4. Поняття про автостереотипи та гетеростереотипи. Явище «ефекту призми»

Проблемі вивчення причин і механізмів виникнення етностереотипів останнім часом приділяється значна увага, що зумовлюється, з одного боку, зростанням національної свідомості, а з іншого – загостренням міжетнічних відносин, що може призвести до етнічних конфліктів.

Види етнічних стереотипів:

- автостереотипи – думки, судження, оцінки щодо власного етносу. Виникнення цих стереотипів відбувається у взаємозв’язку з розвитком етнічної самосвідомості, усвідомленням належності до певної етнічної групи (формування певного «ми-почуття» як усвідомлення особливостей власної групи та несхожості з нею інших груп). Так як автостереотипи – це судження народу про себе та оцінювання себе, то такі стереотипи переважно передбачають комплекс позитивних оцінок. Це і не дивно, адже кожен народ схильний мислити про себе як про розумний, героїчний, талановитий, працьовити, чесний, неповторний етнос. Таке явище є доволі типовим для невеличких етносів, які межують із багаточисельним, потужним етносом, або співіснують вкраплено в нього. Задля компенсації комплексу меншовартости їм необхідно постійно боротися, щоб не асимілюватись остаточно під тиском більшого етносу;

- гетеростереотипи – це сукупність оцінювальних суджень про інші народи. Вони можуть бути як позитивними, так і негативними (залежно від історичного досвіду взаємодії певних народів). Це завжди проекція минулого та теперішнього, позитивного та негативного досвіду взаємодії етносів, особливо у тих сферах діяльності, в яких відбувалось найбільш активне спілкування (наприклад, у сферах торгівлі, сільського господарства, будівництва). Якщо етноси набували досвіду спілкування у результаті взаємної діяльності, спрямованої на позитивний результат, то формувався позитивний образ іншого народу. І навпаки, коли такий досвід накопичувався у процесі воєн, пограбувань, насилля, то складались взаємні негативні стереотипи. Інколи неадекватні гетеростереотипи виникають із-за обмеженості міжетнічного спілкування, недостатньої інформації про інший народ, його звичаї, традиції. Тому риси, які властиві поодиноким представникам іншої етнічної групи, набувають поширення, узагальнення на всю групу. У майбутньому стереотипи, які складаються таким чином, можуть впливати на виникнення етнічних антипатій чи симпатій. Та навіть у нейтральних випадках етнічний стереотип передбачає «приписування» певних етнічних ознак представникам інших етнічних груп, сприяє формуванню неточних характеристик, а це в екстремальних умовах може сприяти расизму чи шовінізму.

В етнопсихології відоме таке явище як «ефект призми». Мова йде про схильність народів сприймати й оцінювати інші етноси крізь призму традицій і норм власної групи, які вважаються за загальний еталон, взірець. «Ефект призми» часто корелює з таким явищем, як етноцентризм.

5. Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація

Основними механізмами засвоєння соціотипової поведінки, характерної для певного етносу, є (за А. Льовочкіною):

- соціалізація (процес і результат активного відтворення індивідуального досвіду, що здійснюється у спілкуванні та діяльності). Цей процес відбувається двома шляхами – стихійним (вплив на особистість різних обставин життя та факторів навколишнього середовища) і цілеспрямованим (у процесі виховання згідно з певними традиціями);

- наслідування (слідування певному прикладу або взірцю з метою успішного функціонування в навколишньому оточенні, наприклад, наслідування обрядів, релігії, культури);

- ідентифікація (процес поєднання суб’єктом себе з іншим індивідом або групою та сприйняття норм, цінностей, взірців поведінки цієї групи, включення їх у свій внутрішній світ як власних; прийняття особистістю соціальної ролі певної етнічної групи, усвідомлення належності до цієї групи і формування соціальних установок).