6. Проаналізуйте окремі дослідження міжкультурних відмінностей у сприйманні кольору.

«Британський дослідник Ріверс, вивчаючи сприймання кольору, виявив, що туземці часто сплутують синій і зелений кольори. Він стверджував, що для їхнього зору характерна менша чутливість у синьо-зеленому сегменті спектру, ніж у європейців. Так, для них синій колір темніший, ніж для нас: вони порівнюють яскравий синій колір із брудною водою чи темінню ночі».

«У середині ХІХ століття британський державний діяч У. Гладстон звернув увагу на окремі дивні моменти у поемах Гомера – відсутність слів, які позначають коричневий і синій кольори, і значне переважання чорного і білого кольорів. Він тлумачив це як ознаку примітивізму і неповноцінності сприймання кольорів древніми греками. Розпочались навіть дискусії про кольорову сліпоту греків часів Гомера. На сьогодні це непорозуміння знайшло таке пояснення: відсутність у мові термінів для пояснення певного кольору ще не свідчить про нездатність його виділення серед інших. Неможливо навіть передбачити, що древні греки, на думку К. Роу, були нездатними відрізнити колір літнього неба від кольору крові чи снігу».

7. Висловіть свої міркування щодо міжкультурних відмінностей у наборі якостей, які включаються у поняття «інтелект».

«Ми знаємо лише те, що тести інтелекту є дієвим інструментом діагностики вербальних умінь, необхідних для успіху у сучасному індустріальному суспільстві, в культурах із формалізованою освітньою системою, яка набуває все більшого поширення у всьому світі. Але такі тести не завжди можуть виміряти мотивацію, креативність, талант чи соціальні уміння, які також можна вважати важливими факторами досягнень».

8. На основі запропонованих прикладів розкрийте Ваше розуміння гіпотези «світу теслів», відповідно до якої люди, які виросли на Заході і оточені різноманітними прямокутними за своєю формою предметами (меблями, приміщеннями тощо), більшою мірою піддаються ілюзії Мюллера-Лайєра, ніж представники традиційних культур, навколо яких більше предметів, над якими не попрацювала людина («тесля») і які більш звичні до округлих та неправильних геометричних форм.

«Ми дійсно живемо у світі, в якому багато речей мають прямокутну форму, і, не усвідомлюючи цього, очікуємо, що предмети мають прямі кути. Саме тому ми інтерпретуємо предмети як прямокутні навіть тоді, коли вони не формують прямого кута на сітківці нашого ока. Із-за ілюзії Мюллера-Лайєра ми «бачимо» прямокутні фігури як такі, що знаходяться від нас на різній віддалі, і сприймаємо нижню лінію («більш далеку») як довшу».

«А. П. Чехов описує ситуацію, коли дитина в ранньому віці знає лише один чотирикутний світ, де в одному куті стоїть ліжко, в другому – скриня няньки, в третьому – стілець, а в четвертому – горить лампадка».

9. Проаналізуйте гіпотезу «перспективного живопису», відповідно до якої горизонтально-вертикальна ілюзія слабше виявляється у людей, яким рідко доводиться бачити горизонт чи дивитись у далечінь, наприклад, у жителів джунглів, і сильніше виражена у тих мешканців, які живуть у середовищі з безкрайніми просторами.

«Горизонтально-вертикальній ілюзії люди часто піддаються тому, що в намальованих зображеннях вертикальні лінії виглядають як горизонтальні, які спрямовані у далечінь. Передбачається, що лінія повинна бути довшою, якщо вона розміщується дальше».