Питання для самостійного опрацювання:

1. Теорії виникнення етнічної спільноти.

2. Поняття маргінальності в етнопсихології. Причини маргіналізації.

3. Основні етнічні та культурологічні ознаки нації.

4. Функції національної психіки.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

ІНДЗ теоретичного спрямування:

1. Етнопсихологічна характеристика різноманітних етносів.

2. Антропологічні, лінгвістичні та культурні умови походження і модифікації етносу.

3. Особливості формування етнічної ідентичності в підлітковому та юнацькому віці.

4. Проблема етнопсихологічної ідентичності особистості в умовах взаємопроникнення культур.

5. Проблема етнічної ідентичності особистості.

6. Емоційно-експресивна специфіка поведінки та вчинків представників різних етнічних спільнот.

7. Специфіка невербального спілкування етнічної групи.

8. Вплив традицій на виховання дітей у різних етнічних спільнотах.

ІНДЗ практичного спрямування:

1. Здійснити аналіз національно-політичних, нормативних документів України щодо розвитку етносів.

2. Оформити каталог першоджерел із проблеми становлення української нації.

3. Скласти перелік наукових джерел щодо шлюбно-родинних стосунків у різноетнічних культурах.

Із народної мудрості:

1. У представників різних етносів можна виділити стимульні слова, які стають символами соціально значущих реалій. Проаналізуйте такі образи-символи на прикладі таджицького фольклору:

- символи добра: тюльпан, виноград, диня, абрикос, рис;

- символи зла, невірності, безплідності: персик, колючка, лобода, гарбуз;

- символ чистоти, процвітання та щастя: вода;

- символ істини: сонце;

- символ вроди: місяць;

- символ віддаленості: зірка.

Питання для полілогу:

1. Чи є проблема етнічної самоідентифікації актуальною для людини?

2. Яку роль відіграє етнічна приналежність у психологічному зростанні особистості?

3.  Із якого віку перед особистістю постає проблема етнічної ідентичності?

4. Розмежуйте поняття «етнічна свідомість», яка передбачає спільне походження, «єдину кров», та «національну свідомість», що включає економічні, політичні, ідеологічні цінності (за Л. Орбан-Лембрик).

5. Чому розвиток етнічної самоідентифікації особистості вважається одним із джерел росту національної самосвідомості?

6. Чи справді етнос є однією з найбільш оптимальних спільнот, що виконує для особистості стабілізаційну, ціннісно-орієнтаційну та захисну функції?

Із метою поглибленого вивчення!

1. У результаті аналізу розвитку етнопсихології у ХХ столітті внаслідок розмежування різних наукових шкіл виникло дві етнопсихології: етнологічна, яку зараз називають психологічною антропологією, і психологічна, для позначення якої застосовують термін порівняльно-культурна (чи кроскультурна) психологія. А чи відомо Вам, що для інтерпретації цих напрямів використовується etic та emic підходи?

Ці терміни, які не перекладаються на українську мову, започаткував К. Пайком за аналогією з фонетикою, яка вивчає звуки, наявні у всіх мовах, і фонемікою, яка вивчає звуки, характерні лише для однієї мови. У майбутньому у всіх гуманітарних науках emic почали називати культурно-специфічним підходом, який прагне пізнати явище, а etic – універсальним підходом, який пояснює явище, яке вивчається. Охарактеризувати emic підхід можна на основі аналізу твору М. Мід «Іній на ожині, яка цвіте». На її думку, вивчаючи будь-яку культуру, треба відмежуватись від спроб порівнювати її з будь-якою іншою. Якщо ж ми будемо, для прикладу, сприймати побачене житло як велике чи мале, розкішне чи убоге у порівнянні з уже відомим помешканням, то ми ризикуємо втратити насправді той образ житла, яким він є у свідомості її мешканців. Предметом порівняльно-культурної психології, яка опирається на etic підхід, є вивчення подібності і відмінностей у різних психологічних змінних окремих культур і етнічних спільностей.