. – 116 с.

2. Бороноев А. О. Этническая психология / А. О. Бороноев, В. Н. Павленко. – СПб. : Изд-во С. - Петербургского ун-та, 1994. – 168 с.

3. Гібернау М. Ідентичність націй / Монсерат Гібернау. – К. : Темпора, 2012. – 304 с.

4. Етнопсихологія / [Л. Орбан, В. Хрущ, В. Ларіонова та ін.] – Івано-Франківськ : Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника, 1994 – 83 с.

5. Карпенко З. С. Аксіологічна психологія особистості / З. С. Карпенко. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. – 511 с.

6. Льовочкіна А. М. Етнопсихологія : [навч.посібник] / А. М. Льовочкіна. – К. : МАУП, 2002. – 144 с.

7. Павленко В. М. Етнопсихологія : [навч.посібник] / В. М. Павленко , С. О. Таглін. – К. : Сфера, 1999. – 408 с.

8. Платонов Ю. Л. Основы этнической психологи [учеб. пособие] / Ю. Л. Платонов. – СПб : Речь, 2003. – 452 с.

9. Сележан Й. Ю. Основи національного виховання (Українознавство : історичний, філософсько-релігієзнавчі аспекти) : Хрестоматія / Й. Ю. Сележан. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2006. – 306 с.

10. Сележан Й. Ю. Основи національного виховання (Українознавство : ритуально-міфологічна, звичаєва та обрядова культура українців : Хрестоматія / Й. Ю. Сележан. – [2-ге видання]. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2007. – 272 с.

11. Стефаненко Т. Г. Этнопсихология / Т. Г. Стефаненко. – М. : ИП РАН, Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 320 с.

12. Хоптяр Ю. А. Етнологія : [навч.посібник] / Ю. А. Хоптяр. – [2-ге видання]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, ПП Медобори-2006, 2010. – 160 с.

Додаткова:

1. Дейкер Х. Национальный характер и национальные стереотипы / Х. Дейкер, Н. Фрейда // Современная зарубежная этнопсихология [Под ред. С.А. Арутюнова и др.]. – М. : ИНИОН СССР, 1979. – С. 23–44.

2. Стефаненко Т. Г. Методы исследования этнических стереотипов / Т. Г. Стефаненко, Е. И. Шлягина, С. Н. Ениколопов // Методы этнопсихологического исследования. – М. : Изд-во МГУ, 1993. – С. 3–27.

Глосарій:

АВТОСТЕРЕОТИПИ – думки, судження, оцінки, які даються певній етнічній спільноті представниками цієї ж самої спільноти (наприклад, висловлювання українців про українську націю).

ГЕТЕРОГЕННІСТЬ – неоднорідність етносу за складом населення.

ГЕТЕРОСТЕРЕОТИПИ – сукупність оціночних суджень про інші народи.

ГЕТО – позначення району міста, в якому поселяються певні етнічні меншини, які піддаються дискримінації чи відчувають соціальний дискомфорт в іноетнічному оточенні.

ЕТНІЧНА УСТАНОВКА – готовність особистості сприймати певні явища етнічного життя та міжетнічних стосунків і відповідно до цього діяти певним чином у конкретній ситуації.

ЕТНІЧНА УСТАНОВКА – внутрішній стан готовності особистості або груп людей до специфічного, характерного тільки для них вияву почуттів, інтелектуально-пізнавальної та вольової активності, динаміки та характеру взаємодії, спілкування, які відповідають існуючим національним традиціям.

ЕТНІЧНІ ЕКСПЕКТАЦІЇ – орієнтації людини як члена етнічної групи, в основу яких покладено рольову та нормативну регуляцію соціальної взаємодії людей.

ЕТНІЧНІ ПОЧУТТЯ – емоційне ставлення людей до своєї етнічної спільності та її інтересів, а також до інших етносів.

ЕТНІЧНІ СТЕРЕОТИПИ – відносно стійкі уявлення про моральні, розумові та фізичні якості, які властиві представникам тих чи інших спільностей.

ЕТНОСТЕРЕОТИП – узагальнений, емоційно-насичений образ етнічної групи або її представників, який створено історичною практикою міжетнічних стосунків.

ЕТНОЦЕНТРИЗМ – схильність етнічних груп сприймати й оцінювати навколишній світ, природні та соціальні явища і процеси лише крізь призму традицій і норм власної групи.

ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ – ідеологічна концепція, відповідно до якої провідну роль у розвитку сучасної цивілізації культури відіграє Європа.

КОМПЛІМЕНТАРНІСТЬ – взаємна симпатія (антипатія) індивідів, що визначає поділ на «своїх» і «чужих».

КОСМОПОЛІТИЗМ – заперечення національної відособленості, відмежування, замкнутості, прагнення до створення наднаціональних спільностей, до світу без державних кордонів.

КУЛЬТУРНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ – твердження про рівноправність усіх типів культур.

НАЦІОНАЛІЗМ – ідеологія, суспільна психологія, політика і суспільна практика, суттю якої є ідея національної винятковості, відособленості, зневаги і недовіри до інших націй і народностей.

НАЦІОНАЛІСТИЧНІ НАСТРОЇ – окремі випадки суспільних настроїв, яким властиві емоційний характер, імпульсивність і динамічність.

НАЦІОНАЛЬНА ІДЕОЛОГІЯ – теоретично оформлена система поглядів етнофора на національні проблеми, національні інтереси, національні цінності, яка формується державою і суспільством через систему соціальних інститутів.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ – процес і результат активного відтворення індивідуального досвіду, що здійснюється у спілкуванні та діяльності, становлення особистості в процесі засвоєння основного набору духовних цінностей, вироблених людством.

СОЦІАЛЬНА ДИСТАНЦІЯ – ступінь близькості або віддаленості соціальних чи етнічних спільнот, груп, окремих людей.

СОЦІАЛЬНА ЕКСПАНСИВНІСТЬ – ступінь вираження і забарвлення соціальних почуттів відносно іншого етносу.

СОЦІАЛЬНИЙ СТЕРЕОТИП – відносно стійкий та спрощений образ соціального об’єкта (групи людей, окремої людини, події, явища та ін.), що складається в умовах дефіциту інформації як результат узагальнення особистісного досвіду індивіда та уявлень, які прийняті в суспільстві.

СОЦІУМ – велика група людей, об’єднаних на основі спільності території, економіки і політики, яка виробила єдині вимоги до поведінки (закони і соціальні норми) та до інших сторін життя.

СОЦІУМІЗАЦІЯ – процес засвоєння індивідом духовних цінностей і досвіду того соціуму, до якого він належить.

ШОВІНІЗМ – крайня форма націоналізму, що полягає в пропагуванні національної виключності і спрямована на розпалювання національної ворожнечі і ненависті.

ВИДАТНІ ПОСТАТІ:

Люсьєн Леві-Брюль народився 1857 р. у Парижі. Після закінчення гімназії вступив до Сорбони, де здобув філософську освіту. Ознайомившись з ідеями Конта, Леві-Брюль починає цікавитись проблемами соціології: вивчає соціальні процеси, займається проблемами методології інтерпретації соціальних фактів. Із часом учений починає цікавитись етнографією, саме: досліджує своєрідність свідомості народів Африки, Австралії, Океанії, які знаходились на нижчому рівні розвитку. Вченим досліджуються міфи та легенди цих народів, їх вірування та звичаї. У праці «Розумові функції в нижчих суспільствах», виданої у 1910 р., Леві-Брюль розкриває теорію первісного мислення. Він стверджує, що мислення первісної людини відноситься до пралогічної фази – це ранній етап розвитку мислення, на якому формування основних логічних законів ще не завершилось.Із розвитком суспільства частка логічного мислення розширюється, відтісняючи пралогічне. Але при цьому колективні уявлення завжди зберігаються. Вони виявляються в релігії, моралі, обрядах. Будучи послідовником Дюркгейма, Леві-Брюль запозичив у нього поняття «колективні уявлення», підкресливши, що первісна людина сприймає світ через призму «колективних уявлень». У 1925 р. Леві-Брюль спільно з Паулем Ріветом і Марселем Моссом започатковує Інститут етнології. 13 березня 1939 р. Л. Леві-Брюль помер. Розробивши теорію колективних уявлень, учений поставив проблему соціальної зумовленості людської психіки.