- •Практичні завдання
- •Задача 1 Визначення транспортної рухливості населення
- •Хід роботи
- •Висновок
- •Задача 2 Визначення витрат часу на пересування
- •Хід роботи
- •Висновок
- •Задача 3 Аналіз плану міста з точки зору потреби в транспорті
- •Хід роботи
- •Висновок
- •Задача 4 Вплив різних факторів на потребу населення в транспорті
- •Хід роботи
- •Висновок
- •Задача 5 Середньозважена витрата часу
- •Хід роботи
- •Висновок
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «Криворізький національний університет»
Кафедра промислового, цивільного та міського будівництва
Практичні завдання
з дисципліни: «Міський транспорт, вулиці та дороги»
Виконала
ст. гр. МБГ-14
Супрун О. А.
Прийняв
доцент, к. т. н.
Попруга Д. В.
Кривий Ріг
2017
Задача 1 Визначення транспортної рухливості населення
Короткі теоретичні відомості
Проектування міських транспортних мереж передбачає виявлення очікуваного пасажиронавантаження, що, в свою чергу, вимагає визначення характеру пересувань населення як по частоті, так і за напрямом. З цією метою, все міське населення поділяють на 4 групи:
працівники містоутворюючих підприємств і установ;
працівники обслуговуючих підприємств і установ;
студенти ВНЗ і коледжів;
несамостійне (несамодіяльне, непрацююче) населення (діти дошкільного та шкільного віку, пенсіонери, домогосподарки та інваліди).
Класифікація пересувань з певною метою в найпростішому вигляді передбачає їх розподіл на 2 групи:
пересування, пов’язані з місцями праці та навчання (трудові, ділові, учбові);
пересування, пов’язані з об’єктами культурно-побутового обслуговування населення.
Загальна рухливість міського населення – це середня кількість усіх пересувань, що припадає на одного жителя в рік.
Завдання:
Визначити транспортну рухливість
населення за рік в місті з населенням
,
якщо структура населення
розподіляється наступним чином:
містоутворююча
;містообслуговуюча
;студенти
;несамодіяльне населення
,
а структура пересувань у рік в одному напрямі:
трудові
на одного працюючого;ділові
на
одного працюючого;учбові
на одного студента;культурно-побутові
на одного жителя.
Середньозважений
коефіцієнт користування транспортом
.
Хід роботи
1. Визначення кількості трудових пересувань Nтр
де
Н
—
обсяг населення, чол. (
);
∆тр
— відсоток трудових пересувань (
);
pтр — пересування в рік в одному напрямі на одного працюючого ( ).
2. Визначення кількості ділових пересувань Nділ
де
Nтр
—
трудові
пересування (
).
3. Визначення кількості учбових пересувань Nуч
де Н — обсяг населення, чол. ( );
∆ст
— відсоток учбових пересувань (
);
pуч — пересування в рік в одному напрямі на одного студента ( ).
4. Визначення кількості культурно-побутових пересувань Nуч
де Н — обсяг населення, чол. ( );
pкп — пересування в рік в одному напрямі на одного жителя ( ).
5. Визначення кількості всіх пересувань по місту N
6. Визначення кількості пересувань, що припадають на одного мешканця P
де
N
— кількість всіх пересувань по місту,
пер. (
);
Н — обсяг населення, чол. ( ).
7. Визначення кількості пересувань, що здійснюються за допомогою транспорту D
де P — кількість пересувань, що припадають на одного мешканця, пер./чол.
(
);
φ — середньозважений коефіцієнт користування транспортом ( ).
Висновок
Виходячи з заданих характеристик населення та пересувань у рік в одному напрямку й середньозваженого коефіцієнту користування транспортом, визначили транспортну рухливість населення за рік в місті з населенням 230 000 жителів, отримавши наступні кількості пересувань:
1 |
Трудові Nтр, пер. |
24 568 600 |
2 |
Ділові Nділ, пер. |
1 228 430 |
3 |
Учбові Nуч, пер. |
2 060 800 |
4 |
Культурно-побутові Nкп, пер. |
78 200 000 |
5 |
Загальні N, пер. |
106 057 830 |
6 |
На одного мешканця P, пер./чол. |
461 |
7 |
За допомогою транспорту D, поїздок |
332 |
