16. Проаналізуйте, як оцінюють психологи такі загальнолюдські риси, як працелюбність, хоробрість та їх вияви у національному характері.

«Праця сама собою, як процес, – пише Г. Куницин, – має загальнолюдський характер. Ставлення того чи іншого народу до праці не може бути якоюсь генетичною рисою, що притаманна лише певному народові. Визначальними тут є ті історичні та соціально-економічні умови, в яких живе цей народ. Неможливо ігнорувати також географічний фактор. Так, працездатність в умовах тропіків знижується у два-три рази порівняно з країнами, де панує континентальний клімат. Крім того, для отримання деяких засобів існування там не потрібно великих затрат фізичної енергії. Безумовно, географічний фактор не має вирішальної ролі у виробленні установок щодо праці, але, як підкреслює академік Д. Лихачов, географічний фактор існує, і цього ніхто ніколи не заперечував».

«Ось як говорить про вияви хоробрості росіян і французів Л. Толстой: «Француз, який сказав при Ватерлоо: «Гвардія вмирає, але не здається», та інші французькі герої, які аналогічно висловлювались, були хоробрими; але між їхньою хоробрістю та хоробрістю російського капітана велика різниця. По-перше, капітан побоявся б високими словами зіпсувати важливу справу, а по-друге, коли людина відчуває в собі сили зробити велику справу, то будь-які слова зайві. У цьому особливість та висока справа руської хоробрості».

Тестові завдання:

1. Основою характеру народу і. Кант вважав:

а) риси предків, які закріплені генетично і передаються з покоління в покоління;

б) вплив клімату та ґрунту;

в) форму управління в державі;

г) особливості темпераменту.

2. Увів поняття «психічний склад» як характер народу:

а) М.Лацарус;

б) Г.Штейнталь;

в) В.Вундт;

г) Г.Лебон.

3. Піджан-мови – це:

а) «мертві» мови, які не використовуються в процесі спілкування;

б) місцеві мови корінного населення;

в) своєрідні міжнародні мови;

г) мови національних меншин.

4. Поняття «психічний склад» на відміну від поняття «національний характер» включає:

а) риси характеру, які періодично повторюються;

б) риси нації на певному етапі її розвитку;

в) стійкі риси характеру, які склались упродовж тривалого часу;

г) сукупність рис характеру етносу.

5. Структурні елементи людської психіки, що знаходяться в колективному підсвідомому, – це:

а) етнічна ментальність;

б) елементи психічного складу;

в) індивідуальне підсвідоме;

г) архетипи.

6. Автор теорії колективного підсвідомого:

а) Е.Еріксон;

б) Е.Фромм;

в) А.Адлер;

г) К.Юнг.

7. Архетипи, як психологічні корені ірраціональних рушійних сил життєдіяльності нації:

а) закарбовані генетично;

б) набуваються в індивідуальному досвіді;

в) формуються під впливом соціуму;

г) передаються по спадковості від батьків до дітей.

8. Ментальність розглядається як система, що характеризується трьома компонентами:

а) когнітивним, пізнавальним, конативним;

б) емоційним, емотивним, когнітивним;

в) емоційним, пізнавальним, поведінковим;

г) поведінковим, конативним, емоційним.

9. Емоційний компонент ментальності ще називають:

а) пізнавальним;

б) конативним;

в) когнітивним;

г) емотивним.

10. Конативний компонент ментальності виражається:

а) в індивідуальному життєвому досвіді;

б) в емоційних станах та переживаннях;

в) у діях та вчинках;

г) у пізнавальній діяльності.

11. Найяскравішим виявом ментальності народу є:

а) мистецтво;

б) релігія;

в) національна ідея;

г) наука.

12. Ідеал-ідея, глибоко укорінена в душі американців, – це:

а) свобода особистості;

б) аристократизм;

в) емоційна насиченість;

г) довершеність у всьому.

13. Фактори, які найбільше впливають на формування національного характеру, – це:

а) географічні та культурні;

б) історичні та соціально-економічні;

в) культурні та релігійні;

г) релігійні та географічні.

14. Шляхи дослідження національного характеру, за Д. Чижевським, – це:

а) дослідження народної творчості, релігії, українського гумору;

б) дослідження мови, найяскравіших історичних епох, міфів;

в) дослідження мистецтва, мови, релігії;

г) дослідження народної творчості, найяскравіших історичних епох, найвизначніших представників народу.

15. Національна свідомість і національна самосвідомість, за П. Гнатенком, відрізняються:

а) за уявленнями, за образами, за знаннями;

б) за змістом, за образами, за уявленнями;

в) за змістом, за образами, за ступенем вираження емоційного фактора;

г) за змістом, за ступенем вираження емоційного фактора, за уявленнями.

16. Національна самосвідомість виявляється:

а) як на рівні індивіда, так і на рівні нації;

б) лише на рівні індивіда;

в) лише на рівні нації;

г) інколи на рівні індивіда, інколи на рівні нації.

17. Білінгвізм у ранньому дитинстві призводить до:

а) ресоціалізації;

б) маргіналізації;

в) денаціоналізації;

г) етнодиференціації.

18. Етнічна самосвідомість пов’язана із:

а) культурою етносу;

б) спільним походженням;

в) самоназвою народу;

г) колективним несвідомим етносу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Назвіть структурні компоненти психічного складу етносу.

2. Дайте поняття про загальнолюдські та етнічні архетипи.

3. Розкрийте сутність поняття «ментальність» як інтегральної етнопсихологічної ознаки нації.

4. З’ясуйте функцію емотивного, когнітивного та конативного компонентів ментальності.

5. Охарактеризуйте особливості формування української національної ідеї.

6. Який зміст вкладають у поняття «національний характер» різні автори?

7. Назвіть фактори розвитку національного характеру?

8. У чому виявляється діалектика національного та загальнолюдського в національному характері?

9. Як співвідносяться поняття «етнічна свідомість» та «етнічна самосвідомість»?

10. Назвіть основні ознаки етнічної самосвідомості.

11. Охарактеризуйте ознаки національної свідомості.

12. Розкрийте роль мови у формуванні національної свідомості.