Фонд охорони праці

У відповідності з Положенням про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці підприємств, у системі Державної служби охорони було створено фонд охорони праці. Підрозділи Державної служби охорони відраховували кошти до цього фонду у розмірі 1-го відсотка від обсягу наданих послуг, та відносили їх на собівартість.

Але, після внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 року № 77-ВР, що визначив принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, збір до фондів охорони праці, цим законом, не передбачено.

Зі змінами, що сталися в законодавстві України відрахування коштів до цього фонду у розмірі 1-го відсотка від обсягу наданих послуг припинилися. Тим самим було зруйновано систему, яка забезпечувала накопичення коштів у державному, галузевих, регіональних фондах охорони праці та у фондах охорони праці підприємств, за рахунок яких провадилась профілактика нещасних випадків. Під загрозою невиконання опинилась Галузева програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища підрозділів ДСО при МВС України на 1997-2000 роки.

Враховуючи ці зміни, з метою фінансування заходів з охорони праці, Рада Державної служби охорони прийняла рішення щодо створення в системі Державної служби охорони фонду охорони праці який би формувався за рахунок частини прибутку.

В даний час в Головному управлінні розроблене та знаходиться на узгодженні в Управліннях ГУДСО при МВС України проект положення про центральний, обласні, районні фонди охорони праці Державної служби охорони при МВС України та інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачення коштів цих фондів.

Колективний договір

Відповідно до чинного законодавства, а саме Кодексу законів про працю, Закону України “Про колективні договори і угоди”, Закону України “Про охорону праці”, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності і господарювання, з метою сприяння регулювання трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників повинні укладатися колективні договори.

У колективному договорі сторони повинні передбачити заходи по забезпеченню працівникам соціальних гарантій у галузі ОП, комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, запобігання випадкам виробничого травматизму.

Одним з найважливіших підрозділів колективного договору повинні бути ком­плексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці.

Зобов'язання колективного договору є двосторонніми, тому цей доку­мент повинен мати не тільки вимоги до власника, а й зобов'язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, додержання встановлених вимог роботи з механізмами, інстру­ментом та пристроями. Кожний працівник підрозділу ДСО зобов'язаний викону­вати положення колективного договору з питань охорони праці.

За допомогою колективного договору потрібно вирішувати й ряд інших важливих питань соціального характеру, а саме:

- встановлювати розмір вихідної допомоги працівникові, який змушений ро­зірвати трудовий договір з причин невиконання власником вимог законодавства та зобов'язань колективного договору з охорони праці;

- визначити умови здійснення грошової компенсації на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому продуктів, якщо робота працівників має роз’їздний характер;

- встановити строк вивільнення від основної роботи уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці із збереженням заробітної плати для можливості виконання ним своїх громадських обов'язків та проходження на­вчання з охорони праці.

Після підписання Угоди між Головним управлінням Державної служби охорони та центральним комітетом профспілок України, на місця були направлені рекомендації ЦК профспілок України щодо укладання та ведення переговорів по колдоговору.